Справа № 366/893/13-к Головуючий у І інстанції Ткаченко

Провадження № 11-кп/780/220/13 Доповідач у 2 інстанції Говоруха В.І.

Категорія 12 27.06.2013

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Миколюка О.В.,

суддів - Говорухи В.І., Черкасова В.М.,

при секретарі Шуліпі О.В., за участю прокурора Стаховської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ісфара, Таджикістан, який працює на посаді водія - контролера Іванківського РП «Київобленерго», має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_3 2012 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Іванківського районного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року за ч. 2 ст. 389 КК України з урахуванням ст. 71 КК України на 1 рік 8 днів обмеження волі. На підставі ст. 75 та 76 КК України встановлений іспитовий строк тривалістю 1/один/ рік

засуджено за ч. 2 ст. 164 КК України на 2 /два/ роки обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 2 /двох/ років 1 /одного/ місяця обмеження волі.

Згідно до вироку, будучи раніше засудженим за злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, ОСОБА_2 продовжує ухилятись від сплати аліментів, у зв'язку з чим заборгованість по аліментам станом на 01 березня 2013 року становить 9 688 грн. 86 коп.

Своїми умисними діями, що виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей вчинене особою, раніше судимою за правопорушення, передбачене ст. 164 КК України ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164 КК України.

В апеляційній скарзі на судове рішення обвинувачений ОСОБА_2 просив вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким призначити йому покарання не пов'язане з обмеженням волі. Апелянт зазначає про те, що при призначенні ОСОБА_2 покарання судом належним чином не враховано, що раніше він не зміг сплачувати аліменти його колишній дружині ОСОБА_4 на утримання їх спільної дитини, оскільки тривалий час не працював у зв'язку з відсутністю роботи. Також, обвинувачений вказує на те, що на час постановлення вироку він офіційно влаштувався на роботу на посаду водія - контролера Іванківського РП «Київобленерго» та має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини від попереднього шлюбу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції при постановленні вироку вимоги ст. 370 КПК України виконані у повному обсязі.

Висновок суду 1-ї інстанції про винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєному відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на всебічно та обєктивно досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.

В обґрунтування висновків суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, яку він не заперечував, обґрунтовано покладені показання потерпілої ОСОБА_5, яка стверджувала, що її колишній чоловік ОСОБА_2 сплатив аліменти на утримання їхньої спільної дитини з моменту розлучення лише у розмірі 300 грн., показання свідка ОСОБА_6, яка являється державним виконавцем ДВС Іванківського РУЮ в Київській області та стверджує, що ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів, не з'являється на виклики, ухиляється від отримання повідомлень та іншими зібраними матеріалами судового провадження.

На думку колегії суддів поведінка ОСОБА_2, який протягом тривалого часу. фактично не маючи перешкод, жодним чином не приймав участі в утриманні дитини, його дії та тривалий термін протягом якого він не виплачує аліменти свідчать про злісне ухилення ОСОБА_2 від сплати коштів на утримання дитини, а тому судом правильно кваліфіковано його дії за ч.2 ст. 164 КК України.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 65 КК України.

На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання, за своїм видом та розміром відповідає тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченого, тому підстав для задоволення апеляції обвинуваченого та призначення ОСОБА_2 іншого, більш мякого покарання, не має.

Порушень матеріального чи процесуального права при розгляді справи та винесенні вироку, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно.

Суддя В.І.Говоруха