АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/796/4280/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Новак Р.В.
Доповідач - Ящук Т.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана його представником ОСОБА_3, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
встановила:
У квітні 2012 року позивач ПАТ «Дельта Банк», як новий кредитор у зв'язку з передачею зобов'язань від ТОВ «Український промисловий банк» на підставі договору, звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на загальну суму 805 495 грн. 64 коп., посилаючись на невиконання умов кредитного договору № 85/ФКВ-07, укладеного 13.04.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 70000 доларів США, з розрахунку 12,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 13.04.2007 року по 12.04.2032 року.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору, станом на 27.02.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 805 495 грн. 64 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з обох відповідачів: ОСОБА_2 як позичальника та ОСОБА_4 як поручителя за договором поруки від 13.04.2007 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість в розмірі 805 495 грн. 64 коп. та судовий збір в розмірі 3219 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» витрати, пов'язані з публікацією оголошень в пресі в сумі 1152 грн. 77 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зазначав, що 13.04.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачем було укладено договір про участь у Фонді фінансування будівництва, відповідно до якого відповідач передав кошти ТОВ «Укрпромбанк» (управителю) у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування, а управитель прийняв кошти на рахунок фонду фінансування будівництва у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному правилами ФФБ, що затверджені рішенням правління ТОВ «Укрпромбанк» від 08.06.2005 року. Для внесення коштів у ФФБ відповідачем було отримано кредит згідно кредитного договору № 85/ФКВ-07 від 13.04.2007 року укладеного з ТОВ «Укрпромбанк».
Відповідно до витягу з договору від 30.06.2010 року про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», вказано про зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» здійснити всі необхідні дії для набуття ПАТ «Дельта Банк» (замість ТОВ «Укрпромбанк») прав управителя ФФБ в найкоротший можливий строк після набрання чинності цим договором. Апелянт вважає, що до оформлення прав управителя ФФБ та виконання умов договору № 80 від 13.04.2007 року про участь у ФФБ, позивач не повинен стягувати кошти за цільовим кредитом на придбання житла.
Крім того, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Вказував, що лист-попередження АТ «Дельта Банк» стосовно повернення заборгованості за кредитним договором не є належним повідомленням боржника про зміну кредитора у зобов'язанні, оскільки є вимогою про повернення заборгованості за кредитним договором. Отримання витягу з договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30.06.2010 року не містить жодного підтвердження уступки права вимоги саме за кредитним договором № 85/ФКВ-07 від 13.04.2007 року.
В судове засідання апелянт та його представник повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, за наявними в матеріалах справи адресами, судом визнано за можливе розглянути справу в їх відсутності.
Представник позивача в судовому засіданні вважала доводи апеляційної скарги безпідставними та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 13.04.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 85/ФКВ-07, відповідно до якого банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на загальну суму 70000 доларів США, з розрахунку 12,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 13.04.2007 року по 12.04.2032 року.
13.04.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки 85/П-07, відповідно до якого ОСОБА_4, як поручитель, зобов'язався відповідати перед кредитором за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором.
30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», у зв'язку з чим АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 85/ФКВ-07 від 13.04.2007 року.
Відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору та станом на 27.02.2012 року має прострочену заборгованість у розмірі 805 495 грн. 64 коп., яка складається з : тіла кредиту - 532 911 грн. 24 коп., відсотків - 249 370 грн. 90 коп., комісії за ведення кредиту - 23 213 грн. 50 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, відповідачі свої зобов'язання не виконують, суд врахував перехід права вимоги до нового кредитора та дійшов висновку про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості з відповідачів на користь позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними, обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Оскаржуючи дане рішення суду, апелянт посилався на те, що позивач належним чином не повідомив його про заміну кредитора у зобов'язанні та не надав докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, тому вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів вважає дані доводи безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Перехід до ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до відповідача підтверджується даними договору між банківськими установами та витягу з додатку №2 до нього ( а.с. 32), згідно з яким до нового кредитора перейшло право вимоги за кредитним договором №85/ФКВ-07, укладеним між первісним кредитором та відповідачем.
