Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 року місто Севастополь 18 год. 46 хв. Справа №2а-2816/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

представника позивача - Служби автомобільних доріг у м. Севастополі - Михайлової Наталії Володимирівни, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 03 лютого 2000 року;

представника відповідача - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі - Полякова Олексія Едуардовича, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жмеринським РВ УМВС України в Вінницькій області 18 грудня 1995 року;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Малого приватного підприємства «Темпо и К» - Баранова Володимира Олеговича, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 23 червня 1998 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у м. Севастополі до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Мале приватне підприємство «Темпо и К», про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року Служба автомобільних доріг у м. Севастополі звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 08 листопада 2012 року № 52/Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 100 620 грн. 00 коп.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10 грудня 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-2816/12/2770, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 04 лютого 2013 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Мале приватне підприємство «Темпо и К».

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова 08 листопада 2012 року № 52/Ю про накладення штрафу на Службу автомобільних доріг у м. Севастополі за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 100 620 грн. 00 коп. є протиправною, оскільки позивачем не були допущені порушення, що зазначені у акті перевірки та постанові про притягнення до відповідальності.

Представник позивача у ході судового розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. У задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Мале приватне підприємство «Темпо и К», підтримав заявлений позов.

Суд, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі на підставі наказу від 23 липня 2012 року № 29-од «Про підстави для проведення планових та позапланових перевірок та оформлення матеріалів за їх результатами», направлення № 426 для проведення позапланової перевірки від 18 жовтня 2012 року, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Службою автомобільних доріг у м. Севастополі та Малим приватним підприємством «Темпмо и К» щодо будівництва кафе у м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, № 37-А.

За результатами перевірки, встановлено, що у декларації про готовність об'єкту до експлуатації зазначені недостовірні данні, а саме: у пункті 1 декларації зазначено, що замовником будівництва є Служба автомобільних доріг у м. Севастополі і Мале приватне підприємство «Темпо и К». Перевіркою встановлено, що функції замовника будівництва виконує Служба автомобільних доріг у м. Севастополі. Мале приватне підприємство «Темпо и К» відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» та наданих до перевірки документів (договір про пайове будівництво від 07 квітня 2005 року № 28, висновок управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 28 вересня 1998 року № 1860-р, державний акт на право постійного користування землею серії І-КМ № 005464, договір про встановленні земельного сервітуту від 07 березня 2012 року) є пайщиком будівництва; у пункті 9: під час перевірки замовником будівництва надано лист Служби «Укринвестекспертиза» в АРК від 20 квітня 2006 року № 1160, у якому зазначено, що відповідно до пункту 2.6 Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи, затвердженого наказом Держбуду України від 12 листопада 2003 року № 187 робочий проект «Кафе «Теремок» комплексній державній експертизі не підлягає. Наказами Малого приватного підприємства «Темпо и К» від 14 листопада 2010 року, 21 лютого 2011 року та 03 жовтня 2012 року було затверджено нові техніко-економічні показники та проведено корегування проектної документації. Відкоригованою проектною документацією (замовлення ОД.05.06) ступень вогнестійкості об'єкту будівництва визначена - ІІ зі застосування огороджувальних конструкцій з природних кам'яних матеріалів з визначеною межею вогнестійкості, які спираються на залізобетонний фундамент («Пожежна безпека об'єктів будівництва ДБН В.1.1-7-2002 п. 2.17 таблиця 4, додаток Д).

Під час перевірки встановлено, що при будівництві об'єкта містобудування в якості огороджувальних конструкцій допущено застосування кам'яних матеріалів (камінь черепашник), які не можливо віднести до легких збірно-розбірних конструкцій будівлі, а тому будівництво об'єкта здійснювалось по проектній документації, яка не пройшла обов'язкову експертизу; у пункті 11-1: рішенням Севастопольської міської державної адміністрації від 28 вересня 1998 року № 1860-р Державному підприємству «Севастопольське управління автомобільних шляхів» надано у постійне користування земельну ділянку площею 342,0172 га для обслуговування існуючих будівель та споруд, з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (державний акт на право постійного користування земель серії І-КМ № 005464). Відповідно до договору про встановлення земельного сервітуту від 07 березня 2012 року землекористувач земельної ділянки встановив для Малого приватного підприємства «Темпо и К» сервітут на право проходу, проїзду, експлуатації у смузі відводу автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь, км 130+600 ліворуч з правом встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів, правом прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, правом прокладання водопроводу, а також правом проведення інших необхідних робіт з метою будівництва та експлуатації об'єкту дорожнього сервісу. Таким чином, земельна ділянка за адресою: Севастопольська зона ПБК № 37-А, на якій проводиться будівництво об'єкту, використовується Службою автомобільних доріг у м. Севастополі не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог статті 376 Цивільного кодексу України; в порушення вимог статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» замовником порушені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, встановлені висновком Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації №С-162/06, яким погоджувався робочий проект кафе «Теремок» з наступними техніко-економічними показниками: площа земельної ділянки - 108,0 кв.м., площа забудови - 23,4 кв.м., площа приміщень кафе - 11,1 кв.м. Фактично площа забудови кафе з туалетом складає 115,9 кв.м., загальна площа - 95,6 кв.м.; під час перевірки замовником будівництва (представником замовника) не надані документи (паспорта, сертифікати тощо), що підтверджують відповідність застосованих будівельних матеріалів проектним рішенням (камінь черепашник марки М35).

