Справа №295/1232/13- ц
Категорія 29
2/295/1377/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2013 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої – судді Семенцової Л.М.,
при секретарі – Андрушко І.С.,
за участю позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та начальника управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що постановою Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ від 15.10.2012 року накладено арешт його коштів у сумі 1715,88 грн., які надходять до його каси. 31.10.2012 року він подав до Житомирського окружного адміністративного суду позов про зобов’язання вчинення дій по усуненню перешкод по надходженню коштів до його каси та утримання дій щодо накладення арешту на суму 1715,88 грн., які надходять до його каси. Під час розгляду справи представник відповідача ДВС не надав доказів вручення йому постанови про відкриття виконавчого провадження, доказів боргу за липень-грудень 2010 року в сумі 1541,80 грн., доказів обґрунтованості стягнення з нього 154,08 грн. і 21,00 грн. та не зміг надати опис документів, за якими до його каси надходять або мали б надійти кошти в сумі 1715,88 грн. У судовому засіданні представник відповідача УПФ також не зміг надати суду докази його боргу перед УПФ в сумі 1541,80 грн. До 01.04.2011 року до місцевого Пенсійного фонду ним поданий звіт за 2010 рік та графік нарахувань і сплати, з якого не вбачається боргу в сумі 1541,80 грн. 24.12.2012 року позивач звернувся із письмовою заявою до місцевого Пенсійного фонду з проханням надати йому належним чином завірену копію звіту за 2010 рік та докази зарахування до його трудового стажу період з січня по березень 2005 року, однак йому було відмовлено в наданні вказаних документів. Вважає, що внаслідок свавілля начальника Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_3 та начальника УПФ України в місті Житомирі Житомирської області ОСОБА_4 і їхніх підлеглих було принижено його честь, гідність, ділову репутацію, у зв’язку з чим він тривалий час захищає в суді свої права, свободи та інтереси через необґрунтоване нарахування і стягнення надуманого боргу, чим заподіяно йому моральну шкоду, яку оцінює в 70000 грн. Також ним були витрачені кошти в сумі 35,19 грн., сплачено в якості судового збору за подання 31.10.2012 року до суду позовної заяви, в тому числі банківські послуги та кошти в сумі 56,65 грн. судового збору за подання апеляційної скарги від 11.12.2012 року на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 року. Тому просить стягнути з відповідачів 91,84 грн. на відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди та 70000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, посилаючись обставини, викладені в позовній заяві, та пояснив, що він займався підприємницькою діяльністю і згідно квитанції від 02.12.2006 року ним було сплачено збір на пенсійне страхування в сумі 251,52 грн. за період з січня по березень 2005 року, з ним не було укладено договору про державне загальнообов’язкове пенсійне страхування та додатковий договір, на підставі яких на нього може бути покладено обов’язок щодо внесення коштів за спрощеною системою оподаткування, а також його взято на облік за адресою місця проживання, яка не відповідає дійсності, та арешт на його касу був накладений без перевірки наявності коштів у ній. При цьому зауважив, що за дії підлеглих мають нести відповідальність відповідачі як керівники, що очолюють Богунський ВДВС Житомирського МУЮ та УПФУ в місті Житомирі Житомирської області
У судове засідання відповідач - начальник Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, до суду подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що на виконанні в Богунському ВДВС Житомирського МУЮ перебуває виконавче провадження № 1146/30 з примусового виконання виконавчого листа № 2008/12, виданого 23.05.2012 року Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ в Богунському районі м. Житомира заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 1540,80 грн. 26.06.2012 року державним виконавцем на підставі статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову провідкриття виконавчого провадження з наданням терміну для самостійноговиконання до 02.07.2012 року та цього ж дня копії даної постанови було направлено сторонам виконавчого провадження. Оскільки боржником добровільно рішення виконано не було, тому на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання даного рішення державним виконавцем 15.10.2012 року було винесено постанову про арешт коштів, які надходять до каси боржника ОСОБА_1 При здійсненні 30.10.2012 року спільного виїзду державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ з представниками УПФУ в м. Житомирі та Головного управління ПФУ в Житомирській області за місцем боржника ОСОБА_1 (а саме: м. Житомир, вул. Офіцерська, 18, «Ремонт взуття»), було встановлено, що останній відсутній (було залишено вивіску про тимчасову технічну перерву) та залишено боржникові постанову про арешт коштів каси та виклик з'явитися до Богунського ВДВС 31.10.2012 року і надати для перевірки касову книгу підприємства та книгу основних засобів. Станом на 22.11.2012 року позивач до Богунського ВДВС не з'являвся та про причини неявки не повідомляв, і станом на 22.11.2012 року кошти на депозитний рахунок відділу від позивач не надходили, тому у задоволенні позву просить відмовити.
