Справа № 375/860/13-к
Номер провадження 1-кп/375/67/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2013 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гавенко О.Л.
при секретарі Куць В.А.
за участю прокурора Сахно Л.В.
представника відділу освіти Рокитнянської РДА Київської області – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженої, яка не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей – ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
01.10.2012 року близько 13 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 керувала автомобілем НОМЕР_1 білого кольору, що належить ОСОБА_3 Рухаючись по проїзній частині вул. Леніна в смт. Рокитне Київської області, в напрямку вул.. Ентузіастів, що має по одній смузі для руху транспортних засобів, в порушення п. 1.3. Правил дорожнього руху України «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими», п. 1.5. Правил дорожнього руху України «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п. 2.3. (б) Правил дорожнього руху України «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п. 12.1. Правил дорожнього руху України «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», допустила бездіяльність, проявила неуважність, не врахувала дорожню обстановку, не обрала безпечну швидкість, здійснила наїзд на бордюрний камінь тротуару, що призвело до миттєвої розгерметизації переднього правого колеса з подальшим уводом автомобіля вправо, втратила керування над автомобілем, виїхала, відносно напрямку свого руху, на тротуар, по якому згідно п.11.13. Правил дорожнього руху України «Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони
застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під’їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1.-26.3. цих Правил», забороняється рух транспортних засобів, де допустила наїзд на перешкоду – дерево.
Внаслідок ДТП пасажир автомобіля НОМЕР_2 малолітній ОСОБА_4 отримав тяжке тілесне ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 26 д від 25.02.2013 року встановлено, що у гр. ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження: забійна рана верхньої повіки зліва, садини в області підборіддя, струс головного мозку, закрита травма брючної порожнини з розривом селезінки. Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), і могли виникнути в результаті ДТП у пасажира автомобіля в строк і при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді забійної рани верхньої повіки зліва, струс головного мозку, спричинені гр. ОСОБА_4 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до розладу здоров’я більше 6 днів. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з пошкодженням селезінки, спричинені гр. ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.
Згідно висновку авто-технічної експертизи № 82 А від 18.02.2013 року встановлено, що система робочого гальма автомобіля НОМЕР_1, на момент огляду знаходилася в технічно несправному стані, по причині «заглушення» та руйнації гальмівного циліндра гальмівного механізму заднього лівого колеса. Дані несправності виникли до ДТП, та водій мав технічну можливість їх виявити як перед виїздом, так і під час експлуатації автомобіля. Рульове керування автомобіля НОМЕР_1, на момент огляду знаходилося в технічно несправному, непрацездатному стані через руйнацію живильного резервуару підсилювача рульового керування. Дана несправність виникла в момент зіткнення. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля НОМЕР_1, на момент огляду знаходилась в працездатному стані, несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.
Згідно висновку авто-технічної експертизи № 2289/2290/13-52 від 16.05.2013 року в ході експертного дослідження виявлені наявні ознаки механічного впливу на праве переднє, праве заднє та ліве заднє колесо автомобіля НОМЕР_1, у вигляді деформації зовнішніх закраїн ободів дисків, що і призвело до миттєвої розгерметизації коліс. Наявний стан шин не міг призвести до миттєвого падіння тиску і вплинути на втрату курсової стійкості чи призвести до самовільного інтенсивного уводу автомобіля вправо. Визначені механічні пошкодження колісних дисків виникли до контактування автомобіля «FIAT» з деревом, не виключено під час контактування з бордюрним каменем внаслідок наїзду на твердий предмет. Диск заднього лівого колеса – не виключено пошкоджено після контактування з деревом при переміщенні автомобіля до кінцевого положення. Оскільки шини коліс не мають пошкодження, то вони не могли стати причиною інтенсивного уводу автомобіля НОМЕР_2, вправо. Така різка зміна напрямку руху, з технічної точки зору, могла відбутися в даному випадку за рахунок миттєвої розгерметизації колеса внаслідок механічного пошкодження колісного диску правої сторони.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4, а саме в порушенні вимог п.п. 1.3., 1.5., 2.3.(б), 12.1., 11.13. Правил дорожнього руху України, вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнала повністю, цивільний позов законного представника потерпілого про відшкодування заподіяної злочином матеріальної і моральної шкоди визнала частково, не заперечувала проти відшкодування матеріальних збитків та частково визнала заявлену в позові суму моральної шкоди – в розмірі 25 000 (двадцять п’ять тисяч) гривень.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 показала наступне. 01.10.2012 року близько 13 год. 30 хв. вона керувала автомобілем НОМЕР_3 білого кольору, що належить її свекрусі ОСОБА_3, рухалася по проїзній частині вул. Леніна в смт. Рокитне Київської області, в напрямку вул. Ентузіастів, везла чоловікові обід на роботу. На дорозі стояв хлопчик, який їй був наглядно відомий, «голосував». Вона зупинилася, взяла хлопчика до машини і посадила на переднє пасажирське сидіння, він їхав, з нею розмовляв. Рушила з місця, трохи проїхала, включила третю передачу швидкості і на ній їхала. Потім вибухнуло колесо, обвинувачена вказала, що в цей час переплутала педалі і нажала на педаль газу замість педалі гальма. Вони ще проїхали, вдарилися в дерево, машину повернуло в бік, спрацювала одна подушка безпеки з її сторони водія, інша – пасажирська не спрацювала. Обвинувачена вказувала, що її син сидів на задньому сидінні. ЇЇ син отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку. Знає, що хлопчик ОСОБА_4, якого вона підвозила, отримав сильні травми, його завезли в м. Біла Церква і там зробили операцію по видаленню селезінки. Вказала, що надавала потерпілому допомогу в розмірі 5000 гривень. Також ОСОБА_2 вказала, що має стаж водія 12 років, на даний момент не керує автомобілем, бо його немає, він знаходиться на штраф майданчику. Вказувала також, що автомобіль її необхідний, щоб возити дітей до школи та на гуртки.
Розкаюється в скоєному, просить суворо не карати.
Суд вважає, що, вина обвинуваченої ОСОБА_2 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Насамперед, на це вказують її покази у судовому засіданні та повне визнання вини.
Також вина обвинуваченої підтверджується сукупністю зібраних та досліджений у судовому засіданні доказів, якими є:
· покази потерпілого ОСОБА_4, який в суді показав, що він того дня йшов зі школи, зупиняв машину, щоб під’їхати додому, бо сильно хотів до туалету. Зупинилася жінка, він сів до неї в машину, вони їхали, розмовляли, жінка запитала його де він живе, скільки йому років, куди він їде. Коло нього на передньому пасажирському сидінні сидів маленький хлопчик. Після удару автомобіля він із цим хлопчиком опинилися під бардаком, туди вони впали. Далі нічого не пам’ятає, знає, що переніс операцію;
· покази законного представника потерпілого ОСОБА_5, яка показала, що 01.10.2012 року вона балакала із сином по телефону, пройшло хвилин шість після його дзвінка, як їй подзвонили і повідомили, що її син попав в ДТП. Вона відразу побігла на місце ДТП, разом із сином обвинуваченої вони з потерпілим потрапили до однієї палати в лікарню в смт. Рокитне. ЇЇ синові зашивали око, був струс головного мозку, потім його стан став погіршуватися і хірург сказав, що в Рокитнянській лікарні операцію робити не можна і вже в 22-23 години цього ж дня вони переїхали в лікарню в м. Біла Церква, де ОСОБА_4 прооперували. Йому вирізали селезінку, чотири дні вони були в реанімації. Вказала, що обвинувачена дійсно сплатила їй 5000 гривень, але цього дуже мало, бо дитині потрібен спеціальний догляд, спеціальне харчування. Після ДТП дитина та вона понесли сильні моральні страждання, дитині тепер не можна ходити на спортивні гуртки, секції, його потрібно постійно оздоровлювати;
· висновок судово-медичної експертизи № 26 д від 25.02.2013 року, яким встановлено, що у гр. ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження: забійна рана верхньої повіки зліва, садини в області підборіддя, струс головного мозку, закрита травма брючної порожнини з розривом селезінки;
· висновок авто-технічної експертизи № 2289/2290/13-52 від 16.05.2013 року в ході якого виявлені наявні ознаки механічного впливу на праве переднє, праве заднє та ліве заднє колесо автомобіля НОМЕР_1, у вигляді деформації зовнішніх закраїн ободів дисків, що і призвело до миттєвої розгерметизації коліс. Наявний стан шин не міг призвести до миттєвого падіння тиску і вплинути на втрату курсової стійкості чи призвести до самовільного інтенсивного уводу автомобіля вправо. Визначені механічні пошкодження колісних дисків виникли до контактування автомобіля «FIAT» з деревом, не виключено під час контактування з бордюр ним каменем внаслідок наїзду на твердий предмет. Диск заднього лівого колеса – не виключено пошкоджено після контактування з деревом при переміщенні автомобіля до кінцевого положення. Оскільки шини коліс не мають пошкодження, то вони не могли стати причиною інтенсивного уводу автомобіля НОМЕР_4, вправо. Така різка зміна напрямку руху, з технічної точки зору, могла відбутися в даному випадку за рахунок миттєвої розгерметизації колеса внаслідок механічного пошкодження колісного диску правої сторони;
· картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 01.10.2012 року про те, що по вул. Леніна в смт. Рокитне сталася ДТП, внаслідок якої учасники отримали тілесні ушкодження;
· протоколом огляду місця події від 01.10.2012 року, що відбулася по вул. Леніна в смт. Рокитне;
· фототаблиця до протоколу огляду місця події від 01.10.2012 року;
· схема до протоколу огляду місця події від 01.10.2012 року;
· протокол огляду транспортного засобу «FIAT», д.н.з. НОМЕР_5, який проводився по вул. Леніна в смт. Рокитне 01.10.2012 року;
· постанова про визнання та приєднання до справи речових доказів від 15.10.2012 року, а саме автомобіля НОМЕР_2, який відповідно до даної постанови зберігається на штраф майданчику Рокитнянського РВГУ;
· постанова про визнання та приєднання до справи речових доказів від 15.10.2012 року, а саме автомобіля НОМЕР_2, який відповідно до даної постанови зберігається на штраф майданчику Рокитнянського РВГУ;
· повідомлення про внесення злочину до ЄРДР за № 12012100250000121 від 21.12.2012 року;
· постанова про залучення законного представника потерпілого від 05.03.2013 року, відповідно до якої залучено ОСОБА_5 як законного представника ОСОБА_4;
· копія паспорта законного представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5;
· довідка-характеристика на ОСОБА_2, видана виконкомом Рокитнянської селищної ради від 29.05.2013 року за № 108;
· копія паспорта обвинуваченої ОСОБА_2;
· копія свідоцтва про одруження ОСОБА_6 та онищенко Т.П., яка після шлюбу взяла прізвище «Семенюта» від 06.11.2004 року серії І-БК № 253789;
· копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії І-БК № 285084, виданого 20.08.2004 року;
· копія свідоцтва про народження ОСОБА_7, виданого 16.02.2005 року, серія І-ОК № 005615;
ження ОСОБА_8, виданого 06.01.2009 року , серії І-ОК № 114673.
Суд вважає, що органами досудового слідства вірно кваліфіковані дії обвинуваченої за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, обставини справи.
Обставинами, які характеризують особу обвинуваченої є те, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд вважає вчинення злочину щодо малолітнього.
Незважаючи на те, що обвинувачена визнала повністю свою вину, про що вказувала в суді, суд, з огляду на сукупність отриманих доказів, які характеризують особу із позитивної сторони, не зважаючи на те, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, але вчинила тяжкий злочин щодо малолітнього, що в сукупності вказує на наявність підстав вважати суспільно небезпечною її особу, приходить до висновку, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових злочинів обвинуваченою є міра покарання, передбачена санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, з огляду на викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбування призначеного судом покарання і у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України суд вважає за можливе прийняти рішення про звільнення обвинуваченої від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком, зобов’язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Також суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої додаткове покарання у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.
Законний представник потерпілого ОСОБА_5 під час досудового слідства по справі заявила цивільний позов, просила стягнути із ОСОБА_2 472 грн. 42 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, та 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
В суді законний представник потерпілого уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути із ОСОБА_2 122 грн. 42 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 350 грн. на правову допомогу.
Потерпіла ОСОБА_2 позов визнала частково – матеріальну шкоду та витрати на правову допомогу в повному обсязі та 25000 моральної шкоди.
Вирішуючи питання по цивільному позову, суд приходить до висновку, що даний цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Під час досудового слідства ОСОБА_5 визнана законним представником потерпілого відповідно до ст. 61 Кримінального процесуального кодексу України і подала цивільний позов у межах кримінальної справи.
