ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2006 Справа № 16/11 (12/1)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідача)
судді: Джихур О.В., Білецька Л.М. ,
секретар судового засідання: Клименко Ю.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Кур"янов С. В.;
від відповідача -1: Борков С. П.;
від відповідача -2: Джус Д. А.;
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав”, м. Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.06р.
у справі № 16/11(12/1)
за позовом Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав”, м. Київ
до відповідача/1: товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона”, м. Кривий Ріг
відповідача/2: закритого акціонерного товариства “ТелеОдин”, м. Київ
про стягнення 61 500 грн. 00 коп. та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав”, м. Київ з позовною заявою до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона”, м. Кривий Ріг, відповідача-2: закритого акціонерного товариства “ТелеОдин”, м. Київ, про стягнення 61 500 грн. 00 коп. та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2004 р. позивачем було зафіксовано на відеокасету №3049 публічне сповіщення по кабелю (ретранслювання) музичних творів відповідачем-1,і позивач вважає, що це порушує майнові авторські права. Вказує, що на підставі укладених письмових договорів з вітчизняними авторами та відповідно до договорів про взаємне представництво інтересів позивача з іноземними авторсько-правовими організаціями, позивачу передано виключне право на збір авторської винагороди за використання таких творів шляхом публічного сповіщення по кабелю та на вчинення дій, пов’язаних із захистом авторського права на такі твори. Позивач вважає, що розмір компенсації за порушення майнових авторських прав, відповідно до п. “г” частини 2 ст. 52 Закону України “Про захист авторських та суміжних прав”, який повинен сплатити відповідач, враховуючи спосіб використання творів (шляхом публічного сповіщення по кабелю), а також настання шкідливих наслідків для суб’єктів авторського права (без договірне використання та невиплата належної авторської винагороди) складає 300 мінімальних заробітних плат, тобто суму 61 500 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2006 року у
справі №12/1 позовні вимоги щодо відповідача-1 були задоволені частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Рікона” на користь ДП “Українське агентство з авторських та суміжних прав” компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 61 500 грн. 00 коп., в іншій частині позову було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р. у справі №12/1 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2005 р. було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2005 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2005 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2005 р. у справі №12/1 було скасовано, справу №12/1 було направлено на новий розгляд. Постанова мотивована тим, що:
як вбачається із установлених попередніми інстанціями обставин справи, позивач є власником майнових авторських прав на музичні твори, у той час коли відповідач-1 здійснював публічне сповіщення переданих йому відповідачем-2 аудіовізуальних творів, тобто іншого об’єкта авторського права;
для того, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність або відсутність порушення майнових прав позивача у ретрансляції відповідачем-1 аудіовізуальних творів, необхідно було: встановити вичерпний перелік та вид сповіщених відповідачем-1 творів; дослідити співвідношення між сповіщеними відповідачем-1 аудіовізуальними творами та музичними творами, та зокрема з’ясувати, чи увійшли музичні твори до спірних аудіовізуальних творів як самостійні складові частини цих творів із збереженням майнових авторських прав на музичні твори за їх авторами, чи музичні твори є, по суті, внеском їх авторів до створення аудіовізуальних творів з передачею виключних майнових прав на музичні твори саме авторам аудіовізуальних творів;
попередні інстанції дійшли правильного висновку про наявність у відповідача-1 невиключного права на використання аудіовізуальних творів без наявності права надання дозволу на використання цих творів іншим особам, водночас за змістом статті 15 Закону України “Про авторське право та суміжні права” автор має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору;
попередні судові інстанції не дослідили визначеного договором про ретрансляцію програм кабельного телеканалу “М1” у мережах кабельного телебачення від 05.07.2002 р. №126-к порядку виплати авторської винагороди суб’єктам авторських прав, твори яких використовуються під час ретрансляції програм за цим договором (пункт 2.4 зазначеного договору), а також обумовлений порядок розподілу відповідальності між відповідачами за порушення авторських прав третіх осіб під час сповіщення переданих відповідачем-2 програм (розділ 5 цього договору).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2006 р. в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що спірні музичні твори, які увійшли до зазначених аудіовізуальних творів, є внеском їх авторів до створення аудіовізуальних творів і автори музичних творів не мають права заперечувати проти публічного сповіщення цих творів. Також, суд вказує, що він не вбачає передачу відповідачем-2 відповідачу-1 невиключного майнового права на зазначені аудіовізуальні твори, оскільки відповідачем-1 фактично здійснено доставку сигналу по кабелю (ретрансляцію) програми ефірного каналу “М1”, створену відповідачем-2 і до якої ввійшли спірні аудіовізуальні твори; до того ж відповідно до умов договору від 05.07.2002 р. №120-А відповідач не несе відповідальність за порушення авторських та суміжних прав, допущених у програмі і рекламних матеріалах відповідача-2.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2006 р. позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення повністю. Вказує, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не
відповідають фактичним обставинам справи; судом неправильно застосовані норми матеріального та порушено норми процесуального права.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача/1 та відповідача/2 заперечує проти апеляційної скарги; представник позивача просить скасувати рішення господарського суду.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
08.01.2002 р. між Державним департаментом інтелектуальної власності та позивачем Державним підприємством “Українське агентство з авторських та суміжних прав” було укладено договір доручення, згідно із пунктом 1.1 якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов’язання безоплатно від імені довірителя, здійснити, на виконання розпорядження №31 від 08.01.2002 р. Державного департаменту інтелектуальної власності моніторинг телерадіопростру по дотриманню авторських та суміжних прав користувачами об’єктів авторського права та (або) суміжних прав.
