ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2006 Справа № А38/171-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крутовських В.І. (доповідач)
суддів: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.
при секретарі судового засідання Врона С.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Єрохіна Н.А., довіреність №б/н від 11.05.06р., представник;
від відповідача: Сорока В.М., довіреність №26678/10/10 від 04.09.06р., головний держподатінспектор;
від відповідача: Татарулю Я.Є., довіреність №779/10/24-124 від 22.01.06р., заступник начальника відділу погашення прострочених податкових забов"язань;
розглянувши матеріали апеляційної скарги комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал", м. Дніпродзержинськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.06р. у справі №А38/171-06
за позовом комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал", м. Дніпродзержинськ
до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалась перерва| до 13.11.2006р.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. у справі №А38/171-06 суддя Бишевська Н.А. в задоволенні позову комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради “Дніпродзержинськводоканал”, м.Дніпродзержинськ до державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №0004402301/2 від 16.03.2006р. на суму 106 763 грн. 17 коп. відмовила повністю.
Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради “Дніпродзержинськводоканал”, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, не погодившись з постановою господарського суду, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове, яким визнати нечинним| податкового повідомлення –рішення № 0004402301/2 від 16.03.2006р. на суму 106 763 грн. 17 коп.
Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області в запереченнях на апеляційну скаргу посилається на необгрунтованість вимог позивача, викладених у скарзі, і просить постанову господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення|.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, і заперечення відповідача у відзиві на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Оскаржуючи постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р., позивач посилається в апеляційній скарзі на те, що «... постанову... вважає такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права та такою, що прийнята без повного дослідження обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення... У відповідності до с. 32 акту №214/23-108/0334/322 від 29.09.2005р. Відповідач зазначає|, що відповідно аналітичної відомості по рахунку 631 встановлено, що у перевіряємому| періоді підприємством в порушушення п.п. а) 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»проведено взаємозаліків з підприємствами: ВАТ «Баглійкокс», ТОВ| «МіКомп»та ТОВ| фірма «МіКомп –Інтерлізінг»на загальну суму 67 786 грн. 17 коп., тобто відбулось відчуження активів без попередньої згоди податкового органу... У відповідності до п. 8.6 Закону 2181 платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом... Тобто у відповідності до вимог вказаного пункту Закону 2181 узгодженню підлягають тільки саме| операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, які не використовуються у підприємницькій діяльності суб'єкта... У відповідності до вищенаведеного Закон 2181 не вимагає взагалі від платників податків, активи якого перебувають у податковій заставі, погодження із податковим органам для здійснення операції зарахування зустрічних однорідних вимог... Господарський суд Дніпропетровської області в оскаржуваній постанові неправомірно вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог є аналогією бартеру (товарообмінної операції). Так, згідно із ст.715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується| передати іншої стороні у| власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін... Але у відповідності до договорів, що були укладені між нашим підприємством та контрагентами (ВАТ «Баглійкокс», ТОВ| «МіКомп», ТОВ| фірма «МіКомп –Інтерлізінг»), що є в матеріалах справи, не передбачалось проведення обміну товарами, роботами, послугами, за умовами вказаних договорів розрахунок повинен був здійснюватись грошовими коштами. Тому, зарахування зустрічних однорідних вимог не є відчуженням майнових прав, а є тільки підставою для припинення вже виниклого раніше зобов'язання... КВП ДМР «Дніпродзержинськводоканал»отримувало від вказаних підприємств односторонні заяви про вже проведені зарахування зустрічних однорідних вимог. Тобто підприємства ВАТ «Баглійкокс», ТОВ| «МіКомп»та ТОВ| фірма «МіКомп –Інтерлізінг»були ініціаторами цих заліків... Таким чином зобов'язання між нашим підприємством та ВАТ «Баглійкокс», ТОВ| «МіКомп»та ТОВ| фірма «МіКомп –Інтерлізінг»були припинені з дати заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог саме контрагентами нашого підприємства. Наше підприємство фактично не проводило заліків, ми тільки відображали факт припинення зобов'язань між нашими підприємствами. Тобто ніякого відчуження активів нашим підприємством не здійснювалось... Але господарський суд... взагалі не дослідив цю суттєву обставину справи... Господарський суд Дніпропетровської області взагалі не досліджував при прийнятті оскаржуваної| постанови питання правомірності нарахування штрафної санкції на суму 38 977грн. через відчуження активів без попередньої згоди податкового органу, не були досліджені надані| докази та пояснення Позивача щодо| цього питання|... На підставі викладеного, вважаємо податкове| повідомлення –рішення. від 16.03.2006р. на суму 106 763грн. 17коп. незаконним та необгрунтованим...».