Представник відповідача - начальника Богунського ВДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у запереченні.
У судове засідання відповідач - начальник управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області ОСОБА_4 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та, дослідивши письмові матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завдано внаслідок порушення її прав, яка, зокрема, полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна (немайнова) шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Стаття 1174 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього і в її заподіянні.
Судом встановлено, що на виконанні в Богунському ВДВС Житомирського МУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2008/12, виданого 23.05.2012 року Житомирським окружним адміністративним судом у справі за позовом УПФУ в Богунському районі м. Житомира до ОСОБА_1 про стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на виконання постанови суду від 15.11.2011 року, якою стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь УПФУ в Богунському районі м. Житомира заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 1540,80 грн.
Як убачається з виконавчого листа № 2008/12, виданого 23.05.2012 року Житомирським окружним адміністративним судом у справі за позовом УПФУ в Богунському районі м. Житомира до ОСОБА_1 про стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, постанова суду від 15.11.2011 року набрала законної сили 03.01.2012 року.
Постановою державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ від 26.06.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого документа та визначено строк для добровільного виконання рішення, а саме до 02.07.2012 року.
03.07.2012 року постановою державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ у зв’язку з тим, що у наданий боржнику строк виконавчий лист не виконано, з боржника ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у сумі 154,08 грн., а також винесеною цього ж дня іншою постановою державного виконавця стягнуто з божника витрати на проведення виконавчих дій у сумі 21,00 грн.
Державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського МУЮ 15.10.2012 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти в межах 1715,88 грн., що надходять в касу ФОП ОСОБА_1
Не погоджуючись з указаним рішенням Житомирського окружного адміністративного суду та процесуальними рішеннями державного виконавця, направленими на його виконання, зокрема щодо накладення арешту на кошти та стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій, позивач не довів незаконності та протиправності таких рішень.
Посилання позивача як на підставу позовних вимог на відмову відповідача - начальника управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області у наданні йому на письмову заяву від 24.12.2012 року завіреної належним чином копії звіту за 2010 рік та даних про зарахування до його трудового стажу періоду з січня по березень 2005 року не підтверджені ним за допомогою належних та допустимих доказів, оскільки письмової відмови відповідача у наданні відповіді на його звернення та вказаних документів позивачем до суду не надано, як і не надано інших доказів на підтвердження отримання ним такої відмови.
Грошові кошти в сумі 91,84 грн., які позивач просить стягнути з відповідачів на відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди, є, як вказує сам позивач, судовими витратами (судовим збором), понесеними ним при поданні до суду позовної заяви та апеляційної скарги, а також до цієї суми входять кошти, сплачені в якості банківських послуг, тому ці витрати не можна вважати матеріальною шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази, суд вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної чи матеріальної шкоди, перенесення ним моральних страждань, приниження відповідачами його честі, гідності та ділової репутації, а також наявності причинного зв'язку між такою шкодою та неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб - відповідачів.
Разом з тим, оскільки статтею 1174 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, саме державою незалежно від вини цієї особи, тому у випадку встановлення судом підстав для відшкодування такої шкоди, відповідальність з її відшкодування має бути покладена не на відповідачів – посадових осіб, а на відповідний суб’єкт відповідальності Державне казначейство України.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди не ґрунтуються на вимогах закону.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1174 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та начальника управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М. Семенцова