Згідно Положення про групу моніторингу Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав”, затвердженого наказом позивача від 14.01.2002 р. №3-А, група моніторингу є структурним підрозділом Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав”, основним завданням якої є контроль за дотриманням авторських та суміжних прав у використанні творів літератури та мистецтва, кіно - та телепрограм, музичних творів в теле - та радіо- просторі на території України.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 23.08.2004 р. комісією у складі: представників позивача Картусова В.В. –керівника групи моніторингу, Качанко О. О. –головного спеціаліста технічного відділу, представника Сергієнко Ігоря Васильовича –директора Криворізької міської організації сприяння і розвитку міських кабельних мереж, за участю представників громадськості громадян Власова В. О. (м. Кривий Ріг, вул. Содружества,9, кв. 4) та Власової Н.Є. (м. Кривий Ріг, вул. Содружества,9, кв. 4; зафіксовано, що відповідач-1 –товариство з обмеженою відповідальністю “Рікона” здійснював трансляцію каналу “М1” на 11 хвильовому каналі з 8 год. 05 хв. По 16 год. 05 хв.; здійснювалось публічне сповіщення творів мистецтва, інформація про які зберігається на відеокасеті - номер 3049; фіксація здійснювалась з використанням телевізора DAEWOO, відеомагнітофона JVC SR S388E в режимі LP, відеокасет VHS –240, про що складено акт від 23.08.2004 р. фіксації публічного сповіщення творів шляхом передачі по кабелю.
08.09.2004 р. у процесі аналізу моніторингу телерадіопростру по дотриманню авторських та суміжних прав користувачами об’єктів авторського права – кабельною телекомпанією ТОВ “Рікона”, яка ретранслювала канал “М1”, що проводився у місті Кривий Ріг, комісією позивача у складі Сосновського М.О.- начальника відділу технічного обслуговування комп’ютерної техніки, керівника групи моніторингу, Матвієнка О.М. –начальника відділу розрахунків за публічне використання творів; Кур”янова С.В. –начальника юридичного відділу виявлено публічне сповіщення оприлюднених творів, а саме:
з 9 год. 44 хв. 19 сек. по 9 год. 48 хв. 15 сек. –“Куда уходит детство”, виконавець –гурт “Сливки”, автори –Зацепін О.С. (муз), Дербеньов Л.П. (сл);
з 10 год. 23 хв. 00 сек. по 10 год. 26 хв. 45 сек. –“Апельсиновая песня”, виконавець гурт “Блестящие”, автори –Горзій А.В. (муз.), Іванова Т.В. (сл.);
з 10 год. 37 хв. 15 сек. по 10 год. 40 хв. 51 сек. –“Все еще будет”, виконавець О. Кочеткова , автор –Таршис Б.В. (муз. та сл.);
з 10 год. 49 хв. 30 сек. по 10 год. 52 хв. 55 сек. –“Я слишком много знаю”, виконавець –А. Свірідова, автор –Свірідова А.В. (муз. та сл.);
з 11 год. 12 хв. 39 сек. по 11 год. 16 хв. 41 сек. –“Птицелов”, виконавець Д. Маліков, автор Маліков Д.Ю. (муз. та сл.);