Тобто суд має розглядати позовні вимоги по суті в межах кримінальної справи.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що позов підлягає до задоволенню з наступних підстав. Обвинувачена ОСОБА_2 в суді вказала, що нею було надано допомогу в розмірі 5000 грн. на лікування потерпілого ОСОБА_4 Законний представник потерпілого ОСОБА_5 даний факт визнала, вказала, що на лікування сина витратила кошти в розмірі 5122 грн. 42 коп. даний факт підтверджується копіями квитанцій, наданий в підтвердження позовних вимог законним представником потерпілого та належним чином завірені судом. Оскільки ОСОБА_2 сплатила їй кошти в сумі 5000, то просила суд стягнути із обвинуваченої 122 грн. 42 коп.
Відповідно до п. 26 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.) «потерпілий, якому внаслідок учинення транспортного злочину заподіяно моральну, фізичну чи майнову шкоду, вправі пред’явити цивільний позов про її відшкодування, який має бути розглянутий судом разом із кримінальною справою. Якщо цивільний позов не був заявлений, суд повинен роз’яснити особі, яка зазнала шкоди від злочину, її право пред’явити такий позов до підсудного або до особи, котра за законом несе матеріальну відповідальність за заподіяну ним шкоду».
Тому суд вважає, що необхідно задовольнити вимоги законного представника потерпілого ОСОБА_5 щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 122 (сто двадцять дві) грн. 42 коп.
В пункті 17-1 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 25.05.2001 року, № 1 від 27.02.2009 року зазначено, що виходячи з правил статей 4, 5 ЦПК України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну шкоду (внаслідок посягання на здоров'я, честь, гідність, знищення майна, позбавлення годувальника тощо), має право пред'явити позов про її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного судочинства. У кримінальній справі вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються і вирішуються судом за умови, що особу, якій її було заподіяно, визнано в установленому законом порядку потерпілим та цивільним позивачем і що у справі є письмова заява, яка відповідає вимогам ЦПК України.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд відповідно до ст. 23 ЦК України враховує тяжкість вчиненого злочину, глибину фізичних та душевних страждань та інше.
Щодо вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає за необхідне дану частину цивільного позову задовольнити частково. Суд вважає доведеним, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 завдано моральну шкоду, яка виразилась окрім відчуття фізичного болю, в нервовому стресі, моральних стражданнях, погіршенні самопочуття. Як наслідок – потерпілому було проведено операцію по виданню селезінки, що підтверджується копіями довідки від 10.10.2012 року та проведення УЗД органів черевної порожнини від 31.10.2012 року, проведеної в Київській обласній дитячій лікарні № 2 Київської області. Сума в 30 000 (тридцять тисяч) гривень для відшкодування завданої моральної шкоди є розумною, справедливою та розмірною.
Також суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченої на користь законного представника потерпілого судові витрати по справі, а саме: витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги в сумі 350 грн.
Також суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченої судові витрати по справі, пов’язані із проведенням автотехнічних експертиз в сумі 980 грн. 80 коп. та 2944 грн. 00 коп.
Суд вважає за необхідне речовий доказ по справі, а саме автомобіль НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на території штрафмайданчика Рокитнянського РВ ГУ МВС України в Київській області повернути обвинуваченій – ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 371, 374 та 376 КПК України, суд, –
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням в основній його частині, якщо вона протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов’язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Додаткове покарання у виді позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки підлягає реальному виконанню.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 122 (сто двадцять дві) грн. 42 коп., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди – 30 000 (тридцять тисяч) грн., а всього 30 122 (тридцять тисяч сто двадцять дві) грн. 42 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати по справі – вартість витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги законного представника потерпілого в сумі 350 (триста п’ятдесят) грн. стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5.
Стягнути із ОСОБА_2 980 (дев’ятсот вісімдесят) грн. 80 коп. за проведення автотехнічної експертизи на користь НД ЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області:
Код – 37975298
Р/р - 31111115700008
МФО - 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва
Стягнути із ОСОБА_2 2944 (дві тисячі дев’ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. за проведення автотехнічної експертизи на рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз:
ЄДРПО – 02883096
Р/р- 31255272210579 ГУДКСУ у м. Києві
МФО- 820019
Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на території штраф майданчика Рокитнянського РВ ГУ МВС України в Київській області повернути засудженій – ОСОБА_2
Міра запобіжного заходу відносно засудженої ОСОБА_2 не обиралася.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Гавенко О.Л.