Справа № 437/2753/12

Провадження № 2/191/35/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого -судді Порошиної О.О.

при секретарі -Бутенко Н.В.

за участю представника відповідача: ОСОБА_1- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто»-про відшкодування у порядку регресу витрат пов»язаних з виплатою страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов"язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 23.12.2008 року в м.Запоріжжя з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем "Шевроле Авео", була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль "ВАЗ"державний номерний знак НОМЕР_23, під керуванням ОСОБА_5 (поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ¹ВС/2287836) який належить на праві власності ОСОБА_6.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні дооржньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Синельниківського міськрайонного суду від 12.02.2009 року.

Відповідно до висновку спеціаліста експертного авто-товарознавчого дослідження від 11.03.2009 року, розмір завданих ОСОБА_5 матеріальних збитків за пошкоджений транспортний засіб складає 6 825 грн. 48 коп. у тому числі податок на додану вартість 1 137,58 грн.

Позивач вказав, що відповідно до ст.39 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) є єдиним об»єднанням страховиків, які здійснюють обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, законодавства України та свого Статуту.

Основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодування на умовах, передбачених Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(ст..39 ч.2.1Закону).

Відповідно до ст.41, п.41.1. пп."а"Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.1.6 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками обо законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідач ОСОБА_1 на дату дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

27.04.2009 року ОСОБА_5 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", подав відповідну заяву, як того вимагає ст..35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1

Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров"ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Статтею 29 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що у зв"язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов"язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.

ОСОБА_1 відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

У зв"язку з настанням події, передбаченої ст..41 п.1 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"Моторне (транспортне)страхове бюро України 19.05.2009 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_5 в розмірі 5 687 грн.90 коп, без врахування податку на додану вартість (6 825 ,45 грн.- 1 137,58 грн. (20% ПДВ).

Крім того МТСБУ понесло витрати на послуги аварійного комісару в розмірі 470 грн. (ст.40 п.3 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), а всього 6 157,90 грн. (5 687,90 грн.+ 470 грн).

Відповідно до ст.1191 ЦК України, ст.38 п.2 ч.1 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після проведення виплати ОСОБА_5 у моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1

06.05.2009 року листом за вих. № 6629/3-2-05 та 09.06.2009 року листом за вих. № 8473/3-2-05 Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки. Зазначені у листі вимоги були залишені ОСОБА_1 без відповіді. У зв»язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача у порядку регресу грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 6 157 (шість тисяч сто п»ятдесят сім) грн.90 коп., стягнути судові витрати по справі в розмірі сплаченого судового збору 214 (двісті чотирнадцять) грн.60 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п»ятсот) грн.. 00 копійок

Довірена особа позивача ОСОБА_15 до початку слухання справи надала суду письмову заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вважає, що позовні вимоги щодо виплати страхового відшкодування у розмірі що просить позивач 5 687 грн. 90 коп. не можуть бути задоволені повністю, оскільки у звіті судового експерта автотехника-автотовароведа, оцінщика, аварійного комісара Маляр Н.І №35 по оцінці автомобіля ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 від 11.03.2009 року у додатку 1 існують розбіжності щодо вартості відновлювальних робіт, розборки, зборки, які відсутні у калькуляції, або ж пораховані двічі. Тому ОСОБА_1 вважає, що вартість вказаних у калькуляції експерта замінюваних запчастин та вартість робіт по їх заміні у звіті завищено на 3855 грн. 34 коп., а тому виплата страхового відшкодування у порядку регресу у повному обсязі є безпідставною. Просить задовольнити позовні вимоги в цій частині в розмірі 1831 грн. 56 коп. Доповнив, що власником автомобіля є його мати ОСОБА_3. На момент скоєння ДТП, 23.12.2008 року він не був вписаний у техпаспорт на автомобіль на право керування, має тимчасовий реєстраційний талон, дата реєстрації якого 23.05.2009 року і дійсний по 23.05.2014 року. Пояснив, що на час вчинення ДТП з ним у салоні автомобіля на кріслі пасажира знаходився його батько ОСОБА_4. Зауважив, що одразу після скоєння ДТП вони у телефонному режимі повідомили про це страхову компанію, потім викликали ДАІ. Заяву про виплату страхового відшкодування писала до страхової компанії «Дженералі Гарант» мати ОСОБА_3, оскільки вона є власником автомобіля. Експертом страхової компанії складався акт про пошкодження автомобіля, але у виплаті страховки було відмовлено з тих підстав, що за кермом автомобіля та винним у скоєнні ДТП був він, але йому не було 18 років. Автомобіль Шевроле взяв у користування з дозволу власника, його матері.

Представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2 в судовому засіданні також вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині страхового відшкодування у розмірі 1831,56 грн. з вимогами про стягнення витрат на аварійного комісара в сумі 470 грн., по сплаті судового збору 214.60 грн. та правової допомоги 1500 грн., згодний. Дав суду пояснення аналогічно обставинам викладеним вище.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, підтримав заперечення на позовні вимоги стосовно суми страхового відшкодування надані ОСОБА_1. Зазначив також, що він знаходився в салоні автомобіля Шевроле на час скоєння ДТП, автомобілем керував його син ОСОБА_1. Власник автомобіля ОСОБА_3 знала, що він з сином на її автомобілі збираються прямувати в м.Запоріжжя і вона їм у цьому не перешкоджала.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимиги не визнала повністю з тих підстав, що згідно Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання дорожньо-транспортної пригоди її учасники зобов»язані вжити заходів для невідкладного, не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика МТСБУ про настання ДТП, а заява від ОСОБА_5 була ним подана до МТСБУ 28.02.2009 року. Лише через 2 місяці і 5 днів після ДТП. Крім того, з ОСОБА_3 не згодна з актом огляду транспортного засобу авто товарознавця ОСОБА_9 так як в характері та об»ємі пошкоджень транспортного засобу ОСОБА_5 внесено вартість замінювальних складових та вартість робіт не пов»язані з даними ДТП.

Відповідач ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» в судове засідання не з»явилися по невідомій суду причині, хоча про дату слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення відповідачів, представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Факт скоєння ДТП 23.12.2008 року о 06 год.50 хв. в м.Запоріжжя по вулиці Леніна, в результаті якої був пошкоджений автомобіль "ВАЗ 2107"державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, який належить на праві власності ОСОБА_6 підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 8305056 про дорожньо-транспортну пригоду з якої вбачається, що внаслідок ДТП транспортний засіб Легковий ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 ¹ кузова НОМЕР_22, що належить ОСОБА_6 отримав механічні пошкодження передньої правої частини (а.с.34), а також постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року, згідно до якої ОСОБА_1 вікторовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави. Постанова набрала чинності 24.02.2009 року (а.с.4).

Відповідно до ст.1.6 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", власники транспортних засобів- юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_14, виданого МРЕВ ДАІ м.Бердянська Запорізької області вбачається, що законним володільцем транспортного засобу марки ВАЗ 21070, 2005 року випуску є ОСОБА_6 (а.с.48).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копією посвідчення водія серія НОМЕР_15, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 має право керування транспортним засобом категорії «В» з 25.05.2001 року (а.с.48).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16, виданого Новомсоковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області власником транспортного засобу Шевроле Авео реєстраційний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску є ОСОБА_3. На зворотній стороні свідоцтва містяться особливі відмітки а саме: надано право керування зазначеним транспортним засобом: ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (а.с.112).

Згідно копії посвідчення водія Серії НОМЕР_17, виданого Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_4,11.11.1963 року має право керування транспортним засобом категорії «В» з 21.08.1999 року (а.с.112)

На а.с. 112 матеріалів справи містяться копії: посвідчення водія серії НОМЕР_10, виданого 11.07.2008 року Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на ім.»я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з якого вбачається. що останньому надано дозвіл на керування з 14.03.2009 року та тимчасового реєстраційного талону Серії НОМЕР_9, виданого 23.05.2009 року Новомосковським ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім.»я ОСОБА_1 на транспортний засіб Шевроле Авео . Талон дійсний до 23.05.2014 року.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров"ю та майну третіх осіб під час ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 та «Страховою групою «ТАС» Запорізької регіональної дирекції, був укладений поліс № ВС/2287836 від 07.03.2008 року обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.50).

Як вбачається з Повідомлення від 28.02.2009 року ОСОБА_5 повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України, аварійного комісара ОСОБА_12 про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 23.12.2008 року, тобто після набрання чинності постанови Синельниківського міськрайонного суду від 12.02.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП (а.с.58).

09.03.2009 року ОСОБА_5 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", подав відповідну заяву, як того вимагає ст..35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1 (а.с.5).

Відповідно до звіту № 35 від 11.03.2009 року про оцінку автомобіля ВАЗ 2107 держномер НОМЕР_1, проведеного спеціалістом-автотовароведом ОСОБА_9, вартість матеріальної шкоди завдана власнику автомобіля ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 складає 6825,48 грн. (а.с.35-37).