з 11 год. 16 хв. 42 сек. по 11 год. 20 хв. 39 сек. –“Солнышко”, виконавець А. Губін, автор Клементьєва А.В. (муз. та сл.);
з 12 год. 22 хв. 15 сек. по 12 год. 26 хв. 54 сек. –“Биология”, виконавець гурт “ВИА ГРА”, автор Меладзе К.Ш. (муз. та сл.);
з 12 год. 33 хв. 39 сек. по 12 год. 37 хв. 59 сек. –“Весна”, виконавець Дельфин, автор Лисіков А.В. (муз. та сл.);
з 13 год. 16 хв. 45 сек. по 13 год. 20 хв. 24 сек. –“Все еще будет”, виконавець О. Кочеткова, автор –Таршис Б.В. (муз. та сл.);
з 13 год. 20 хв. 24 сек. по 13 год. 23 хв. 23 сек. –“Брось”, виконавець гурт “Міраж”, автори Литягін А.В. (муз.), Соколов В.П. (сл.);
з 13 год. 39 хв. 52 сек. по 13 год. 43 хв. 21 сек. –“Изучай меня”, виконавець Н. Ветлицька, автор Мелентьєва Т.Г. (муз. та сл.);
з 14 год. 02 хв. 04 сек. по 16 год. 06 хв. 45 сек. –“О чем играет пианист”, виконавець Л. Вайкуле, автори Крутий І.Я. (муз.), Паулс Р.В. (муз.), Пелєнягре В.І. (сл.);
з 14 год. 06 хв. 46 сек. по 14 год. 10 хв. 40 сек. –“Пока это кажется важным”, гурт “Смысловые галлюцинации”, автори Бобунець С.С. (муз.), Лековцев К.Ю. (муз.), Гененфельд О.Р. (сл.);
з 13 год. 33 хв. 09 сек. по 13 год. 36 хв. 04 сек. –“С чистого листа” виконавець - гурт “Алібі”, автори Завальська Ангелина (муз.), Некрасов М. (муз.), Завальська Анна (сл.);
з 14 год. 48 хв. 35 сек. по 14 год. 51 хв. 55 сек. –“Четыре дня мечты”, виконавець В.Кузьмін В.Б. (муз. та сл.);
з 15 год. 23 хв. 12 сек. по 15 год. 37 хв. 15 сек. –“HOW COME”, гурт “D12”, автори (MOOR, PORTER, HOLTON, MATHERS, RESTO) (муз., сл.), про що складено акти від 08.09.2004 р. №3-09-04 та №4-09-04 фіксації порушення авторських прав.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом апеляційної інстанції досліджено копію відеокасети №3049 ,яка знаходиться у матеріалах справи.
При перегляді судом першої інстанції відеокасети встановлено, що на відеокасеті зафіксовано аудіовізуальні твори (відеокліпи) з наступними творами:
“Куда уходит детство”, виконавець –гурт “Сливки”;
“Апельсиновая песня”, виконавець гурт “Блестящие”;
“Все еще будет”, виконавець О. Кочеткова;
“Я слишком много знаю”, виконавець –А. Свірідова;
“Птицелов”, виконавець Д. Маліков;
“Солнышко”, виконавець А. Губін;
“Биология”, виконавець гурт “ВИА ГРА”;
“Весна”, виконавець Дельфин;
“Все еще будет”, виконавець О. Кочеткова;
“Брось”, виконавець гурт “Міраж”;
“Изучай меня”, виконавець Н. Ветлицька;
“О чем играет пианист”, виконавець Л. Вайкуле;
“Пока это кажется важным”, гурт “Смысловые галлюцинации”;
“С чистого листа” виконавець - гурт “Алібі”;
Також встановлено, що твори “Четыре дня мечты”, виконавець В.Кузьмін В.Б. та “HOW COME”, виконавець - гурт “D12”, що зазначені у акті від 08.09.2004 р. №3-09-04, на
відеокасеті №3049 відсутні.
