РІШЕННЯ                                                                                                            № 2-278/2007

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 грудня 2007 року Жовтневий районний суд м.  Харкова

у складі: головуючого                 судді Шиянової Л.О.

при секретарі                                          Кушнаренко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа ОСОБА_3  про усунення перешкод у користуванні та поділ спільного майна подружжя шляхом визначення конкретного порядку користування спільною власністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом .,  в якому просить зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та поділити вищезазначену квартиру шляхом визначення конкретного порядку користування. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим,  що спірна квартира була придбана сторонами на підставі купівлі-продажу від 05.11.1996р. у період перебування у шлюбі. З 1996 року вони зареєстровані у спірній квартирі. 29.07. 1998р. шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Рішенням Жовтневого районного суду м.  Харкова від 24.02.2006 року за відповідачем визнано право власності на Ѕ частину спірної квартири. Від цього шлюбу позивачка та відповідач мають дочку - ОСОБА_3,  яка зареєстрована у спірній квартирі та набула права користування житловою площею. Просить суд врахувати цю обставину та встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1  згідно з яким надати їй та її дочці у користування кімнату площею 18,  0 кв.м. ,  відповідачу надати у користування кімнату площею 13,  9 кв.м. ,  інші приміщення залишити у спільному користуванні сторін.

У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та зазначила,  що останнім часом між нею та відповідачем виникають конфлікти з приводу порядку користування квартирою. Відповідач без відома позивачки поміняв замки на вхідній двері та не пускає позивачку до спільної квартири. Таким чином,  відповідач перешкоджає позивачці користуватись спільною квартирою,  чим порушує її право власності. Позивачка вимушена була залишити квартиру та зараз мешкає окремо. У зв'язку з цим,  позивачка зверталась до правоохоронних органів та надала суду постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.02.2007р. із тексту якої вбачається,  що відповідач не заперечує факту конфліктів з підстав,  викладених в уточненій позовній заяві та просять суд задовольнити позовну заяву.

Представник позивачки повністю підтримує позовні вимоги з уточненнями та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та просив вирішити питання щодо порядку користування спірною квартирою згідно з висновком експерта. За клопотанням відповідача судом призначено судову будівельно-технічну експертизу,  проведення якої доручено ХНДІСЕ ім.  проф. Бокаріуса. Відповідач був попереджений про необхідність оплати судової експертизи. Відповідно до вимог ч. 2  ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною,  яка заявила клопотання про проведення експертизи. Відповідач у встановлений строк не сплатив кошти на проведення судової експертизи,  тому за клопотанням представника позивача суд скасував ухвалу про її призначення.

У наступні судові засідання відповідач не з'явився,  про дату,  час і місце судового засідання повідомлявся належним чином,  про причину своєї неявки суду не повідомив,  заяви про відкладення розгляду справи не надав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи,  що відповідає положенням  ст.  224 ЦПК України.

Третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,  у судове засідання не з'явилась,  про день,  час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином,  надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши залучені до справи письмові докази та інші матеріали справи,  дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення виходячи з наступного.

У період перебування у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.1996 року,  посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кравченко СВ.,  реєстровий № 1359,  сторонами придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1,  виданого Жовтневим відділом реєстрації актів громадського стану м.  Харкова,  29 липня 1998 року шлюб між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. розірвано.

Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.  Харкова від 24.02.2006 року за відповідачем визнано право власності на 54 частину спірної квартири.

Згідно ч.3  ст.  358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі,  яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Також  ст. 150 ЖК України говорить про те,  що громадяни,  які мають у приватній власності будинок( частину будинку)квартиру,  користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей .

Як вбачається з ч.2  ст. 50 ЖК України не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старшими дев'яти років,  крім подружжя.

Згідно з п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р.№20"Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зі змінами й доповненнями від 25 травня 1998р.№15 квартира,  яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю,  на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу у натурі,  якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами ,  які можуть використовуватися як окремі квартири ,  або які можливо переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири,  якщо про це заявлено позов.

У відповідності до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1,  яка знаходиться у спільній власності сторін,  складається з двох кімнат житловою площею 31, 9 кв.м.  у тому числі: кімната (5) площею 13,  9 кв.м. ,  кімната (6) площею 18,  0 кв.м. ,  кухні (4) площею 6,  8 кв.м. ,  ванної кімнати (2) площею 3,  1 кв.м. ,  вбиральні (3) площею 1,  5 кв.м. ,  коридору (1) площею 8,  1 кв.м.  Загальна площа квартири складає 52,  3 кв.м.

У судовому засіданні відповідач не заперечує проти факту конфліктів з підстав,  викладених в уточненій позовній заяві. З тексту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.02.2007р. вбачається,  що з відповідачем проведено профілактичну бесіду,  однак доступу у квартиру позивачка по цей день не має. Таким чином,  позивачка позбавлена права володіти та користуватися своєю власністю,  тобто своєю частиною квартири АДРЕСА_1.

За таких обставин суд вважає можливим визначити в користування позивачки кімнату площею 18,  0 кв.м.  врахувавши при цьому інтереси третьої особи - доньки ОСОБА_3,  а в користування відповідача кімнату площею 13, 9 кв. м.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  4, 5, 7,  8,  10,  57, 60,  212-215,  224-226 ЦПК України,   ст.  ст.  316,  317,  319,  321,  355,  358,  391 ЦК України,  ч.2  ст.  50, 150 ЖК України,  ч.1  ст.  60,   ст.  70,   ст. 71 СК України суд,  Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р.№20"Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зі змінами й доповненнями від 25 травня 1998р.№15, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні права власності та визначення конкретного порядку користування спільною власністю - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати їй ключі від зазначеної квартири.

Визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1  а саме:

- виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату лит.6 площею 18, 0 кв.м.  у квартирі АДРЕСА_1

· виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату лит.5 площею 13, 9 кв.м.  у квартирі АДРЕСА_1

· кухню площею 6, 8 кв.м. ,  ванну кімнату площею 3, 1 кв.м. ,  вбиральню площею 1, 5 кв.м. ,  коридор площею 8, 1 кв.м.  та вхід до квартири АДРЕСА_1 залишити у загальному користуванні.

Рішення може бути переглянуте Жовтневим районним судом м.  Харкова за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем це рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м.  Харкова заяви про апеляційне оскарження,  а також апеляційної скарги-протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви про його апеляційне оскарження.

Суддя:      Л.О. Шиянова