Відповідно до п. 4.1. Договору від 30.06.2010 року, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Згідно витягу з додатку № 2 до Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» від 30.06.2010 року, до Дельта Банку перейшло право вимоги за кредитним договором № 85/ФКВ-07 від 13.04.2007 року; станом на 01.06.2010 року загальний розмір грошового зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 складає 95 477,18 доларів США ( а.с. 32).
Доводи апелянта про те, що йому не було надано доказів переходу прав у зобов'язанні, спростовуються листом ПАТ «Дельта Банк» № 4808 від 15.04.2011 року, в якому відповідачу повідомлялось як про заміну кредитора у зобов'язанні на підставі кредитного договору № 85/фкв-07 від 13.04.2007 року, так і про наявність простроченої заборгованості на загальну суму 30 563,18 доларів США ( з яких 7654,32 - сума простроченого кредиту; 22 908,86 доларів США - прострочені відсотки) та 12 082 грн. 56 коп. - комісія за користування кредитом (а.с. 22).
Зазначений лист був відправлений ОСОБА_2 згідно списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням від 22.04.2011 року ( а.с. 25).
При цьому, порушення строків повідомлення про заміну кредитора не є підставою для припинення зобов'язання боржника за кредитним договором.
Повідомлення про передачу активів та кредитних зобов'язань від ТОВ «Укрпромбанк» до АТ «Дельта Банк» було направлене також поручителю ОСОБА_4 листом від 22.02.2012 року одночасно з досудовою вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, у зв'язку з невиконанням зобов'язання позичальником ОСОБА_2 Направлення зазначеного повідомлення підтверджується реєстром поштових відправлень АТ «Дельта Банк» від 24.02.2012 року ( а.с. 25-26)
Також апелянт посилається на те, що внаслідок відкликання 21.01.2010 року банківської ліцензії, ТОВ «Укрпромбанк» не міг приймати платежі в рахунок погашення кредиту, що виключає неналежне виконання боржником своїх договірних зобов'язань, а тому немає підстав для звернення з вимогою про дострокове повернення кредиту на підставі ст. 1050 ЦПК України.
Однак зазначені доводи колегія суддів вважає необґрунтованими та не приймає їх до уваги, оскільки апелянт не надав жодного належного та допустимого доказу неприйняття його платежів на погашення кредиту. Крім того, зазначені доводи спростовуються наступним.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.04.2009 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було відкрите провадження по справі за позовом ТОВ «Укрпромбанк» до ОСОБА_2 та ТОВ «Новекс дім» про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором (№ 85/ФКВ-07 від 13.04.2007 року), провадження по даній справі на даний період часу зупинено до розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Український промисловий банк» про визнання недійсним договору про участь у фонді фінансування будівництва.
При цьому з копії наданої Івано-Франківським міським судом позовної заяви ТОВ «Укрпромбанк» від 30.03.2009 року вбачається, що станом на 26.03.2009 року у ОСОБА_2 існувала заборгованість перед ТОВ «Укрпромбанк» в сумі 73 545,98 доларів США, з яких заборгованість за кредитом - 66 724 долари США, заборгованість по відсотках - 5821,98 доларів США, комісія за користування кредитом - 4389 грн. 21 коп. ( а.с. 202)
Згідно з довідкою ПАТ «Дельта Банк» від 27.02.2012 року, станом на вказану дату заборгованість ОСОБА_2 за кредитом (тіло кредиту) становить ту ж саму суму - 66 724 долари США (що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 532 911 грн. 24 коп.); заборгованість по відсотках збільшилась та становить 31 222,88 доларів США (що за курсом НБУ становить 249 370 грн. 90 коп.), комісія за ведення кредиту - 23 213,5 грн.
З викладеного вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з 2009 року припинив сплату заборгованості за кредитним договором перед ТОВ «Укрпромбанк» та не погашав заборгованість по кредиту ні ТОВ «Укрпромбанк», ні ПАТ «Дельта Банк».
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що ним допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Таким чином, суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 525, 526, 530, 610, 612, 1054 ЦК України, й ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Всі висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307-308, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: