ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2006 Справа № А23/98
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л.
суддів: Сизько І.А. (доповідача)., Швець В.В.
при секретарі судового засідання Чоха Є.О.
за участю представників сторін:
позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від відповідача: Паніна І.М., довіреність №24728/10 від 03.11.06, державний податковий інспектор- присутня у судовому засіданні тільки 06.11.06;
Тітов Є.Г., довіреність №21175/10 від 20.09.06, державний податковий інспектор
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.06р. у справі № А23/98
за позовом фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області
до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград
про визнання недійсним податкової застави
ВСТАНОВИВ:
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області і просив визнати недійсною податкову заставу всіх активів ОСОБА_1, накладену Західно-Донбаською ОДПІ, зобов'язати Західно-Донбаську ОДПІ зняти податкову заставу всіх активів ОСОБА_1. (т.1 а.с.3-4).
Подальшому позивач змінив позовні вимоги, просив визнати неправомірними дії Західно-Донбаської ОДПІ по занесенню в податкову заставу всіх активів ОСОБА_1, зобов'язати Західно-Донбаську ОДПІ зняти податкову заставу всіх активів ОСОБА_1 (т.1 а.с.101).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006р. у справі № А23/98 (головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді Бишевська Н.А., Кожан М.П.) в частині визнання неправомірними дій Західно-Донбаської ОДПІ по занесенню в податкову заставу всіх активів ОСОБА_1 провадження у справі закрите. В решті позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача зняти податкову заставу за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеного законом, тому в цій частині суд відмовив в задоволенні вимог; в частині визнання неправомірними дій відповідача по занесенню в податкову заставу всіх активів позивача провадження закрите, оскільки розгляд справ у спорах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не належить до компетенції господарських судів, внаслідок чого дії відповідача по занесенню в податкову заставу всіх активів позивача не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства в господарському суді.
Не погодившись з постановою господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати неправомірними дії відповідача по занесенню в податкову заставу всіх активів ОСОБА_1 та зобов'язати Західно-Донбаську ОДПІ зняти податкову заставу всіх активів ОСОБА_1, стягнути з відповідача судові витрати в сумі 5,10грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005р. визнаний таким, що не відповідає Конституції України і втратив силу з дня винесення даного рішення абз.2 п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Відповідно до ч.4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді і вирішенні адміністративного спору з мотивів неповноти, неясності, суперечливості або відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідач у запереченні вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі безпідставними і необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Позивачем 20.11.2006р. заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання.
Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки: по-перше, клопотання документально не підтверджено; по-друге, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання; по-третє, коло осіб, що можуть представляти в судовому засіданні інтереси позивача не обмежено; в четверте, термін розгляду апеляційної скарги за нормами Кодексу адміністративного судочинства закінчився 13.11.2006р., за клопотанням відповідача в зв'язку з неявкою в судове засідання скаржника суд зупинив провадження по справі в порядку ст.156 КАС України до 20.11.2006р.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Західно-Донбаською ОДПІ 10.12.2004р. в порядку ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на адресу позивача направлена перша податкова вимога №НОМЕР_1 від 06.12.2004р з визначенням загальної суми податкового боргу 163217,96грн. (т.1, а.с.56,57).
З матеріалів справи вбачається, що податковий борг позивача виник внаслідок несплати ним у встановлений термін податкових зобов'язань, визначених Західно Донбаською ОДПІ рішенням про застосування штрафних санкцій №НОМЕР_2 від 19.11.04р., податковими повідомленнями-рішеннями від 19.11.2004р. №№НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №НОМЕР_5, виданого 25.02.06 Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою, всі активи ОСОБА_1 передані в податкову заставу, державна реєстрація якої здійснена на підставі абз.2 пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10.02.05р. за №НОМЕР_6 реєстратором -Дніпропетровською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України, обтяжувач - Західно-Донбаська ОДПІ.
Відповідно до п.1.17 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону.
В п.8.1 ст.8 зазначеного Закону визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Право податкової застави виникає у випадках, передбачених п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з пунктом 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.03.05р. N2-рп/2005 положення абз.2 п.п. 8.2.1 та п.п 8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.05р.
Згідно п.8.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3.1 “Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №338 від 28.08.01р., на органи державної податкової служби покладений обов'язок реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав.
Відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України №9/5/59 від 07.02.03р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.03р. №107/7428, до створення Державного реєстру податкових застав реєстрація податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі застав рухомого майна.
Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна, ведення Державного реєстру визначений Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 №830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна".
З наведених правових актів вбачається, що держателем Державного реєстру є Міністерство юстиції України, яке забезпечує ведення реєстру.
Згідно п.5 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, реєстрація податкової застави проводиться виключно державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції та його філіями.
Відповідно до ст.44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна вносяться держателем або реєстратором.
За змістом зазначеної норми Закону, після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції зроблений цілком вірний висновок стосовно того, що чинним законодавством не передбачений обов'язок податкового органу знімати податкову заставу активів платника податків. Отже, позивачем заявлена вимога, яка за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеного законом, тому в цій частині вимог правомірно відмовлено.
Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що: по-перше, нормами діючого законодавства не передбачено, що для звільнення активів з-під податкової застави податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне рішення; по-друге, виникнення та припинення права податкової застави пов'язано не з наявністю рішення податкового органу, а з об'єктивними обставинами наявності податкового боргу незалежно від волі податкового органу; по-третє, на момент державної реєстрації податкової застави відповідні положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не були визнані неконституційними та діяли.
З посиланням на норми Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі в частині визнання неправомірними дій Західно-Донбаської ОДПІ по занесенню в податкову заставу всіх активів ОСОБА_1, оскільки розгляд справ у спорах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень не належить до компетенції господарських судів.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства і спростовуються матеріалами справи, в зв'язку з чим підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Павлоград Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.06р. у справі №А23/98 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.Л.Кузнецова
Суддя І.А.Сизько
Суддя В.В.Швець
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Кравець