ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2006 Справа № 31/117-118
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представників сторін :
від позивача-1,2 -Скок А.В.
від відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі
за позовом Прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі :
1. Криворізької міської ради
2. Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Кривий Ріг Дніпропетровської області
про розірвання договору та стягнення неустойки
В С Т А Н О В И В :
3.04.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради та управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (далі Управління) про стягнення із суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафу у розмірі 14030,16гр. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що 26.08.2005р. між Управлінням та відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою : АДРЕСА_1. Договір було нотаріально посвідчено 1.09.2005р. Не зважаючи на те, що відповідач прийняла на себе зобов'язання здійснити оплату придбаного майна на протязі 30 днів з моменту нотаріального посвідчення договору, ОСОБА_1повної вартості не сплатила. На цій підставі прокурор просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 14030,8гр.
В той же день до господарського суду надійшов позов прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради та Управління про розірвання договору купівлі-продажу від 26.08.2005р. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що через невиконання відповідачем своїх зобов'язань по повній оплаті вартості придбаного майна, договір повинен бути розірвано. На цій підставі прокурор також просив виселити відповідачку із спірного приміщення та зобов'язати її передати майно Управлінню шляхом оформлення відповідного акту
Позовні заяви прокурора об'єднано в одне провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального права, просила рішення скасувати та припинити провадження у справі. При цьому апелянт зазначила що судом не враховано тієї обставини, що на час прийняття рішення суду вона повністю розрахувалась за придбане майно.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу представник Криворізької міської ради та Управління зазначив що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Прокурор в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність прокурора, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2005р. Управління та відповідач уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, який було посвідчено нотаріусом 1.09.2005р. (т.2 а.с.7-9). Відповідно до умов договору ОСОБА_1 повинна сплатити 70150гр., з яких 11691,8гр. складає податок на додану вартість. При цьому розділом 2 договору передбачено, що вартість об'єкту нерухомості повинна бути сплачена у строк, передбачений статтею 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, тобто протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Матеріалами справи встановлено, що станом на 29.09.2005р. відповідачкою було фактично сплачено 46767,2гр. (т.2 а.с.48-49). Таким чином, починаючи з 1.10.2005р. дії ОСОБА_1, яка не сплатила повній вартості придбаного об'єкту, слід розцінювати як прострочення виконання грошового зобов'язання, що у відповідності до п.11.3 договору давало право Управлінню здійснити дії по розірванню договору в судовому порядку.
Відповідно до ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Лише в тому випадку, якщо інша сторона на протязі двадцятиденного строку не відповість на пропозицію, або сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, спір може бути передано до суду.
Не здійснивши встановлених законом дій по розірванню договору, Управління своїми листами від 17.11 та 6.12.2005р. (т.2 а.с.11,12) запропоновувало відповідачці здійснити остаточний розрахунок, а 9.03.2006р. направило в адресу ОСОБА_1 передбачене п.2.1 договору приватизаційне платіжне доручення №2 про перерахування 23383,6гр., які залишилися несплаченими по договору (т.2 а.с.51). Вказану суму ОСОБА_1 сплатила 3.04.2006р. (т.2 а.с.47).
Таким чином, на час звернення прокурора до суду Управління не тільки не повідомило відповідачку про свій намір розірвати договір, але й вчинило дії, які беззаперечно свідчать про його згоду прийняти виконання ОСОБА_1 простроченого зобов'язання не розриваючи укладений договір та про фактичне прийняття такого зобов'язання.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позову прокурора в частині розірвання договору, виселення відповідачки та повернення спірного приміщення, оскільки на час подання позову договір було виконано його сторонами у повному обсязі, а Управління наполягало на виконанні простроченого грошового зобов'язання та фактично прийняло його виконання.
Що стосується позову в частині стягнення неустойки то колегія суддів враховує таке.
Відповідно до п.7.2 договору у випадку порушення покупцем строків виконання грошового зобов'язання, останній повинен сплатити на рахунок Управління неустойку в розмірі 20% ціни, за яку придбано об'єкт нерухомості. В зв'язку з тим, що відповідачкою були порушені строки розрахунку, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов в цій частині та стягнуто на користь Управління 14030,8гр.
Безпідставними є також вимоги апелянта в частині припинення провадження у справі, оскільки відсутні передбачені ст.80 ГПК України підстави для припинення провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути змінено на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права, а позов прокурора підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_1, яка несвоєчасно виконала своє грошове зобов'язання.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції :
Об'єднати справи №31/117 та 31/118 в одну справу №31/117-118
Позов прокурора м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, м. Кривий ріг, пл. Радянська,1 код ЄДРПОУ 25522449) неустойку в розмірі 14030,8гр.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1судові витрати : державне мито у розмірі 225,31гр. в доход державного бюджету в особі відділення державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118гр. на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр”.
В решті позовних вимог прокурора відмовити.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський