Справа № 372/1987/13-п Головуючий у І інстанції Мора О. М.

Провадження № 33/780/428/13 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О.В.

Категорія 138 27.06.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого заступником начальника виробництва в ПП «Обухівміськвторресурси»

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2013 року близько 15 год. 35 хв. в м. Обухів Київської області, по вулиці Київській, 22, громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перед початком руху не переконався в безпечності обраного маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з бордюром. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_2, порушив вимоги п.п.2.3 (б), 10.1 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з постановою, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи правильність встановлених обставин, просить постанову суду в частині накладеного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами змінити, шляхом застосування до нього штрафу.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції, всупереч ст.33 КУпАП, при визначенні адміністративного стягнення за скоєний адмінпроступок не врахував пом'якшуючі обставини. Зокрема, те, що він свою вину у вчиненому визнав. Крім того, його робота пов'язана з постійним використанням автомобіля, а тому позбавлення права керування транспортними засобами призведе до втрати єдиного джерела доходу.

Також, ОСОБА_2 просить визнати поважними причини пропуску строку, встановленого законом на подачу апеляційної скарги, поновити строк на оскарження постанови та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Пропуск десятиденного строку оскарження апелянт мотивує тим, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а постанова суду першої інстанції, всупереч вимог ст. 285 КУпАП була направлена йому лише 24 травня 2013 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст.289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляції скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вина порушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 №052279 від 25 квітня 2013 року (а.с.1), схемою дорожньо-транспортної пригоди (а.с.2), поясненнями ОСОБА_2 (а.с.3).

Однак, при накладенні адміністративного стягнення, судом першої інстанції не в повній мірі враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, що пом'якшують відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.34 КУпАП, обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного.

Згідно ч.2 ст.34 КУпАП, може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Свою вину у вчиненому апелянт визнав, щиро розкаявся, від вчиненого тяжких наслідків не наступило.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обіймає посаду заступника начальника дільниці ПП «Обухівміськвторресурси», за місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 14), адміністративне правопорушення скоїв вперше.

Таким чином, враховуючи суть правопорушення, дані про особу порушника, обставини, що пом'якшують відповідальність, апеляційний суд вважає за необхідне змінити постанову в частині призначення адміністративного стягнення - в бік його пом'якшення до штрафу.

Керуючись ст.ст. 34, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року щодо ОСОБА_2 - змінити та накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу у сумі 340 (триста сорок) гривень.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області О.В. Шевченко