При перегляді наданого позивачем відеозапису, колегія суддів встановила, що відеозображення не містить будь-якого логотипу телеканалу ТО”гкона”, а має лише логотип телеканалу“М1” і зі змісту відеозапису не вбачається , що даний запис здійснено з кабельної мережі ТОВ “Рікона”, тому він не може бути доказом трансляції відповідачем-1. Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Так, згідно з умовами договору від 05.07.2002 р. №120-А про ретрансляцію програм телеканалу “М1” в мережі кабельного телебачення, укладеного між відповідачем/2- закритим акціонерним товариством “ТелеОдин” (підприємством) та відповідачем/1- товариством з обмеженою відповідальністю “Рікона” (оператором), підприємство надає (передає) оператору не виключне майнове право на ретрансляцію шляхом публічного сповіщення програми в своїх мережах кабельного телебачення на території міста Кривого Рогу, а оператор приймає право ретрансляції програм телеканала “М1” (пункт 1.1 договору). Підприємство гарантує оператору, що є творцем програми і тому несе повну юридичну відповідальність за її зміст, зміни сітки сповіщення або повне припинення її сповіщення (пункт 2.2 договору). Підприємство зобов’язується самостійно (без залучення оператора) здійснювати всі виплати володільцям авторських і суміжних прав, або їх представникам, за використання авторських, суміжних та інших прав у повному обсязі за передачу зазначених творів в ефір і (або) через супутник (пункт 2.4 договору). При розповсюдженні програми оператор не допустить будь-яких скорочень, пропусків, перемонтажу , змін (включаючи титри) модифікацій, добавлень (пункт 3.4 договору). Оператор не несе відповідальності за порушення авторських та суміжних прав, допущених у програмі і рекламних матеріалах підприємства (пункт 5.1 договору). Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем-2 не здійснювалась передача відповідачу-1 невиключного майнового права на зазначені аудіовізуальні твори, оскільки відповідачем-1 фактично здійснено доставку сигналу по кабелю (ретрансляцію) програми ефірного каналу “М1”, створену відповідачем-2 і до якої ввійшли спірні аудіовізуальні твори.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог у відношенні відповідача-1 відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права” визначено вичерпний перелік об’єктів авторського права, відповідно до якого музичні твори з текстом і без тексту та аудіовізуальні твори є самостійними об’єктами авторського права.
Законом України “Про авторське право і суміжні права” (ч. 3 ст. 1) визначено поняття аудіовізуального твору: твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску, тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодувують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана ( кіноекрана, телевізійного екрана, тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів; видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про авторське право і суміжні права” авторами аудіовізуального твору є: - режисер-постановник; автор сценарію і (або) з текстів, діалогів; автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; художник-постановник; оператор-постановник; одна і та сама особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.
Відповідно до договору про взаємне представництво інтересів в області публічного виконання, укладеному між Російським авторським товариством (РАТ) та
позивачем, РАТ надає позивачу виключне право видавати на території, що входить у сферу діяльності останнього, дозволи на всі публічні виконання музичних творів з тестом або без тесту, як тих, що діють, так і тих, які можливо вступлять в силу в період дії договору (пункт 1 договору).
Згідно із договором про взаємне представництво інтересів, укладеним між позивачем та Авторським та комунікаційним Консалтинговим агентством/ Латвійським Авторським Агентством (АККА/LАА) АККА/LАА надає позивачу виключне право видавати на території останнього дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом або без тексту як тих, що діють нині, так і таких, що будуть прийнятті і введені в дію під час чинності цього договору.
Як вбачається із зазначених договорів, позивачу надано виключне право видавати дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом і без тексту. Публічне виконання згідно наведених договорів з РАТ та АККА/LАА включає в себе, у томі числі і передачі організацій мовлення, а саме радіо і телебачення, включаючи пряму трансляцію, ретрансляцію та інше.
Згідно із пунктом 1 договору №26 про управління майновими правами, укладеним між позивачем і Некомерційним партнерством “Незалежне Агентство Авторських прав” (надалі НААП), НААП передає виключно позивачу право по управлінню майновими правами авторів музичних творів з текстом або без тексту, які входять або протягом дії договору ввійдуть в каталог НААП.
Отже, як вбачається НААП передано позивачу право на управлінню майновими правами авторів тільки музичних творів з текстом і без тексту.
Відповідно із договором від 05.01.2003 р. №П1/03, укладеним між приватним підприємством “Українське музикальне видавництво” (видавцем) та позивачем (УААСП), видавець передає виключно УААСПу право здійснювати управління на колективній основі майновими авторськими правами на публічне виконання, публічне сповіщення музичних творів з текстом або без тексту, які входять або протягом строку дії цього договору ввійдуть у каталог видавця.
Таким чином, за цим договором позивачу також передано право здійснювати управління авторськими правами щодо публічного сповіщення музичних творів з текстом або без тексту.
Відповідно до угод, укладених позивачем з авторами Завальською Анною Олександрівною, Завальською Ангеліною Олександрівною та Таршисом Борисом Віталійовичем (угоди відповідно від 31.08.2004 р. №28328, від 31.08.2004 р. №28327 та від 29.04.2004 р. №67939), автор передає позивачу виключне право на управління своїми майновими правами на твори (як на ті, що існують на момент підписання Угод, так і на ті, що будуть створені під час дії Угод) при їх використанням шляхом публічного виконання творів, публічного показу, публічного сповіщення, відтворення і розповсюдження творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва (пункт1 договору). Згідно із пунктом 7 зазначених договорів позивач зобов’язується пред’являти претензії та позови від імені та на користь автора, з метою поновлення порушених прав автора та стягнення компенсації за порушення майнових прав автора, включаючи упущену вигоду в разі незаконного використання твору автора.
З матерів справи вбачається, що позивачем залучено копію заяви Анни Завальської (автор слів до пісень групи “Алібі”) та Ангеліни Завальської (автор музики до пісень групи “Алібі”), згідно якої вони просять виключити їх інтереси, як авторів, із позовного списку.
Згідно угод з авторами Завальською Анною Олександрівною, Завальською Ангеліною Олександрівною та Таршисом Борисом Віталійовичем позивач, зобов’язався пред’являти позови від імені та на користь авторів, а угоди від 31.08.2004 р., укладені позивачем з Завальською Анною Олександрівною, Завальською Ангеліною Олександрівною, були укладені вже після здійснення позивачем моніторингу.
Частиною 2 статті 17 Закону України “Про авторське право і суміжні права” передбачено, що якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов’язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору.
Згідно договорів, укладених відповідачем-2 з правовласниками аудіовізуальних творів, а саме:
угодами від 01.08.2002 р. №28/А (т.3, а.с. 1), від 28.03.2003 р. №4/А (т.3, а.с.11), від 04.06.2004 р. №19.2/а (т.3, а.с. 15), від 12.04.2002 р. №17.1/А (т.3, а.с. 19), від 15.01.2004 р. №38/А (т.3, а.с. 25), від 04.04.2003 р. №6-1/А (а.с.29), від 12.11.2002 р. №52/А (т.3, а.с. 34), від 10.02.2003 р. №1/А (т.3, а.с. 38) правовласниками аудіовізуальних творів:” Куда уходит детство”, виконавець –гурт “Сливки”; “Апельсиновая песня”, виконавець гурт “Блестящие”; “Все еще будет”, виконавець О. Кочеткова; “Я слишком много знаю”, виконавець –А. Свірідова; “Птицелов”, виконавець Д. Маліков; “Биология”, виконавець гурт “ВИА ГРА”; “Весна”, виконавець Дельфин; “Брось”, виконавець гурт “Міраж”; “Изучай меня”, виконавець Н. Ветлицька; “О чем играет пианист”, виконавець Л. Вайкуле; “С чистого листа” виконавець - гурт “Алібі”;
було передано відповідачу-2 невиключні права на використання зазначених творів шляхом публічного сповіщення в ефір чи по проводах або будь-якого виду наземного чи підземного кабелю творів, але жоден з зазначених договорів з правовласниками аудіовізуальних творів не містить права відповідача-2 розпоряджатись наданими не виключними майновими правами на аудіовізуальні твори шляхом передачі їх третім особам, у тому числі і відповідачу-1.
Таким чином, спірні музичні твори, яки увійшли до зазначених аудіовізуальних творів, є внеском їх авторів до створення аудіовізуальних творів і автори музичних творів не мають права заперечувати проти публічного сповіщення цих творів.
Що стосується посилання позивача на Бернську конвенцію про охорону літературних та художніх творів від 24.07.1971 р., то предметом судового спору згідно позову позивача є недоговірне сповіщення відповідачем –1 спірних творів, а оскільки на підставі ст. 14 bis Бернської конвенції та ст. 17 Закону України “Про авторське право і суміжні права” окремі договори з автором слів і музики укладати не потрібно, коли є договір на право використання аудіовізуального твору в цілому, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову до відповідача-2.
Таким чином ,підстави для скасування або зміни рішення суду ,передбачені ст.104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав”, м. Київ– залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.06р.
у справі № 16/11(12/1)–залишити без змін
Головуючий І.М. Герасименко
Судді О.В. Джихур
Л.М. Білецька