ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Справа № 5009/3316/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Глос О.І.,

суддів:Бакуліної С.В., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Аптека-Магнолія"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р.

у справі№ 5009/3316/12 господарського суду Запорізької області

за позовомФОП ОСОБА_4

до ТОВ "Аптека-Магнолія"

третя особаяка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Едванс"

простягнення 71877,25грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.01.2013р. у справі № 5009/3316/12 (судді В.Л. Корсун, Т.Г. Алейникова, І.С. Горохов), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. (судді О.А Скакун, Т.М. Колядко, Н.М. Принцевська), позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Аптека-Магнолія" на користь ФОП ОСОБА_4 59 340,00грн. основного боргу з орендної плати, 453,30грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, 746,52грн. пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, 149,30грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, 5,11грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг та 1445,21грн. судового збору; в частині стягнення 3846,18грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Аптека-Магнолія" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі № 5009/3316/12 і прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судами безпідставно визнано за відповідачем право в односторонньому порядку змінювати умови договору, зокрема, п. 3.8 Договору оренди нежитлового вбудованого приміщення від 14.04.2011р. №14/04/11-14/Г-30 стосовно компенсації вартості спожитих комунальних послуг саме орендодавцю та визнано право сторони у зобов'язанні без будь-якого застереження у договорі виконати свій обов'язок від імені іншої особи (не сторони за договором) на користь знов таки іншої особи - не сторони за договором, що буде вважатись належним доказом виконання зобов'язання.

У касаційній скарзі ТОВ "Аптека-Магнолія" просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі № 5009/3316/12 і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 180, 188, 220, 221 Господарського кодексу України, ст. 762 Цивільного кодексу України, оскільки: по-перше, у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат, оскільки згідно з наданими позивачем рахунками платником послуг, що надаються відповідними спеціалізованими організаціями, вказаний не позивач, а ТОВ "Едванс", з яким у відповідача договірні відносини відсутні; по-друге, відповідач не отримував від позивача рахунки на оплату орендної плати та інших орендних платежів, у зв'язку з чим термін сплати орендної плати згідно з п. 3.2 Договору оренди не настав; по-третє, спірним договором оренди чітко не прописано яка саме сума орендної плати і за який період має збільшуватись на 15%; по-четверте, сторони договору оренди не узгоджували і не підписували додаткову угоду щодо підвищення розміру орендної плати; по-п'яте, судами не враховано, що на момент прийняття рішень відповідач перерахував на рахунки спеціалізованих організацій платежі на загальну суму 16715,82грн., що перевищує заявлену позивачем суму заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2013р. у справі №5009/3316/12 розгляд касаційних скарг ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Аптека-Магнолія" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі №5009/3316/12 відкладено на 25.06.2013р. о 11:00.

Позивач, відповідач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

14.04.2011р. між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ "Аптека-Магнолія" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового вбудованого приміщення № 14/04/11-14/Г-30, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець на правах власника передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: відокремлене вбудоване нежитлове приміщення, з окремим входом, загальною площею 74,3 м2, яке знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 205 080,00 грн. станом на 12.04.2011р.

Призначення приміщення (мета використання) - під аптеку ТОВ "Аптека-Магнолія" (п. 1.2. договору).

Згідно з п.п. 1.3., 2.5. договору вступ орендаря в користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі вказаного майна. Майно вважається переданим/прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання акту прийому-передачі. Датою передання/приймання майна є дата підписання акта прийому-передачі. За відсутності такого акта сторони не мають права посилання на інші докази часу приймання/передання майна, окрім випадку необгрунтованого ухилення однієї із сторін від підписання акту.

01.06.2011р. сторони склали та підписали акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду згідно договору оренди нежитлового приміщення №14/04/11-14/Г-30 від 14.04.2011р., відповідно до якого Орендодавець (ФОП ОСОБА_4) передає, а Орендар (ТОВ "Аптека-Магнолія") приймає в строкову платну оренду відокремлене вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом загальною площею 74,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 205080,00грн.; орендодавець передає орендарю в оренду нежитлове приміщення після проведеної реконструкції під аптеку і введення об'єкта в експлуатацію згідно акту державної приймальної комісії; приміщення повністю пристосоване та відповідає вимогам для здійснення аптечної господарської діяльності, знаходиться в належному технічному стані, також в належному технічному та функціонуючому стані знаходиться усе обладнання, устаткування (Додаток № 2) та комунікаційні системи (водо-, теплопостачання, електромережі, каналізації, телефонного зв'язку та інше).

