Справа №173/1504/13-ц
Провадження №2/173/801/2013
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2013 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Шевченко О.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області до Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Верхньодніпровського району Дніпропетровської області звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання недійсними рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 8 грудня 2011 року до Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою: вул. Гагаріна, 16, с. Посуньки Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також ведення особистого селянського господарства, без зазначення орієнтовних розмірів земельної ділянки. Рішенням Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району «Про дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку» від 9 грудня 2011 року було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою без зазначення орієнтовної площі земельної ділянки, та одразу по двом видам землекористування: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, і ведення особистого селянського господарства. В той час, як за кожним видом землекористування повинна розроблятись окрема землевпорядна документація і прийнято окреме рішення органу місцевого самоврядування. В 2012 році ОСОБА_1 розроблено технічну документацію щодо складання документів щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2239га.В подальшому, рішенням Дмитрівської сільської ради від 20 лютого 2013 року в порушення вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України вирішено передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку по вул.Гагаріна, 16 с. Посуньки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2239 га. Прокурор вважає дане рішення сільської ради незаконним, оскільки рішення було прийнято на підставі технічної документації, а не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України «Про землеустрій». Позивач вважає, що Дмитрівська сільська рада повинна була відмовити ОСОБА_1 у затверджені технічної документації. Окрім того, Дмитрівська сільська рада не могла прийняти рішення про відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план, детальний план та план зонування с. Посуньки Верхньодніпровського району ніколи не розроблялись та не затверджувались. У зв’язку з цим прокурор Верхньодніпровського району Дніпропетровської області просив суд визнати недійсними рішення Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області: від 9 грудня 2012 року «Про дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку»; від 20 лютого 2013 року «Про передачу у власність земельної ділянки»; від 19 квітня 20123 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки».
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі – КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі – ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.
У зв’язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб’єктний склад такого спору.
Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішені питань розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність
громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності сільські, селищні та міські ради діють як суб’єкти владних повноважень. При цьому положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, щодо публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Отже, суд має з’ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов’язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом оскарження є рішення Дмитрівської сільської ради, прийняті нею при вирішені нею питання про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 При цьому прокурор не погоджується з порядком вирішення цього питання Дмитрівською сільською радою, а саме, вважає, що сільською радою не дотримано вимоги чинного законодавства при вирішені питання про передачу у власність земельної ділянки. Отже, спір виник щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин. Звертаючись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, прокурор Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, не навів жодних обґрунтувань наявності приватно правового спору, однією зі сторін якого має бути фізична особа, права, якої оспорюються, порушуються або не визнаються.
З урахуванням чого, суддя приходить до висновку, що в даному випадку має місце публічно-правовий спір, а тому справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 15, 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИЛА:
Відмовити у відкриття провадження у справі за позовом прокурора Верхньодніпровського району Дніпропетровської області до Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1, про визнання недійсними рішень.
Копію ухвали направити позивачу. Позовну заяву повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.Ю. Шевченко