Справа № 2-865/11 Провадження № 22-ц/772/1669/2013Головуючий в суді першої інстанції:Каленяк Р.А.

Категорія: 19 Доповідач: Кучевський П. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Кучевського П.В.

Суддів : Іванюка М.В., Камзалова В.В,

при секретарі : Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2011 року у справі за позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_2 про стягнення суми витрат, пов'язаних з навчанням і утриманням у вищому військовому навчальному закладі, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2011 року військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - Університет) звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 серпня 2012 року, у задоволенні позову військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 серпня 2012 року та передано справу на новий апеляційний розгляд.

В апеляційні скарзі ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, при цьому зазначає про невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, вважає помилковим висновок суду про необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що витрати на навчання відповідача не можуть бути відшкодовані на користь Університету, оскільки це суперечить вимогам законодавства.

Проте погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна, тому що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив навчання та військову службу в Університеті на посаді курсанта в період з 15 липня 2004 року до 23 лютого 2007 року та з 12 серпня 2008 року до 28 грудня 2009 року. Згідно з наказом від 28 грудня 2009 року відповідача було відраховано з Університету та вирішено утримати суму витрат на його навчання в розмірі 46 166 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 18 червня 1999 року військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни.

Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 406/2011 передбачено, що Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно з п. 3 зазначеного Положення основними завданнями Міністерства оборони України є формування і реалізація державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, у галузі оборонного планування, військової освіти та науки.

Відповідно до п. 5 ст. 25 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції від 18 червня 1999 року курсанти, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим військовим формуванням витрати, пов'язані з їх навчанням і утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Таким чином, кошти, які просить стягнути з відповідача прокурор, відшкодовуються Міністерству оборони України або підпорядкованим йому військовим формуванням, яким у даному випадку виступає Університет.

Згідно з п. 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок), сума відшкодування витрат на утримання під час навчання курсантів відображається у наказі про його звільнення та вноситься до книги обліку нестач вищого навчального закладу.

Направляючи справу на новий апеляційний розгляд суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд доводи апеляційної скарги не перевірив й не з'ясував умов та розміру відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Університеті.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи (ч. 4 ст. 338 ЦПК України).

Розмір витрат понесених Харківським університетом ПС ім Івана Кожедуба становить 46166 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 6-14).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 були відшкодовані витрати за утримання в Університеті в розмірі 544 грн. 07 коп., у зв'язку з чим залишок боргу складає 45 622 грн. 16 коп. (а.с. 48).

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

Таким чином, доводи відповідача про те, що витрати на навчання не можуть бути відшкодовані на користь Університету, оскільки він не є органом виконавчої влади не відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи, які свідчать про те, що витрати понесенні на навчання ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню на користь Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Судова колегія враховуючи те, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи було неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону задовольнити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 31 травня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов військового прокурора Харківського гарнізону задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба 45 622 грн. (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 16 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: