ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2006 Справа № А23/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Крутовських В.І.(доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретар судового засідання: Врона С.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Гуліда Л.В., довіреність №б/н від 09.01.06, представник;
від відповідача: Багно Ю.В., довіреність №41 від 16.08.06, завідувач сектору;
розглянувши апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції м.Нікополь на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.06 у справі №А23/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми "Прецизіонтруб-ЮГ", м. Нікополь
до: Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції м. Нікополь
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.08.05р.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2006р. у справі №А23/13 суддя Добродняк І.Ю. позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми "Прецизіонтруб-ЮГ", м.Нікополь задовольнила частково. Визнала нечинними податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь №0001662342/0/29618 від 02.08.05р., №0001652342/0/29617 від 02.08.05р. в частині визначення податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 100823,26 грн., із яких основний платіж 77889,43 грн., штрафні (фінансові) санкції –22933,83 грн. Стягнула з Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми "Прецизіонтруб-ЮГ", м.Нікополь –3,40 грн. судового збору. В решті позову відмовила.
Не погодившись з постановою суду Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція, м.Нікополь подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову по справі, якою відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-учбово-виробничої фірми "Прецизіонтруб-ЮГ", м.Нікополь у запереченні на апеляційну скаргу посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні постанови дана правильна юридична оцінка усім обставинам справи, об”єктивно оцінено докази у справі, тому судове рішення винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає. Просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємством –позивачем за період з 01.01.04р. по 31.03.05р., за результатами якої був складений акт №111/231.00388808 від 29.07.05р. Даним актом встановлено, що в порушення пп.. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не включена до складу валового доходу вартість основних фондів товарів та послуг, які внесені до статутного фонду без реєстрації зміни в установчих документах; вартість оприбуткованих обрізі та стружки не включена до складу валового доходу у період оприбуткування; до складу валового доходу включено не в позовному обсязі кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності.
В порушення пп..8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем завищено суму амортизаційних відрахувань на вартість придбаних основних фондів у 2004 році, так як фонди були придбані за рахунок прибутку.
В порушення пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем завищено суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість з придбаних основних фондів, які придбані за рахунок прибутку підприємства та не підлягають амортизації.
В зв”язку з чим, відповідачем зроблений висновок про заниження податку на прибуток за 2004р., 1 квартал 2005р. на суму 78 664,34грн.; заниження податку на додану вартість за грудень 2004р. на суму 3 267, 87грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 02.08.05р. прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0001652342/029617, яким визначена сума податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток в розмірі 101 754грн, з яких 78 664,34грн.- основний платіж та 23 089,66грн. –штрафні санкції;
№0001662342/0/29618, яким визначена сума податкового зобов”язання за платежем податку на додану вартість в розмірі 4 901,81грн, з яких 3 267,87грн. –основний платіж та 1 633,94грн –штрафні санкції.
Позивач являється суб”єктом підприємницької діяльності та є правонаступником малого науково-учбово-виробничого підприємства “Прецизіонтруб-Південь”. Згідно установчих документів розмір статутного фонду позивача становить 24,16грн. Згідно протоколу засідання засновників товариства позивача №1 від 28.01.05р. статутний фонд підприємства збільшено за рахунок придбання основних фондів в сумі 271 402,91грн. Однак, зміни щодо статутного фонду станом на 01.08.05р. в установленому порядку не зареєстровані, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 02.08.05р. №6/0214-2889 (а.с.98,Том-1).
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про господарські товариства” вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
У відповідності до ст. 87 Господарського кодексу України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленого цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього. Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.
Відповідно до п.7.7 Статуту підприємства-позивача, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, зареєстрованого виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 07.11.03р., прибутком товариства після сплати податків та інших обов'язкових відрахувань згідно з чинним законодавством самостійно розпоряджається товариство - збори учасників та уповноважені ними органи.
Частина чистого прибутку від діяльності товариства розподіляється між учасниками пропорційно часткам у майні товариства в порядку і на умовах, передбачених зборами учасників.
Фактично питання щодо розподілу чистого прибутку між учасниками товариства позивачем не розглядалось, у зв'язку чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що прибуток товариства залишився в розпорядженні товариства і був використаний в процесі господарської діяльності, що не суперечить ні статутним документам позивача, ні нормам діючого законодавства.
Зміни до статутного фонду у встановленому порядку не зареєстровані, у зв'язку з чим рішення позивача, зазначене в протоколі № 1 від 28.01.05 засідання засновників, чинності не набрало. Даний протокол не відноситься до первинних документів, оскільки цей документ фіксує тільки намір засновників товариства позивача збільшити статутний фонд свого підприємства, а не фіксує факт здійснення операції прийманню позивачем основних фондів, товарів та послуг, як внесок до статутного фонду. Головна книга підприємства за 2004р. та 2005р., також не є первинним документом, оскільки є зведеним обліковим документом. Належні первинні документи, які б підтверджували факт проведення господарської операції з внесення змін до основних фондів, товарів та послуг до статутного фонду –відсутні. Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку до відсутності правових підстав для включення позивачем суми 271 402,91грн. до складу валових доходів за 2004р.
Також суд вважає, що відповідач помилково зробив висновок про завищення позивачем сумі амортизаційних відрахувань на вартість основаних фондів за 2004 рік та І квартал 2005 року розмірі 21387,12 грн. Відповідно до ст.8 згаданого Закону під терміном "амортизація" основних фондів нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених цією статтею. Амортизації підлягають витрати, в тому числі, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що основні засоби у 2004 році були придбані позивачем не як безпідставний внесок до статутного фонду товариства, а внаслідок здійснення господарської діяльності позивача для використання у власній господарській діяльності, позивачем у зв'язку з цим понесені відповідні витрати в грошовій формі, що підтверджено первинними документами, позивачем правомірно визначена сума амортизаційних відрахувань на вартість основаних фондів у розмірі 21387,12 грн.
Щодо завищення суми податкового кредиту на суму податку на додану вартість з придбаних у грудні 2004 року основних фондів в розмірі 3267,87 грн., то Закон України "Про податок на додану вартість" встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7).
Відносно обрізі та стружки, що залишилась в розпорядженні позивача, останнім були складені акти оцінки вартості та прийнято рішення про оприбуткування обрізів та стружки (акти № 1 від 01.10.04 на суму 13512,42 грн., № 2 від 29.11.04 на суму 3483,00 грн., № 3 від 28.12.04 на суму 1806,30грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладені договори про переробку давальницької сировини, відповідно до яких позивач (замовник) передавав трубну заготовку на переробку в трубну продукцію виконавцям: ЗАТ "НЗСТ "ЮТіСТ" - договір № 01-500 від 09.03.04 та ДП "НТЗ" - договір № 86/312 від 17.07.03.
Наявні в матеріалах справи документи (специфікації, накладні) свідчать, що в межах договору № 01-1500 від 09.03.04 позивачем для переробки передавалась як власна заготовка, отримана ним відповідно до договорів купівлі-продажу, поставки заготовки трубної, металопродукції (договори № 15/2003 від 14.07.03, 20-07/2003 від 20.07.03 з ПФ "Явір", №1/2003-1 від 14.01.03 з ТОВ "Техспецснаб") так і заготовка, отримана для переробки від ТОВ "Металагротрейд" за відповідним договором про переробку давальницької сировини №09/2004 від 16.07.04, в кількості 0,820 тонн.
В межах договору № 86/312 від 17.07.03 з ДП "НТЗ" позивачем передавалась на переробку тільки заготовка, яка належала позивачеві на праві власності.
Первинні документи, відповідно до яких відповідачем зроблений висновок, що вся заготовка, яка передавалась на переробку в трубну продукцію до ЗАТ "НЗСТ "ЮТіСТ" та ДП "НТЗ", позивачу не належала та не обліковувалась у нього на балансі, в акті перевірки не зазначені, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд правильно дійшов висновку про те, що із загальної кількості обрізі 12кг, яка виникла під час переробки трубної заготовки ТОВ "Металагротрейд", фактично позивачем повернуто лише 9,9 кг, у зв'язку з чи вартість 2,1 кг обрізі, яка фактично не належить позивачеві, але ним оприбуткована, підлягає, включенню до складу валового доходу у відповідності з вимогами пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого висновок відповідача щодо заниження позивачем валового доходу з цього приводу є правомірним лише в частині суми 34,1 грн., заниження податку на прибуток - в частині суми 8,51 грн.
Щодо включення до складу валового доходу кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, не в повному обсязі.
За даними бухгалтерського обліку станом на 01.12.04 у позивача рахувалась кредиторш заборгованість перед постачальником ВАТ "ДТЗ" на загальну суму 18393,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 3065,63 грн., строк позовної давності якої минув.
Позивачем згідно даних податкового обліку включено до складу валового доходу у 1 кварталі 2005 року суму кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, розмірі 15328,17 грн., тобто за виключенням суми податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це, в тому числі, сума заборгованості платник податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Зазначена норма не містить вимог щодо складових цієї суми заборгованості, та відповідно не передбачають можливості виключення із загальної суми заборгованості, по якій минув строк позовної давності, певних частин, в тому числі податку на додану вартість.
Таким чином, суд правомірно встановив, що був факт заниження валових доходів за 1 квартал 2005р. на суму 3065,63грн, і відповідачем правомірно був донарахований податок на прибуток в сумі 766,40грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції м.Нікополь у справі №А23/13 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2006 р. у справі № А23/13 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді: Н.О.Стрюк