Фахівцями Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з 11.08.2005р. по 22.09.2005р. була проведена перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства комунального виробничого підприємства Днепродзержінського міської ради «Дніпродзержинськводоканал»за період з 01.04.2004р. по 01.04.2005р., в результаті якої були встановлені факти, як вказано працівниками відповідача в акті перевірки, відчуження активів без попереднього узгодження податкового органу, що є порушенням п.п. а) 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За підсумками проведеної перевірки ДПІ у м.Дніпродзержинську був складений акт перевірки від 29.09.2005р. №214/23-108/03341322. На підставі висновків, які були викладені в акті перевірки, відповідачем було винесене податкове повідомлення–рішення №0004402301/0/39931 від 11.10.2005р. про нарахування штрафних санкцій на суму 151 763грн. 17коп. Після звернення позивача з апеляційним оскарженням вказаного повідомлення–рішення воно було скасовано Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області в частині нарахування штрафних санкцій на суму 45 000 грн., а Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську винесено нове повідомлення –рішення від 16.03.2006р. №0004402301/2 на суму 106 763 грн. 17 коп.
Позивач, вважаючи вказане повідомлення–рішення від 16.03.2006р. на суму 106 763грн. 17коп. не відповідним чинному законодавству, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання його недійсним, але судом у задоволенні позову було відмовлено.
Обгрунтовуючи свою постанову про відмову в задоволенні позовних вимог суддя послався на те, що на суму боргу, який виник після 01.10.2001р., відповідачем вручені керівництву позивача першу та другу податкові вимоги від 10.10.2001р. № 1/5 і від 14.11.2001р. № 2/80, а згідно витягу| від 12.06.2003р. № 1114-1012, зареєстрованого в Державному реєстрі застав рухомого майна, всі активи позивача на підставі п.8.3 ст.8 Закону України 2181-111 включені до податкової застави. Тому позивач зобов'язаний був при проведенні операцій з активами погоджувати дії з податковим органом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково порахував залік зустрічних однорідних вимог між ВАТ «Баглійкокс», ТОВ| «МіКомп»та ТОВ| фірма «МіКомп–Інтерлізінг»та комунальним виробничим підприємством Днепродзержінського міської ради «Дніпродзержинськводоканал»у даній справі як залік проведений на підставі бартерної операції. У даному випадку, як видно з матеріалів справи, між позивачем і вказаними підприємствами були укладені договори на надання послуг та робіт, згідно яких сторони зобов'язалися проводити оплату грошовими коштами, а не шляхом міни (бартеру), тому залік як такий не може вважатися бартерною операцією. Залік не підпадає під обмеження встановлені п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки не є купівлею чи продажем, іншим видом відчуження майна. Відповідно до вказаної норми платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються| до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти| за цінами, що не є меншими за звичайні. Викладена вимога Закону дозволяє зробити висновок про те, що позивач, уклавши договори на надання послуг, виконання робіт, не повинен був в подальшому отримувати дозвіл податкової інспекції на проведення заліків зустрічних однорідних вимог. Також ст.601 Цивільного кодексу України передбачає зарахування однорідних зустрічних зобов'язань підставою для припинення вже виниклого зобов'язання, тобто зарахування є способом припинення зобов'язання і не є операцією по відчуженню майна, майнових і немайнових прав.
З урахуванням викладеного, колегія вважає, що підстав для вимоги про проведення узгодження операцій по заліку зустрічних однорідних вимог у податкової інспекції не було.
Також необгрунтовано відповідачем включена сума 408грн. за відчуження ручного насоса, оскільки насос відноситься| до майна, яке використовувалося позивачем в його підприємницькій діяльності, що відповідає вимогам п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що частина магістрального газопроводу за ціною 38 569грн. 80коп., яка передана ВАТ «Дніпровагонмаш»без узгодження з органами податкової служби, не повинна узгоджуватися з податковою інспекцією, оскільки газопровід є незавершеним будівництвом, не може бути визнано обгрунтованим. Як видно з матеріалів справи, позивач звертався до начальника ДПІ у м. Дніпродзержинську з листом від 22.04.2004р. №01-12/568 (а.с.89, т.1), в якому просив дати дозвіл на отримання комп'ютерного обладнання від ВАТ «Дніпровагонмаш»на суму 139 227грн. 52коп. в рахунок погашення дебіторської заборгованості по проведенню магістрального газопроводу на суму 139 227грн. 52коп. Листом від 28.04.2004р. №8969/10/24 (а.с.88, т.1) відповідачем була дана згода №24 на отримання позивачем комп'ютерного обладнання в рахунок погашення дебіторської заборгованості, яка виникла у 2001р. в результаті передачі частки магістрального газопроводу до с. Куліші. Фактично ж позивачем було реалізовано, окрім узгоджених майнових прав, матеріальні цінності на суму 38 569грн. У цій частині колегія суддів вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки мало місце відчуження активів без попереднього узгодження з податковими органами.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. у справі №А38/171-06 –скасувати.
Визнати недійсним податкове повідомлення–рішення №0004402301/2 від 16.03.06р. в сумі 68 194 грн. 17 коп.
У решті| позову відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (51931. м.Дніпродзержинськ, вул|. Медічна, 9, код ЄДРПОУ 20288776) на користь| Комунального виробничого| підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал», м.Дніпродзержинськ (51931. м.Дніпродзержинськ, вул. Широка, 16, код ЄДРПОУ 03341322) –3 грн. 40 коп. витрат| на держмито|, 1 грн. 70 коп. витрат| на апеляційне оскарження.|
Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили| з моменту проголошення| і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом| одного місяця з дня складення постанови в повному| обсязі безпосередньо| до Вищого Адміністративного суду України.
Головуючий В. І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді: Н.О.Стрюк