Згідно до акту від 06.05.2009 року виконаних робіт за Дорученням МТСБУ № 7225 від 03 березня 2009 року по справі МТСБУ № 7225 вбачається, що МТСБУ в особі ОСОБА_13 прийняло, а Аварійний комісар ОСОБА_12 виконав наступні роботи: збір документів по ДТП 23.12.2008 року за участю водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та передав до МТСБУ документи. Роботу виконано згідно з умовами договору від 10.08.2007 року №21-АК/08 якісно, в повному обсязі. Даний акт є підставою для проведення розрахунку з Аварійним комісаром в сумі 470 (чотириста сімдесят) грн..00 коп. (а.с.55).

Згідно до положень п.40 ч.3 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України згідно до платіжного доручення № 1880 від 08 травня 2009 року перерахувало одержувачу коштів: ПП ОСОБА_12 загальну суму 470 грн. за послуги аварійного комісара згідно рахунку №45 від 11.03.2009 року, без ПДВ (а.с.09).

Згідно довідки №1 від 05.05.2009 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих сума до сплати становить 5687 (п»ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн.90 коп. без ПДВ (а.с.8).

Згідно наказу Моторно (транспортного) страхового бюро України № 1237 від 19.05.2009 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 відповідно до ст.41 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"від 01.07.2004 року, приймаючи до уваги довідку №1 від 05.05.2009 року про розмір відшкодування шкоди та наданих по справі документів, наказано сплатити 5687грн.90 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.7).

У відповідності з Додатковою угодою №39 від 19.03.2012 року до Контракту про надання правової допомоги №29 від 25.02.2009 року, замовником -Моторним (транспортним) страховим бюро України для надання правової допомоги була передана виконавцю - ФОП ОСОБА_15 справа № 321-08-7225 нз за позовом замовника до ОСОБА_1.(ціна позову 6 157 грн.90 коп). Відповідно до ст.10 Контракту сторони домовилися, що вартість послуг виконавця за ведення від імені замовника справи становить 1500 грн. (а.с.28). Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно платіжного доручення №1777 від 18 квітня 2012 року перераховано отримувачу ФОП ОСОБА_15 кошти у сумі 1500 грн. за надання правової допомоги згідно Додаткової угоди №39 від 19.03.2012 року до Контракту №29 від 25.02.2008 року Без ПДВ. (а.с.30).

09.06.2009 року листом за вих. №8473/3-2-05 Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до ОСОБА_1 з проханням добровільно компенсувати завдані матеріальні збитки у розмірі 5687,90 грн. та за встановлення розміру збитків, збір документів 470 грн.,а всього 6157 грн. 90 коп. (а.с.56-57). Зазначений лист останнім отримано, про що свідчить поштове повідомлення на зв.стороні а.с.56, однак залишено ОСОБА_1 поза увагою.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП правомірно заволоділи транспортним засобом Шевроле Авео д/н НОМЕР_4, 2008 року випуску власником якого є ОСОБА_3. Крім того, ОСОБА_4 на правомірній підставі володів та користувався автомобілем, оскільки мав посвідчення водія та був вписаний у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім.»я ОСОБА_3, що не заперечувалося власником автомобіля -відповідачем ОСОБА_3. Однак відповідачем ОСОБА_4 неправомірно передано право керування транспортним засобом синові відповідачу ОСОБА_1, оскільки останній на момент вчинення ДТП був неповнолітньою особою, згідно посвідчення водія ОСОБА_1 мав право керування транспортним засобом з 14.03.2009 року.

Так, згідно п.2.12, Розділу 2 Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу має право довіряти в установленому порядку користування та розпорядження транспортним засобом іншій особі. Згідно з п.2.13.б) цих Правил, право на керування транспортним засобом, автомобілями усіх категорій (за виключенням автобусів та грузових автомобілів, обладнаних для перевозки більше восьми пасажирів) трамваями та тролейбусами- з 18 літнього віку.

З листа СК «Дженералі Гарант» на адресу ОСОБА_3 № 439 від 19.03.2009 року на а.с.142 вбачається, що згідно правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №119 від 16.01.2007 року та Договору добровільного страхування автотранспорту № 119-0393 від 23.05.2008 року, укладеного страховиком з ОСОБА_3 до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не проводяться у разі, якщо збиток виник внаслідок управління транспортним засобом особою у якої у разі відсутності підстави (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, трудовий договір, доручення на право керування, тощо) для керування застрахованим транспортним засобом. У зв»язку з тим, що підчас ДТП керував автомобілем Шевролет авео д/н НОМЕР_4 ОСОБА_1, не маючи права управління транспортним засобом, виплата страхового відшкодування не відбудеться. Таким чином, підставою відмови у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 було не прострочення строків звернення, а у зв»язку з відсутністю у ОСОБА_1 права управління транспортним засобом.

