Справа № 157/680/13-к

Провадження №1-кп/157/32/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

при секретарі – Мельницькій Г.П.,

за участю прокурора – Терещук А.Б.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2013 року за № 12013020090000270, про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 28 квітня 2013 року близько 18 години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у житловому будинку по вулиці Лесі України, 1, у селі Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, під час сварки з потерпілою ОСОБА_1, умисно кулаком правої руки наніс один удар в обличчя останній, внаслідок чого спричинив їй тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці спинки носа, яке, згідно висновку експерта № 109 від 29.04.2013 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав і суду дав показання про те, що удар в обличчя ОСОБА_1 не наносив, а з метою захисту від удару потерпілої, він шляхом розмаху своєї руки відвів в сторону руку останньої, яка намагалася нанести йому удар долонею руки в обличчя. Йому не відомо від чого у потерпілої утворилися тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці спинки носа.

Разом з тим, винуватість ОСОБА_3 в умисному спричиненні ОСОБА_1 легкого тілесного ушкодження підтверджується зібраними та дослідженими під час судового засідання доказами, а саме, показаннями потерпілої, показаннями свідка ОСОБА_4, яка була безпосереднім очевидцем події, та показаннями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Так, потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні дала показання про те, що 28 квітня 2013 року вона разом з ОСОБА_3 знаходилися у кімнаті прихожої свого будинку за адресою: с. Піщане вул. Лесі України, 1. Вона зробила останньому зауваження щоб він не курив у будинку, оскільки її дочка ОСОБА_4 хворіє і для її здоров’я шкідливий дим. ОСОБА_3 продовжував курити, і тому вона хотіла взяти останнього руками за плечі сорочки. В свою чергу, обвинувачений, вставши із-за столу, безпричинно наніс їй один удар кулаком правої руки в область носа, внаслідок чого вона впала на підлогу та втратила свідомість.

З показань малолітнього свідка ОСОБА_4 вбачається, що в один із днів її мати ОСОБА_1 знаходилася у кімнаті прихожої житлового будинку за місцем свого проживання разом з обвинуваченим. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла сварка через те, що остання заборонила йому курити у будинку. Вона у цей час разом зі своєю подругою ОСОБА_6 перебувала на кухні , що є прохідною до кімнати, де знаходилися обвинувачений та її мати, і, стоячи близько відчинених дверей цієї ж кімнати бачила, як ОСОБА_3 наніс її матері один удар в область обличчя, від чого остання впала на підлогу. У будинку також знаходився ОСОБА_7, який був то у кімнаті прихожої, то на кухні і час від часу виходив на вулицю.

Малолітній свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що в один із днів вона знаходилася у будинку своєї подруги ОСОБА_4. Вони разом перебували на кухні і вона чула сварку між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які знаходилися у кімнаті прихожої. Її подруга ОСОБА_4 в цей час знаходилася також на кухні. Коли остання зайшла у кімнату прихожої, де перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_1, то через декілька хвилин, повернувшись на кухню, передала їй одяг і попросила щоб вона (ОСОБА_6А.) йшла додому і не бачила того, що відбувається. Виходячи з будинку, бачила як ОСОБА_7 допомагав ОСОБА_1 піднятися з підлоги, а її подруга ОСОБА_4 виганяла з будинку обвинуваченого.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_7, 28 квітня 2013 року він знаходився у будинку потерпілої ОСОБА_1 в одній із кімнат разом з останньою та обвинуваченим. Час від часу він виходив на вулицю, а коли зайшов у будинок, то побачив, що на підлозі без свідомості лежала потерпіла, обвинувачений у цей час сидів на кріслі. Він підняв ОСОБА_1 та положив на ліжко і бачив на її обличчі кров.

Показання потерпілої та свідків об’єктивно узгоджуються між собою, взаємодоповнюючи один одного, і у своїй сукупності відображають ті події, які мали місце 28 квітня 2013 року у будинку потерпілої. Підстав ставити під сумнів їх достовірність та правдивість немає, а тому суд бере за основу такі показання при постановлені вироку.

Окрім того, показання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 узгоджуються із зібраними по кримінальному провадженню письмовими доказами.

Зокрема, з протоколу проведення слідчого експерименту від 30 квітня 2013 року та фототаблиць до нього вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту детально показала та пояснила, де та яким способом обвинувачений спричинив їй тілесні ушкодження, а саме - наніс один удар правою рукою в ділянку носа, від чого вона впала на підлогу (а.п. 39-42).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 109 від 29.04.2013 року, у потерпілої виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці обличчя, що утворилося від дії тупого предмету (предметів) без відображення контактуючих поверхонь останнього, терміном утворення не більше 2-3 доби до моменту експертизи, і по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (а.п. 74).

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України.

Показання обвинуваченого про те, що він не наносив потерпілій удар в обличчя кулаком руки, суд вважає неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним і відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посереднього, не працює.

Обставин, які б пом’якшували покарання, судом не встановлено.

Обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною є вчинення останнім злочину у стані алкогольного сп’яніння (а.п. 75).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілої ОСОБА_1, яка наполягала на призначенні ОСОБА_3 суворого покарання, і майновий стан винного, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді штрафу у наближеному до максимального розмірі, що передбачений санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, 800 грн. штрафу.

На думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення злочинів як ним, так і іншими особами.

Підстав для призначення обвинуваченому суворішого покарання, а саме, покарання у виді громадських робіт, що передбачене санкцією зазначеної статті кримінального закону, суд, з огляду на вищенаведені обставини, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, не вбачає.

Підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 800 (вісімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_8