АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5600/13 Справа № 415/8663/12 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М. Доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: - Слоквенка Г.П.,

Суддів: - Максюти Ж.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі: Надтоці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Управляння Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2012 року звернувся з даним позовом до суду в обґрунтування якого зазначив, що працює на підприємстві відповідача, та є особою яка має право на пільги за списком № 1. В 2010 році він звернувся до відділу кадрів відповідача за призначенням йому пенсії за віком на пільгових умовах, де йому працівник відділу кадрів повідомила, що стажу для призначення пенсії недостатньо, а за призначенням пільгової пенсії виникає в нього з 54 років, тобто з серпня 2012 року. 03 серпня 2012 року, коли йому виповнилося 54 роки він отримав документи у відділі кадрів відповідача, які передав у пенсійний відділ Баглійського району м.Дніпродзержинська, де йому повідомили, що він мав право на пенсію з 52 років. Посилаючись на те, що право на пільгову пенсію у нього виникло з ІНФОРМАЦІЯ_1, а з вини працівника відповідача дану пенсію він не отримував, позивач просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка йому завдана у вигляді недоотриманої пенсії за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 31 липня 2012 року в сумі 82233,57 грн., моральну шкоду в сумі 30000 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 1500 гривень та судові витрати по справі.

Рішенням від 10 січня 2013 року позов ОСОБА_5 до ПАТ «Дніпровський

металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, а саме стягнуто з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 82233,57 гривень, моральну шкоду в сумі 30000 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 працював на підприємстві відповідача ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» з 1983 року по 31 серпня 2012 року (а.с.13-15).

31 липня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до пенсійного фонду для призначення пенсії на пільгових умовах по списку № 1 де отримав роз'яснення, що оскільки пільговий стаж було набуто ним лише до 01 січня 1992 року, то під час визначення права на пільгову пенсію застосовують норми статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку із зверненням позивача до управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м.Дніпродзержинська із заявою про призначення пенсії 31 липня 2012 року, а тому пенсія останньому була призначена саме з цієї дати. При призначенні пенсії ОСОБА_5 страховий стаж обчислено відповідно до Пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 03.08.1972 року, який був чинним у період його роботи, було передбачено, що до роботи, зазначеної в Списку № 1, прирівнюють, зокрема, службу в лавах Збройних Сил СРСР та під час призначення пенсій на пільгових умовах і в пільгових розмірах військову службу прирівнювали за вибором особи до роботи, що передувала службі або до роботи, що слідувала за нею. Отже фактичний стаж роботи позивача за списком № 1 за період з 05 жовтня 1983 року по 04 лютого 1990 рік складає 06 років 04 місяців 00 днів, тому до пільгового стажу зараховано військову службу за період з 01 липня 1981 року по 13 серпня 1983 рік в повному обсязі 02 роки 01 місяць 13 діб, а тому пільговий трудовий стаж позивача за списком № 1 становить 08 років 05 місяців 13 днів, що давало позивачу право на призначення пенсії у віці 52 років, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1.

У зв'язку з тим, що саме на посадових осіб відповідача покладено обов'язок не пізніше місяця до дня досягнення працівником пенсійного віку письмово повідомити його про виникнення права на пенсію на пільгових умовах, а також готувати та направляти документи щодо призначення пенсії, суд пославшись на пояснення свідків, прийшов до висновку, що саме діями відповідача були порушені права ОСОБА_5 на оформлення пенсії по пільговому Списку № 1 з 52 років, а тому йому спричинено матеріальну шкоду в розмірі 82 233,57 гривень та моральну шкоду.

З такими висновками апеляційний суд не погоджується, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання та оформлення документів для призначення

(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, заява про призначення пенсії працюючим громадянам відповідно до Закону подається працівником до управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах (далі - орган, що призначає пенсію) через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації).

Пункт 34 вказаного порядку зазначає, що посадова особа зобов'язана не пізніше місяця до дня досягнення працівником пенсійного віку письмово повідомити його про виникнення права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня подання заяви.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Безпосереднього причинного зв'язку між недоотриманням пенсії та бездіяльністю відповідача щодо неповідомлення позивача про виникнення у останнього права на пенсію немає. Саме по собі неповідомлення не означає, що позивач був позбавлений можливості отримувати пенсію з ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки останній наділений правом особисто згідно п. 2 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1 звертатися до управління Пенсійного фонду України з відповідною заявою за місцем проживання (реєстрації). Крім того у встановленому порядку не доведено вину уповноваженої посадової особи ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» у вчиненому правопорушенні відносно позивача під час виконання посадовою особою службових обов'язків.

Апеляційний суд таким чином з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, а також ст. 61 ЦПК України, вважає, що відсутні правові підстави для покладення на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» відповідальності за шкоду, завдану неправомірним діями працівника відповідача під час виконання ним своїх службових обов'язків на підставі ст. 1172 ЦК України.

Оскільки під час розгляду справи встановлено неправильне застосування норм матеріального права, то апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 316 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»- задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 січня 2013 року - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Управляння Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: