Справа № 1007/9156/12 Головуючий у І інстанції Пухна О.М.

Провадження № 22-ц/780/3443/13 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю.М.

Категорія 44 21.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Лащенка В.Д.,

суддів: Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі: Цицюрському А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення всіх споруд, належних ОСОБА_3, що знаходяться на її земельній ділянці. Свої вимоги мотивувала тим, що вона відповідно до держаних актів на право власності на земельну ділянку КВ №112283 та КВ № 112284 є власником земельної ділянки загальною площею 0,33 га, яка розташована в АДРЕСА_1. На даній земельній ділянці розташована 1/2 частина житлового будинку з відповідними господарськими спорудами, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору дарування, укладеного між сторонами 28 жовтня 2003 року. У зв'язку з тим, що всі споруди та частина будинку відповідачки знаходяться на її земельній ділянці і це перешкоджає їй належно користуватися своєю власністю, позивач просила постановити рішення про знесення 1/2 частини будинку та всіх господарських споруд відповідачів, що розташовані на її земельній ділянці.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на підставі державного акту КВ № 112283, а також власником земельної ділянки площею 0,0869 га для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту КВ № 112284, що розташовані в АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).

З технічного паспорта, виданого Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації, вбачається, що в. АДРЕСА_1 розташований житловий будинок «А1» загальною площею 158,7 кв.м та 96,7 кв.м житловою площею, з господарськими спорудами: сарай «Б», погріб «В», сарай «Г», сарай «Д», погріб «Е», вбиральня «Ж», колодязь «К1», колодязь «К2», тротуар «Т», огорожа «N» (а.с. 74-78).

Як вбачається з матеріалів справи будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 належить сторонам на праві приватної спільної часткової власності, частки яких не виділені в натурі.

За інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно власниками вказаного будинку є ОСОБА_4, якому на підставі договору дарування від 28.08.2007 року належить 1/4 частка у домоволодінні, ОСОБА_5, якому також за договором дарування від 28.08.2007 року належить 1/4 частка у домоволодінні, а також ОСОБА_3, яка є власником 1/2 частки даного домоволодіння (а.с. 92-93).

Згідно з договором дарування, укладеним 28 жовтня 2003 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 1/2 частину житлового будинку, АДРЕСА_1. В даному договорі також зазначається, що будинок шлакобетонний, позначений па плані земельної ділянки «А», житловою площею 96,7 кв.м., загальною площею 158,7 кв.м., з надвірними будівлями: сарай «Б», погріб «В», сарай «Г», сарай «Д», погріб «Е», вбиральня «Ж», огорожа «N», колодязь «К1», колодязь «К2», тротуар «Т» (а.с. 79).

Правила ст. 358 ЦК України визначають, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Доказів, які б свідчили про укладення між сторонами такого договору в матеріалах справи не міститься.

Положення ст. 364 ЦК України регламентують, також, право власника на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та порядок виділу.

Доказів поділу зазначеного домоволодіння (будинку з господарськими спорудами) між його співвласниками або виділу в натурі частки ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на положення ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути позбавлений протиправно цього права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, позивачем не доведено яким же чином відповідач ОСОБА_3 порушує, не визнає чи оспорює її права, оскільки за змістом ст. 1 ЦПК України саме в таких випадках вони підлягають захисту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що всі споруди та частина будинку відповідачки знаходяться на земельній ділянці позивача і це перешкоджає їй належно користуватися своєю власністю висновків суду не спростовують.

Доводи апелянта про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову і ухвалив вірне рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді :