№ справа:103/1541/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кошелєв Василь Іванович

№ провадження:11-кп/190/295/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Мельник Т. О.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Євдокимової В.В.,

Суддів -Мельник Т.О., Балахонова Б.Л.,

при секретарі -Оруджові Ф.А.о.,

за участю прокурора - Аметової Д.С.,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Сімферополі кримінальне провадження №11-кп/190/295/13 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чиназа Ташкентської області Республіки Узбекистан, громадянина України, судимого Бахчисарайським районним судом АР Крим: 1)25.05.2009р. за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнениого від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік; 2) 22.10.2009р. за ст. ст. 185 ч.2, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 3)19.11.2012р. за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Бахчисарайського районного суду АР Крим від 19.11.2012р., та остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 засуджено за те, що він на початку січня 2013 року таємно викрав з території винограднику, розташованого у с.Віліне Бахчисарайського району, який належить ДП АФ «Магарач», 10 дерев'яних (дубових) колів, на загальну суму 274 грн. 37 коп., чим завдав ДП АФ «Магарач» матеріальний збиток на вказану суму.

У апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити, призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 місяців арешту, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначити 2 роки 8 місяців позбавлення волі. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував у повній мірі щире каяття визнання провини, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику, відшкодування завданого збитку та відсутність претензій з боку цивільного позивача. Крім того судом не враховано те, що він має на утриманні матір - інваліда 3 групи та скоїв злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який просив призначити йому менш суворе покарання, прокурора, який просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання суд першої інстанції врахував повною мірою ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується посередньо, обставини, які пом'якшують покарання, - явку з повинною, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитку.

З наданих обвинуваченим матеріалів дійсно вбачається, що його мати, ОСОБА_8 - інвалід 3 групи, проте вона проживає разом з чоловіком, 1959 року народження, та сестрою обвинуваченого, 1990 року народження, жодних даних, які б свідчили про те, що вказані особи є непрацездатними та не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_8, не має. Таким чином, колегія суддів не може погодитися з твердженням обвинуваченого, що він є єдиним годувальником, який утримує матір - інваліда 3 групи та скоїв злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Крім того, слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_7 неоднарозово судимий за скоєння умисних злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив та у період іспитового строку знову скоїв аналогічний злочин, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, врахував обставини, на які посилається обвинувачений у своїй апеляційній скарзі, оскільки призначив покарання ближче до мінімального, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України, та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки воно є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових злочинів і відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для призначення покарання із застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бахчисарайського районного суду АР Крим від 18 квітня 2013 року відносно нього - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді

В.В.Євдокимова Т.О.Мельник Б.Л.Балахонов