Вказані порушення зафіксовані у акті перевірки від 25 жовтня 2012 року № 469.

25 жовтня 2012 року відповідачем складено протокол № 52/ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано зазначені порушення, та у якому зазначено, що начальник Служби автомобільних доріг у м. Севастополі ознайомлений з протоколом, але від підписання протоколу відмовився.

На підставі вказаних акту перевірки від 25 жовтня 2012 року № 469 та протоколу від 25 жовтня 2012 року № 52/ю Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі 08 листопада 2012 року винесено постанову № 52/ю про накладення штрафу на Службу автомобільних доріг у м. Севастополі за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у розмірі 100 620 грн. 00 коп.

У акті перевірки та постанові про притягнення позивача до відповідальності зазначено, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі проводилася перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, № 37-А», що надійшла до Інспекції 08 жовтня 2012 року за вх. № 7/27-6115/1.

У ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що при складенні акту перевірки та постанови про притягнення позивача до відповідальності було допущено технічну помилку та замість декларації про готовність об'єкту до експлуатації зазначено, що Інспекцією було проведено перевірку достовірності даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені Законом України «Про архітектурну діяльність», який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльністю», у редакції, що діяла на час початку здійснення будівництва, об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльністю» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій встановлені Законом України «Про планування і забудову територій», який спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів, та який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними правилами забудови.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).

Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону.

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.

Статтею 26 Закону України «Про планування і забудову територій» встановлено, що для забезпечення дотримання вимог законодавства, а також регіональних та місцевих правил забудови, державних стандартів, норм і правил, містобудівної документації фізичним та юридичним особам за їх письмовим зверненням надаються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, вихідні дані на проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані).

У разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі.

Містобудівне обґрунтування повинно містити текстові та графічні матеріали, розрахунки щодо можливості розташування об'єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням державних будівельних норм.

Згідно зі статтею 27 зазначеного Закону фізичні, юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, отримують вихідні дані на проектування цього об'єкта.

Надання вихідних даних фізичним та юридичним особам у повному обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад або відповідними районними державними адміністраціями не пізніше ніж через два місяці після подання письмової заяви про надання цих даних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті.

Проектна документація на будівництво об'єктів містобудування, відповідно до статті 28 Закону України «Про планування і забудову територій», розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт.

На час здійснення будівництва та подання позивачем до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополя декларації про готовність об'єкту до експлуатації набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, та якій спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проводиться їх експертиза.

Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора - автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

Частиною другою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи визначений Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 (далі Порядок № 560).

Так, відповідно до пункту 6 Порядку № 560 метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Пунктами 10, 11 Порядку № 560 визначено, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що: належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки; споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності, експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва.

Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво), встановлені Державними будівельними нормами А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 20 січня 2004 року № 8, що діяли на час виникнення спірних правовідносин (далі ДБН А.2.2-3-2004). Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Згідно з пунктом 9.1 ДБН А.2.2-3-2004 ескізний проект, техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, проект, робочий проект (затверджувальна частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.

Пунктом 9.12 ДБН А.2.2-3-2004 встановлено, що ескізний проект, техніко-економічний розрахунок, проект, робочий проект (затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва.

Відповідно до пункту 9.14 ДБН А.2.2-3-2004 організації (служби, підрозділи), що виконували державну експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за експертні висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

Зміни в ескізний проект, техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, проект, робочий проект, робочу документацію, згідно з пунктом 9.15 ДБН А.2.2-3-2004 вносяться відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівної ради або органів містобудування та архітектури щодо зміни архітектурних рішень в разі порушень нормативних актів та вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Зауваження до архітектурно-планувальних рішень, що не порушують цих вимог, мають рекомендаційний характер. Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою частиною вихідних даних, які необхідні для здійснення будівництва. Законодавством визначено вичерпний перелік об'єктів, які підлягають обов'язковій експертизі, у тому числі обов'язковій експертизі підлягають об'єкти, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. У разі корегування проектної документації, що призводить до порушень вимог архітектурно-планувального завдання на проектування та зміни техніко-економічних показників об'єкту, вносяться відповідні зміни до проектної документації, які узгоджуються у встановленому законом порядку.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що 07 квітня 2005 року між Службою автомобільних доріг у м. Севастополі та Малим приватним підприємством «Темпо и К» було укладено договір № 28 про пайове будівництво, предметом якого є сумісна участь сторін у підготовки та організації будівництві кафе для надання послуг з харчування та відпочинку учасників дорожнього руху, на магістральній автомобільній дорозі Сімферополь-Ялта-Севастополь, км. 130+600 (ліворуч).

