Черкаський районний суд Черкаської області 29.04.2013 16:05:21
Дата документу 26.06.2013
Справа № 707/1231/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2013 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
судді Іваненка І. В.
при секретарі Заруба Н. М.
за участю прокурора Мороз О. Ю.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, проживає та зареєстрований у АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 15.05.2007 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в сумі 1000 грн.;
2) 27.03.2008 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185; ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки; вирок набрав чинності 12.04.2008 року;
3) 05.07.2010 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк покарання у виді одного року та одного місяця позбавлення волі за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.03.2008 року й остаточно призначене покарання у виді чотирьох років й одного місяця позбавлення волі; вирок набрав чинності 03.08.2010 року; звільнений постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2012 року згідно зі ст. 81 КК України умовно-достроково; невідбутий строк покарання - 1 рік 10 місяців і 15 днів позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 восени 2012 року в районі ПАТ «Азот» в м Черкаси незаконно, умисно придбав, а саме нарвав рослини коноплі, які переніс до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1, де незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту. Вказані рослини 07.02.2013 року під час проведення працівниками міліції обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 07.02.2013 року за вказаним вище місцем проживання ОСОБА_3 були виявлені та вилучені в поліетиленовому пакеті з надписом «Велика кишеня». Зокрема були вилучені: речовина рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта № 2/0132 від 08.02.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 1 184 грама; поліетиленовий пакет жовтого кольору з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта № 2/0135 від 08.02.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 220 грамів; скляна банка ємністю 1 літр з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта № 2/0133 від 08.02.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 79,43 грама. Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу складає 1 483, 43 грама.
ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину не визнав. Показав, що жодної коноплі він ніколи не рвав й дома не зберігав. Вважає, що йому додому коноплю підкинули й підозрює у вчиненні цієї провокації працівників міліції. Зазначив, що в ході досудового розслідування до нього з боку працівників міліції застосовувався моральний і фізичний тиск, його били. З цього приводу прокуратурою м. Черкаси було порушене кримінальне провадження № 42013250010000144 й на даний час проводиться досудове розслідування.
Щодо подій та обставин показав наступне. Вечором 05 лютого 2013 року він мав зустрітися на зупинці автобуса «Черемушки», що у мікрорайоні «Митниця» в м. Черкаси, зі своїм товаришем ОСОБА_4. Однак, останній на зустріч не прийшов, на телефонні дзвінки не реагував. Віддалік він бачив, як кілька людей, схожих на працівників міліції, затримали певну особу й машиною повезли у невідомому напрямку. Він запідозрив, що затримали його друга ОСОБА_4, тому самостійно разом зі знайомою дівчиною протягом ночі ходив у Придніпровський та Соснівським РВ УМВС, проте нічого там з'ясувати про ОСОБА_4 вони не змогли. Близько 04 години ранку 06 лютого 2013 року він пішов ночувати до цієї дівчини. Наступного дня він зателефонував матері ОСОБА_4 й разом з нею та його сестрою знову почали шукати зниклого. Спочатку вони зайшли в опорний пункт ППС, що в районі вул. Енгельса у м. Черкаси, однак нічого там з'ясувати не змогли. Потім вони пішли до Придніпровського РВ УМВС, де також розпитували про ОСОБА_4 Коли вони чекали в коридорі Придніпровського РВ, до нього підійшла жінка у формі працівника міліцій й попросила його одного пройти з нею на другий поверх. Він залишив усі свої особисті речі (ключі, гроші, банківські картки, телефон) матері ОСОБА_4 ОСОБА_6 Жінка-міліціонер, забравши його на другий поверх райвідділу, наказала чекати в коридорі. Приблизно через півтори години до нього підійшли двоє чоловіків у цивільному одязі, забрали його та повезли до Черкаського РВ УМВС. Як він тепер розуміє, то були працівники Черкаського РВ УМВС, яких про нього попередили працівники Придніпровського РВ. У райвідділі його прикували наручниками до батареї, били, розпитуючи про невідомий йому розбійний напад у с. Білозір'я, однак він нічого не знав про це. Ніч він провів на підлозі в одній з кімнат райвідділу, прикутим наручниками до батареї. На наступний день 07 лютого 2013 року його повезли у с. Білозір'я додому, де в його присутності був проведений обшук його будинку. При цьому вхідні двері працівники міліції зламали. В одній з кімнат будинку в ході обшуку виявили пакети і банку з речовинами рослинного походження, яких він ніколи не бачив. Вважає, що ці речовини були попередньо підкинуті в його будинок працівниками міліції. Категорично заперечує свою причетність до цих речей.
Перевіривши покази обвинуваченого, суд переконався, що дійсно прокуратурою м. Черкаси проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів розслідування. Протягом судового розгляду провадження суд уважно стежив за ходом указаного розслідування. На час ухвалення вироку жодній особі не було повідомлено про підозру у вчиненні незаконних дій щодо ОСОБА_3 Тому суд вважає, що судом були вжиті всі можливі заходи для належної перевірки заяви обвинуваченого щодо застосування до нього тиску як того вимагає практика Європейського суду з прав людини. Суд враховує наявність серед наданих суду доказів експертного висновку № 168 від 13 лютого 2013 року, згідно з яким у обвинуваченого ОСОБА_3 мали місце ушкодження у вигляді травми лівого вуха з розривом барабанної перетинки та запалення середнього вуха, а також у вигляді крововиливів обох променево-зап'ясних суглобів, які могли виникнути від наручників. Однак, за відсутності на момент ухвалення рішення будь-яких висновків слідства щодо причин та походження зазначених вище травм, суд не може розцінювати ці дані, як такі, що ставлять під сумнів належність та допустимість інших доказів.
Свідок ОСОБА_7 (сусід обвинуваченого) у судовому засіданні показав, що знає обвинуваченого як свого сусіда, однак жодних стосунків з ним не підтримує. Знає, що він проживає у с. Білозір'я разом із матір'ю. Про спосіб життя обвинуваченого він нічого не знає, про факти порушення ним громадського порядку не чув.
Свідок ОСОБА_6 (мати ОСОБА_4) у судовому засіданні показала, що обвинувачений товаришує з її сином ОСОБА_4, хоча сам проживає у с. Білозір'я. Їй відомо, що вони обоє вживають наркотики. Які саме, вона не знає, оскільки особисто цього не бачила. Однак, вона неодноразово бачила їх обох в стані наркотичного сп'яніння. 05 лютого 2013 року вечором зник її син ОСОБА_8. Телефоном від ОСОБА_3 близько опівночі вона довідалася, що сина ймовірно забрали працівники міліції, й ОСОБА_3 наглядно запам'ятав машину, в яку посадили її сина. ОСОБА_3 сказав, що він вже ходив з ОСОБА_9 шукати ОСОБА_4, але не знайшов його. На наступний день 06 лютого 2013 року зранку вона, її дочка ОСОБА_10 та ОСОБА_3 зустрілися й почали знову розшукувати ОСОБА_4 у райвідділах міліції. При цьому ОСОБА_3 вже перебував у стані сильного наркотичного сп'яніння, оскільки з труднощами міг говорити. Цей стан був явно видний оточуючим. Враховуючи хворобу її сина, пов'язану з вживанням наркотиків, вона досить чітко вміє розпізнавати цей стан. Спочатку вони прийшли в опорний пункт ППС, де нічого з'ясувати не вдалося. Потім вони всі втрьох поїхали до Придніпровського РВ УМВС в Черкаській області. Вони очікували в коридорі відповіді на їх питання щодо ОСОБА_4, коли ОСОБА_3 працівник міліції попросив пройти з ним на другий поверх райвідділу. ОСОБА_3 віддав їй усі свої речі, оскільки, як він сам сказав, «він звідси вже мабуть не вийде». Зокрема, він віддав їй сигарети, мобільний телефон, банківські картки, незначну суму грошей. Працівники міліції їм сказали, щоб вони ОСОБА_3 не чекали, тому вони, отримавши підтвердження, що ОСОБА_4 дійсно перебуває у міліції, поїхали додому. Після цього ОСОБА_3 вона не бачила. Наступного дня 07 лютого 2013 року її сина ОСОБА_8 працівники міліції привозили додому для проведення обшуку, в ході якого вилучили синові таблетки від гепатиту, а також знайшли кілька грамів коноплі. Після обшуку сина знову забрали до міліції. 08 лютого 2013 року близько 11-00 години сина відпустили, й він прийшов додому.