Відповідно до п. 3.1. договору, сторони домовились, що вартість оренди приміщення за повний місяць оренди становить 17200 грн. В склад орендної плати не входить ПДВ.

Орендна плата нараховується починаючи з 16-го дня з дня підписання акту прийому-передачі, щомісяця і сплачується Орендарем щомісяця у гривнях безготівковим переказом на розрахунковий рахунок Орендодавця до 15-го числа поточного місяця, згідно наданих Орендодавцем рахунків (п. 3.2 договору).

Згідно із п. 3.5. договору Орендна плата збільшується на 15% кожні 12 місяців, починаючи від дня підписання акту прийому-передачі, але не частіше одного разу на рік і не раніше ніж через 12 місяців з дня, з якого починається нарахування орендної плати. Сторони узгодили, що орендна плата індексації на індекс інфляції не підлягає.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що за орендну плату, перераховану несвоєчасно, Орендодавець має право нарахувати Орендарю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

В склад орендної плати не входять витрати за споживання електро-, теплоенергії та води, користування телефонним зв'язком, комунальні, експлуатаційні витрати та будь-які інші витрати, пов'язані з експлуатацією приміщень (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 3.8. договору оренди Орендар компенсує орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг (експлуатаційні витрати, витрати за центральне опалення, електроенергію, комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку та інше) на підставі виставленого Орендодавцем рахунку, з доданням до нього копій рахунків відповідних спеціалізованих організацій. Оплата Орендарем здійснюється на протязі 5-ти робочих днів з дня надання Орендодавцем такого рахунку.

Згідно з п. 4.2. договору оренди Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та понад суми орендної плати відшкодовувати експлуатаційні та комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, каналізування, опалення, електропостачання, послуги телефонного зв'язку), а також у разі потреби сплачувати витрати, пов'язані з проведенням держповірки приладів обліку отриманих послуг.

Орендодавець зобов'язався своєчасно, щомісяця надавати Орендарю рахунки до сплати за оренду та компенсаційні рахунки за спожиті Орендарем експлуатаційні, комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку та інші послуги, та акти виконаних послуг за послуги оренди (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладений на період з 12.04.2011р. до 31.03.2014р., строком до 3-х років.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату орендної плати за період з листопада 2012р. по січень 2013р. на загальну суму 59340,00грн. та рахунки-фактури на оплату експлуатаційних та комунальних послуг на суму 11520,95грн. (з яких 10586,54грн. за використану в період з травня по вересень 2012р. активну електроенергію, 511,07 грн. за витрати води і стоків в період з 17.03.2012р. по вересень 2012р., 240,59грн. за використану теплову енергію у квітні 2012р. та 182,75 грн. за експлуатаційні витрати на утримання будинку з травня по вересень 2012р.).

Листом від 05.10.2012р. № 192 Орендар (відповідач) звернувся до Орендодавця (позивача) з вимогою про розірвання договору оренди від 14.04.2011р. №14/04/11-14/Г-30 з 10.11.2012р., підписання та направлення на адресу відповідача додаткової угоди про розірвання договору та Акту передачі майна з оренди у зв'язку з високою орендною платою (а.с. 24, т. 3).

Листом від 30.10.2012р. №9 Орендодавець (позивач) відмовив Орендарю (відповідачу) в достроковому розірванні договору оренди від 14.04.2011р. №14/04/11-14/Г-30 та зменшенні розміру орендної плати з огляду на відсутність підстав для дострокового розірвання договору оренди та зменшення розміру орендної плати.