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 16 грудня 2005 року № 1749-р Службі автомобільних доріг у м. Севастополі було надано дозвіл на проектування та будівництво кафе для надання послуг учасникам руху на магістральній автомобільній дорозі «Сімферополь-Ялта-Севастополь», км. 130+600 у зоні землевідведення.

12 липня 2006 року відповідно до висновку № С-162/06 Управлінням містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації було узгоджено робочий проект кафе «Теремок» на магістральній автомобільній дорозі «Сімферополь-Ялта-Севастополь», км. 130+600.

У даному висновку зазначено, що проектом передбачено будівництво одноповерхового будинку кафе з розмірами у плані 4,0 х 4,3 м., з літнім майданчиком, розміщеним у полосі відводу земельної ділянки; конструкторське рішення - металокаркас зі заповненням стен каменем - «ракушечником». Техніко-економічні показники об'єкту: площа земельної ділянки - 108,0 кв.м., площа забудови - 23,4 кв.м., площа приміщення кафе - 11,1 кв.м.

22 серпня 2006 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі позивачу та Малому приватному підприємству «Темпо и К» було видано дозвіл № 475 на виконання будівельних робіт, строком дії до 31 грудня 2006 року.

12 лютого 2010 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі було здійснено перереєстрацію дозволу від 22 серпня 2006 року № 474, та встановлено строк дії дозволу до 31 січня 2011 року, який був продовжений до 31 січня 2012 року.

У період з серпня 2006 року по липень 2012 року позивачем разом з Малим приватним підприємством «Темпо и К» здійснювалось будівництво кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, № 37-А.

08 жовтня 2012 року за вх. № 7/27-6115/1 позивачем до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі було подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, у пункту 12 якої зазначено: несучі конструкції - монолітні залізобетонні; огороджувальні конструкції - стіни з дрібно штучного каменя ракушечника, загальна площа кафе - 94,1 кв.м., площа туалету - 3,9 кв.м.

Крім того, під час перевірки відповідачем було встановлено, що при будівництві огороджувальних конструкцій допущено застосування каменю «черепашник», який має інший ступень вогнестійкості об'єкту будівництва, ніж камінь «ракушечник».

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування, затвердженого Наказом Державної служби автомобільних доріг від 29 вересня 2005 року № 414, що діяв на час надання позивачу дозволу на здійснення будівництва, мала архітектурна форма - це невелика споруда для здійснення підприємницької діяльності торговельно-побутового призначення площею до 30 м2 та висотою до 4 м, яка виконується з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування заглиблених у ґрунт фундаментів.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, що діяла на час подачі на реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації, мала архітектурна форма - невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Отже, Службою автомобільних доріг у м. Севастополі були змінені основні техніко-економічні показники об'єкту будівництва, та замість малої архітектурної форми, яка повинна була мати розмір 23,4 кв.м., було побудовано об'єкт нерухомості розміром 98 кв.м., з використанням іншого матеріалу, ніж зазначено у висновку Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось представниками позивача та третьої особи, що позивачем у встановленому законодавством порядку не було погоджено внесені зміни до робочого проекту будівництва, та не було проведено експертизу цього проектного рішення.

Посилання представника позивача на погодження у встановленому порядку змін до проектної документації, судом до уваги не приймається, оскільки Службою автомобільних доріг у м. Севастополі після внесення змін до проектної документації було погоджено лише ескізний проект.

Відповідно до частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Також суд критично відноситься до посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополі від 26 квітня 2013 року № 827/227/13-а, якою визнані протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі щодо відмови у реєстрації декларацій про готовність об'єкту - кафе в м. Севастополі, Севастопольська зона ПБК, № 37-А, до експлуатації, що подані Службою автомобільних доріг у м. Севастополі та Малим приватним підприємство «Темпо и К», оскільки спірні правовідносини, що є предметом розгляду у справі № 827/227/13-а, стосуються правомірності дій Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі щодо відмови у здійсненні реєстрації декларації про готовність об'єкту будівництва до експлуатації, та не впливатимуть на вирішення питання щодо правомірності притягнення Служби автомобільних доріг у м. Севастополі до відповідальності за правопорушення, вчинені у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, це рішення як на час винесення постанови про притягнення позивача до відповідальності, так і на час розгляду даної справи, не набрало законної сили.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач довів суду, що застосовуючи до позивача штрафні санкції за правопорушення у сфері містобудівної діяльності він діяв у порядку, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

У свою чергу, доводи представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 08 листопада 2012 року № 52/ю, не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 18 червня 2013 року.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Суддя С.А. Водяхін