Справа № 308/2311/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕ М УКРАЇНИ
17.06.2013 м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Бенца К.К.,
при секретарі Надь Н.Ю.
за участю
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2Ю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 25.02.2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_2, було зареєстровано шлюб, у виконкомі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за актовим записом № 07. У цьому шлюбі народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час їх спільного проживання виявилося, що вони з відповідачем люди різних характерів та поглядів на життя. Втратили один до одного почуття поваги та любові і це стало причиною сварок, скандалів, непорозумінь, що призвело до взаємного відчуження. З грудня 2012 року спільно не проживають. Крім того, відповідач не приймає участі у вихованні дитини та не надає коштів на її утримання. На даний час їх дитина знаходяться повністю на її утриманні, але її заробітної плати не вистачає для забезпечення достатнього життєвого рівня сім'ї та утримання сина. Оскільки шлюб існує тільки формально, а примирення між ними неможливе, тому, просить суд винести рішення, яким шлюб між ними розірвати, залишити неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на її вихованні, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., щомісячно, до досягнення ним повноліття.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічно вказаним, пояснивши суду, що вони з відповідачем не зійшлися характерами, відповідач по справі зловживає алкогольними напоями , що призводило до постійних скандалів . Відповідач не приймає участі у вихованні дитини та в добровільному порядку не надає коштів на утримання сина. Двічі на рік на різдв’яні та пасхальні свята надав дитині по п’ятдесят гривень. З 15.12.2012 року спільно не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть. Вона працює майстром на ТОВ «Ядзакі», отримує заробітну плату в сумі 3250 гривень, однак її заробітної плати не вистачає для забезпечення достатнього життєвого рівня сім'ї.
Відповідач в судовому засіданні не заперечив проти розірвання шлюбу, згідний сплачувати аліменти на утримання сина, але в меншій сумі, оскільки на даний час працює малярем - ремонтником в ЗАКДУ, отримує заробітну плату в сумі 514 гривень та не має можливості сплачувати 1000 гривень щомісячно. Інших дітей та аліментних зобов’язань не має.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень
Як встановлено в судовому засіданні, сторони уклали шлюб 25 лютого 2006 року, у виконкомі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №07, що стверджується свідоцтвом про одруження виданим виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, серії 1-ФМ № 010800, приєднаним до матеріалів справи./а.с.5/
Від шлюбу в них народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження, копія якого приєднана до матеріалів справи./а.с.7/
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, і вказані обставини сторонами визнані.
Майновий спір між сторонами відсутній .
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.
Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Основною причиною припинення сімейних відносин є неможливість сумісного проживання.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить формальний характер.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сім’я розпалася остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову про розірвання шлюбу, неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати разом з матір’ю ОСОБА_1 .
Обґрунтованими є і вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття.
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України, зокрема згідно до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що позивачка на момент подачі позову до суду має постійне місце роботи, а саме працює на посаді майстра на ТОВ «Ядзакі», отримує заробітну плату в сумі 3250 гривень, проте це не позбавляє її права на одержання аліментів на утримання сина.
Відповідач ОСОБА_2 свій обов'язок утримувати дитину, що передбачений ст.180 СК України, не виконує.
Згідно ст.184 СК України розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька, матері і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.1 ст.181 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частина 1 статті 182 СК України зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 ЗУ „Про державний бюджет України на 2013 рік” затверджено на 2013 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років : з 1 січня - 972 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 1210 гривен.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів судом враховано наявність обставин передбачених ст. 182 СК України, зокрема відповідач є працездатним, працює майстром–ремонтником ЗАКДУ та отримує заробітну плату в сумі 514 гривень, інших аліментних зобов’язань не має, інших дітей на утриманні не має, за станом здоров'я спроможний платити аліменти на утримання сина.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Проте, як встановлено судом, відповідач в порядку ст.188 Сімейного Кодексу України від обов'язку утримувати сина не звільнений, угоди про добровільну сплату аліментів згідно ст. 189 Сімейного кодексу України між сторонами на даний час не укладено.
Відповідно до абз.1, 4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при вирішенні справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", №3 від 15.05.2006р., ч.3 ст.70 ЗУ „Про виконавче провадження", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом та максимальний розмір аліментів, що підлягатимуть стягненню з боржника, не може перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.
З урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття підлягають до часткового задоволення, оскільки стягнення аліментів в розмірі 1000 гривень щомісячно на утримання сина, може покласти відповідача по справі в скрутне матеріальне становище.
Таким чином, враховуючи матеріальне становище сторін, сімейний стан позивача, відповідача, а також те, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з відповідача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000(одна тисяча) гривень щомісячно починаючи з 12 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України , ст.ст. 105, 110,112, 180, 181, 182,184 Сімейного Кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства» суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 25.02.2006 року виконкомом Холмківської сільської ради Ужгородського району в Закарпатській області за актовим записом - №07 – розірвати.
Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати разом з матір’ю ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно починаючи з 12 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплаченого нею суми судового збору в розмірі 114,70 грн.(сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 114,70 грн.(сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).
Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_4