Свідок ОСОБА_10 (сестра ОСОБА_4) у судовому засіданні надала покази, які в цілому є аналогічними за змістом показам свідка ОСОБА_6 Додала, що брат їй розказував про те, що вони з ОСОБА_3 доволі часто вживають наркотики останні 3-4 роки. Сподівається, що брат після лікування вже не повернеться до цього. Їх сім'я не хотіла, щоб ОСОБА_4 дружив з ОСОБА_3, оскільки він погано на нього впливає. Одного разу він навіть намагався побити їх батька, бо той виганяв його з квартири. Вказала, що батько ОСОБА_3 просив їх, щоб вони умовили ОСОБА_4 узяти на себе всю вину щодо виявлених наркотиків, вивівши ОСОБА_3 з-під підозри, однак вони не стали цього робити. Підтвердила, що під час спільних пошуків брата ОСОБА_3 перебував у явному сильному стані наркотичного сп'яніння, що помічали всі оточуючі, в тому числі й працівники міліції.
Свідок ОСОБА_11 (працівник сільради) у судовому засіданні показав, що його працівники міліції через дільничного інспектора запросили бути понятими при обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_3 Приїхавши на місце, він побачив працівників міліції й самого ОСОБА_3, який був у наручниках. Перед самим обшуком наручники зняли. Працівники міліції зачитали ухвалу суду про проведення обшуку і спробували відчинити двері в будинку. Однак, двері були зачинені й ключів у ОСОБА_3 не було. Як він зрозумів, працівники міліції намагалися зв'язатися щодо ключів телефоном із матір'ю обвинуваченого, але безрезультатно. Тоді один з працівників міліції за допомогою сокири відчинив двері, й усі зайшли до приміщення. Працівники міліції запропонували ОСОБА_3 самостійно сказати, чи є у нього в будинку наркотики, зброя та інші заборонені для зберігання речі, й, у разі їх наявності, добровільно їх видати. Ще біля порогу будинку ОСОБА_3 вказав, що в нього є наркотичний засіб, сам повів працівників міліції в одну з кімнат, де з тумбочки дістав два пакета з речовиною рослинного походження, а також скляну банку з такою ж речовиною. На запитання працівників міліції, що це за речовина, ОСОБА_3 відповів, що ця речовина належить йому й призначена для його особистого вживання. Працівники міліції обшукали й інші кімнати будинку, але нічого не знайшли. Тиску на ОСОБА_3 з боку працівників міліції він не помітив. Ушкоджень на обвинуваченому також не бачив.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що його також працівники міліції запросили бути понятим при обшуку домоволодіння обвинуваченого. Надав покази, які є аналогічними за змістом показам свідка ОСОБА_11 Підтвердив, що ОСОБА_13 самостійно указав працівникам міліції на наявність у будинку наркотиків, провів працівників міліції в кімнату, хоча самі пакети та банку з речовиною, наскільки він пам'ятає, з тумбочки діставав працівник міліції, а не обвинувачений.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що вона також була запрошена працівниками міліції під час проведення обшуку як депутат сільради від цієї частини села, де проводився обшук. ОСОБА_3 був у дворі в наручниках, почувався нормально, жодних слідів побоїв на ньому вона не бачила. Працівники міліції пояснили, що відповідно до ухвали суду буде проводитися обшук. Оскільки ключів від хати не виявилося, її відкрили сокирою. Ще перед дверима хати ОСОБА_3 на запитання міліціонера повідомив, що в нього у хаті є наркотична речовина для власного вживання й сам видав її у хаті. Це були два пакета і одна скляна банка з речовиною рослинного походження. Його запитували: що це? Він відповідав, що це трава, наркотик для його особистого вживання, й що він належить йому.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що він протягом останніх 5-6 років товаришує з обвинуваченим. Вони разом інколи вживають наркотики, зокрема коноплю шляхом куріння. Він неодноразово бував у домоволодінні обвинуваченого у с. Білозір'я, де допомагав йому робити ремонт. Показав, що обвинувачений пригощав його наркотиком, зокрема коноплею, яку він зберігав у скляній банці у тумбочці. Вказав, що вперше він бачив у обвинуваченого банку з коноплею у тумбочці приблизно наприкінці 2012 року. Інших наркотичних засобів він у обвинуваченого не бачив. Показав, що батько обвинуваченого просив його узяти всю вину за зберігання наркотику на себе, сказавши працівникам міліції, що це його конопля знаходилася в хаті у ОСОБА_3, однак він відмовився. Показав, що його дійсно в ніч з 05 на 06 лютого 2013 року затримували працівники міліції, й він три дні перебував у Черкаському РВ УМВС, де його допитували на предмет підозри у вчиненні злочинів, які нещодавно відбулися у с. Білозір'я.
Свідок ОСОБА_15 (знайома обвинуваченого) показала, що ОСОБА_3 вона знає протягом останнього року не дуже добре, а лише як товариша ОСОБА_4. Вона знає, що вони обидва вживають наркотики, хоча особисто цього не бачила. На початку лютого 2013 року в один з днів (точної дати не пам'ятає) близько 22 години вечора до неї з телефону ОСОБА_4 подзвонив ОСОБА_3 й повідомив, що ОСОБА_4 забрали працівники міліції. Вона запропонувала йому прийти до неї, а також телефоном повідомила про це матір ОСОБА_8. Коли ОСОБА_3 прийшов, вони разом почали телефонувати у райвідділи міліції, однак нічого не змогли з'ясувати. Тоді вони удвох вночі ходили спочатку у Соснівський, а потім й у Придніпровський РВ УМВС, втім також нічого з'ясувати не змогли. Близько 04 години ранку наступного дня вони повернулися до неї додому, де й заночували. В обідню пору наступного дня ОСОБА_3 пішов у своїх справах, й вона більше його не бачила. Йдучи від неї, він забув свої ключі та документи, тому вона наздогнала його й віддала їх йому. Показала, що від неї він йшов тверезий, хоча минулого вечора був у незначному стані алкогольного сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у вину злочину також підтверджується письмовими доказами, які надані суду стороною обвинувачення, зокрема наступними:
- даними ухвали слідчого судді від 07 лютого 2013 року про дозвіл на проведення обшуку у домоволодінні у АДРЕСА_1 (Т-1, а.с. 13);
- даними протоколу обшуку від 07 грудня 2013 року у домоволодінні у АДРЕСА_1, згідно з яким у спальній кімнаті будинку у дерев'яній тумбочці виявлений поліетиленовий пакет з речовиною природного походження зеленого кольору; виявлена скляна банка наполовину наповнена речовиною зеленого кольору природного походження; дві пластикові пляшки з нашаруванням частин рослин зеленого кольору (Т-1, а.с. 14-22);
- даними висновку експерта № 2/0133 від 08 лютого 2013 року, де зазначено, що надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечними наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 79,43 грама (Т-1, а.с. 28-30);
- даними висновку експерта № 2/0135 від 08 лютого 2013 року, де зазначено, що надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечними наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 220 грамів (Т-1, а.с. 36-38);
- даними висновку експерта № 2/0132 від 08 лютого 2013 року, де зазначено, що надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечними наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 1184 грама (Т-1, а.с. 44-46);
- даними висновку експерта № 62 від 15 лютого 2013 року, де вказано, що на поверхні частини пляшки коричневого кольору, вилученої в ході проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_3, виявлений слід пальця руки, який залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_4 (Т-1, а.с. 136-140);
- даними висновку експерта № 2/0198 від 20 лютого 2013 року, де вказано, що в змивах з відрізів пляшок з полімерного матеріалу, наданих на експертизу, виявлений особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу (Т-1, а.с. 149-151);
- даними висновку експерта № 2/0197 від 20 лютого 2013 року, де вказано, що в змивах з металевого предмета циліндричної форми із вмонтованим металевим наперстком виявлений особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу (Т-1, а.с. 159-161);
- даними ухвали слідчого судді від 06 березня 2013 року щодо надання дозволу на тимчасовий доступ до амбулаторної карточки ОСОБА_3 (Т-1, а.с. 171-172);
- даними акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 108 від 20 березня 2013 року, де вказано, що ОСОБА_3 не страждає і не страждав на час вчинення інкримінованих йому дій будь-якими хронічним психічним захворюванням чи недоумством. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (Т-1, а.с. 206-215).
Оцінюючи докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення злочину підтвердилися у повному обсязі, пред'явлене обвинувачення доведене повністю.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.
Суд оцінює критично та відхиляє доводи сторони захисту з приводу того, що виявлені у домоволодінні обвинуваченого наркотичні засоби були йому попередньо підкинуті. На думку суду, доведеність факту зберігання обвинуваченим наркотичних засобів без мети збуту не викликає жодних обґрунтованих сумнівів. Це чітко підтверджують поняті, які були присутні при обшуку й указують, що обвинувачений сам показав працівникам міліції місце зберігання наркотичної речовини. Також це підтверджується показами свідка ОСОБА_4, який підтвердив факт наявності у минулому в тумбочці в кімнаті наркотичної речовини, яку вони разом вживали. Суд розцінює покази обвинуваченого як спробу уникнути відповідальності за власні дії.
Під час призначення обвинуваченому покарання у межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин середньої тяжкості), особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо; враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують покарання; враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме рецидиву злочину, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Також суд враховує, що ОСОБА_3 був засуджений 15.05.2007 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в сумі 1000 грн., й за наявними у матеріалах провадження даними штраф й досі не сплачений (Т-1, а.с. 287). Втім, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Крім цього, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинив новий умисний злочин під час строку покарання, від відбування якого він був умовно-достроково звільнений. А саме: він був засуджений 05.07.2010 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України йому був частково приєднаний невідбутий строк покарання у виді одного року та одного місяця позбавлення волі за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.03.2008 року й остаточно призначене покарання у виді чотирьох років й одного місяця позбавлення волі. Вирок набрав чинності 03.08.2010 року. ОСОБА_3 був звільнений постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2012 року згідно зі ст. 81 КК України умовно-достроково, а невідбутий строк покарання склав 1 рік 10 місяців і 15 днів позбавлення волі. Таким чином, у даному разі має місце сукупність вироків, й остаточне покарання ОСОБА_3 має призначатися за правилами ст. 71 КК України.
Суд не вбачає обґрунтованих підстав для звільнення обвинуваченого від покарання чи від відбування покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 суд вважає необхідним залишити у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.
Строк покарання ОСОБА_3 необхідно рахувати з часу його затримання, а саме з 08 лютого 2013 року (Т-1, а.с. 77, 95).
Процесуальні витрати в сумі 1 471 грн. 20 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Цивільний позов не заявлений. Арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Речові докази, а саме пакет з написом «Велика кишеня» із подрібненою речовиною зеленого кольору рослинного походження, скляну банку із вмістом речовини зеленого кольору рослинного походження, пакет жовтого кольору із вмістом речовини зеленого кольору рослинного походження, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області (Т-1, а.с. 49), необхідно знищити.
Речові докази, а саме три обрізані пластикові пляшки та металевий ковпак для куріння, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області (Т-1, а.с. 165), необхідно знищити.
Речові докази, а саме 3 CD диски із відеозаписами слідчих дій, які приєднані до матеріалів кримінального провадження (Т-1, а.с. 251), необхідно залишити при матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.07.2010 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавленні волі строком на три роки і шість місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання, а саме з 08 лютого 2013 року.
Процесуальні витрати в сумі 1 471 грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази, а саме пакет з написом «Велика кишеня» із подрібненою речовиною зеленого кольору рослинного походження, скляну банку із вмістом речовини зеленого кольору рослинного походження, пакет жовтого кольору із вмістом речовини зеленого кольору рослинного походження, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області, знищити.
Речові докази, а саме три обрізані пластикові пляшки та металевий ковпак для куріння, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області, знищити.
Речові докази, а саме 3 CD диски із відеозаписами слідчих дій, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору.
Суддя: І. В. Іваненко