У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати та компенсації вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат ФОП ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Аптека Магнолія" (а в подальшому з неодноразовими уточненнями до нього - а.с. 92-93 т.2, а.с. 125-126, т. 3, а.с. 22-23, т. 4) про стягнення з ТОВ "Аптека-Магнолія" на користь ФОП ОСОБА_4 71 916,81грн., з яких 70860,95грн. основного боргу (заборгованість з орендної плати за період з листопада 2012р. по січень 2013р. та заборгованість з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з червня по вересень 2012р.); 747,84грн. пені на заборгованість з орендної плати; 149,57грн. 3% річних на заборгованість з орендної плати; 118,89грн. 3% річних на заборгованість з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат; 39,56грн. інфляційних витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 59 340грн.; 453,30грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, 746,52грн. пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати; 149,30грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати; 5,11грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, припиняючи провадження у справі в частині стягнення 3846,18грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг та відмовляючи в іншій частині позову, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за період з листопада 2012р. по січень 2013р. в сумі 59340грн. підтверджено матеріалами справи; по-друге, відповідачем подано докази часткової сплати заборгованості за комунальні послуги та експлуатаційні витрати до порушення провадження у справі та після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають, і частково провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; по-третє, відповідно до матеріалів справи 453,30грн. заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню; по-четверте, у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання зі сплати орендної плати з відповідача відповідно до п. 3.6 договору підлягає стягненню пеня, розмір якої з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" становить 746,52грн.; по-п'яте, у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань зі сплати орендної плати та відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягненню 3% річних з простроченої суми.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарських судів про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 59 340грн., пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати в сумі 746,52грн., 3% річних з простроченої суми заборгованості з орендної плати законними і обгрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторонами договору оренди №14/04/11-14/Г-30 від 14.04.2011р. було погоджено розмір орендної плати за повний місяць оренди в сумі 17200грн. (п. 3.1 договору) та порядок її збільшення на 15% кожні 12 місяців (п. 3.5 договору).

Господарськими судами також встановлено і матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати у період з листопада 2012р. по січень 2013р., у зв'язку з чим висновки господарських судів про наявність підстав для задоволення позову в цій частині є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги відповідача про зміну розміру орендної плати додатковими угодами №1 від01.09.2011р., №2 від 01.10.2011р., №3 від 01.11.2011р., №4 від 01.12.2011р., у зв'язку з чим відсутнє чітке визначення суми орендної плати, яка має збільшуватись на 15%, не спростовують висновків господарських судів, оскільки вищевказаними додатковими угодами до договору оренди розмір орендної плати змінювався лише у вересні-грудні 2011р. (а.с. 22-25, т. 1), а предметом позову є стягнення заборгованості з орендної плати за період з листопада 2012р. по січень 2013р.

Висновки господарських судів про наявність підстав для стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати орендної плати та 3% річних з простроченої суми також відповідають умовам договору (п. 3.6 договору) та вимогам чинного законодавства (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Що стосується висновків господарських судів щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат та 3% річних з простроченої суми, слід зазначити, що зазначені висновки не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Дійшовши висновку про наявність правових підстав для компенсації позивачу вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат з огляду на умови п. 3.8 договору оренди (яким передбачено зобов'язання орендаря компенсувати вартість спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат на підставі виставленого орендодавцем рахунку з доданням до нього копій рахунків відповідних спеціалізованих організацій) господарські суди не надали оцінки доводам відповідача про те, що в наданих позивачем копіях рахунків відповідних спеціалізованих організацій (ВАТ "Запоріжжяобленерго", концерну "Міські теплові мережі", водоканалу та інших) платником зазначено не позивача, а ТОВ "Едванс", з яким відповідач ніяких договірних відносин не має.

Рахунки відповідних спеціалізованих організацій, виставлені позивачу на сплату комунальних послуг та експлуатаційних витрат, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, господарськими судами не надано оцінки доводам позивача про те, що умовами п. 3.8 договору оренди передбачено компенсацію вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат саме орендодавцю, а не іншим підприємствам та організаціям; та відсутність доказів компенсації саме орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Наявні в матеріалах справи квитанції банку про сплату заборгованості з комунальних послуг (за активну електроенергію, витрати води і стоки), на які господарські суди послалися як на підставу для часткової відмови в позові і часткового припинення провадження у справі (а.с. 125-135, т. 2), свідчать, що платником є ТОВ "Едванс", а одержувачем коштів - ВАТ "Запоріжжяобленерго", КП "Водоканал", а не позивач.

Докази компенсації відповідачем вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат позивачу згідно з умовами п. 3.8 договору оренди в матеріалах справи відсутні.

Викладене свідчить, що господарськими судами висновки в цій частині зроблено при неповному встановленні фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом; у всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2013р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі №5009/3316/12 у частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг та 3% річних, нарахованих на заборгованість з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, підлягають скасуванню, а справа у цій частині - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,ст. 111-11Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Аптека-Магнолія" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі № 5009/3316/12 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. та рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2013р. у справі № 5009/3316/12 скасувати в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг та 3% річних, нарахованих на заборгованість з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг.

В цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі № 5009/3316/12 залишити без змін.

Головуючий О. Глос

Судді С. Бакуліна

Г. Мачульський