В судовому засіданні було досліджено адміністративну справу № 3-161/2009 рік про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..124, ч.2 ст.126 КУпАП, з якої вбачається, що винним у скоєнні ДТП яка сталася 23.12.2008 року о 06 год.50 хв. в м.Запоріжжя, по вул.Леніна є ОСОБА_1, який не маючи права управління транспортним засобом, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_5, що рухався ззаду у попутному напрямку зліва, внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. Таким чином, постановою Синельниківського міськрайонного суду від 12.02.2009 року встановлено водія причетного до ДТП.

З матеріалів зазначеної справи № 3-161/09 також вбачається, що ОСОБА_3, власник автомобіля Шевроле Авео на час скоєння ДТП-23.12.2008 року, мала Поліс ¹ ВВ/3180532 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений з ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», строк дії якого з 24.05.2008 року до 23.05.2009 року.

Посилання відповідачів на той факт, що потерпілий ОСОБА_5 не повідомив страховика МТСБУ про настання ДТП протягом 3-х робочих днів, а заява від нього була подана до МТСБУ 28.02.2009 року, тобто, через два місяці та 5 днів після ДТП, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки згідно п.33.1.4. статті 33 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», надати письмове повідомлення про настання ДТП страховику з яким укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, зобов»язаний водій транспортного засобу, причетний до дорожньо-транспортної пригоди. Як встановлено в судовому засіданні про настання дорожньо-транспортної пригоди було повідомлено страховика ВАТ Українська страхова компанія «Дженерал Гарант» після скоєння ДТП ОСОБА_1- водієм транспортного засобу причетного до скоєння ДТП. Про обов»язок повідомлення потерпілим про скоєння ДТП мова не йдеться. Потерпілий від ДТП, згідно з вимогами ст.35 цього ж Закону, для отримання страхового відшкодування має право звернутися для отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП.

Посилання відповідачів на той факт, що вони не згодні з сумою страхового відшкодування 5 687 грн. 90 коп. оскільки вона завищена по причині невідповідності замінюваних складових запчастин та вартості робіт, не приймається судом до уваги, оскільки відповідачами не приймалися заходи щодо проведення незалежної експертної оцінки за участю учасників причетних до дорожньо-транспортної пригоди яка сталася 23.12.2008 року.

У відповідності до ст..38 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов у випадках встановлених цим законом.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.

Таким чином, суд вважає що виплата страхового відшкодування в сумі 6 157 грн. 90 коп. має бути стягнута з відповідача ОСОБА_4, як з особи яка правомірно заволоділа транспортним засобом та мала право керування на відповідній правовій підставі, але неправомірно передала право керування транспортним засобом особі яка не мала не це право- неповнолітньому синові ОСОБА_1.

У відповідності до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. З огляду на це, на користь позивача з відповідача присуджується сума сплаченого судового збору в сумі 214 грн. 60 коп., що підтверджується документально.

Суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн., оскільки дані обставини підтверджуються документально, а саме: копією контракту про надання правової допомоги №29 від 25 лютого 2009 року укладеного між позивачем, як замовником та ФОП ОСОБА_15, як виконавцем та копією Додаткової угоди №39 від 25.02.2009 року (а.с.26-28); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_20, виданого на ім."я ОСОБА_15 (а.с.33); копією платіжного доручення № 1777 від 18 квітня 2012 року про сплату позивачем на рахунок виконавця ФОП ОСОБА_15 1500 грн. за надання правової допомоги (а.с.19).

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд приходить до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, обґрунтовані, а тому є всі підстави для їх задоволення .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.993, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1191 ЦК України, ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_19, який проживає та зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України на р/р №2600101284871 в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Київ МФО 322313, код 21647131, місцезнаходження: бульвар Русанівський, буд.8 м.Київ, 02154:

- грошові кошти в розмірі понесених витрат у сумі 6 157 (шість тисяч сто п»ятдесят сім) грн..90 коп., що складаються з витрат по виплаті відшкодування ОСОБА_5 у розмірі 5687 (п»ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн..90 коп. та витрат на аварійного комісара в розмірі 470 (чотириста сімдесят) грн..00 коп.;

- витрати по сплаті державного мита в розмірі 214 грн. 60 коп.;

- витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тис. п»ятсот) грн.00 коп.

В задоволенні іншої частини відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. О. Порошина