ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2013 р. Справа № 804/5441/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБукіна Л. Є.,
при секретарі судового засіданняЯкуб Д.В.,
за участю:
представника позивача представника відповідача П’ятигорець Ю.О., Федорова А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана-АС» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дана-АС» (далі - позивач, ТОВ «Дана-АС») 18 квітня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) з позовними вимогами про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2013 року №0000842250.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно проведено перевірку позивача, оскільки позивачем на запит відповідача у 10-денний строк надано всі документи; податковим органом безпідставно зроблені в акті перевірки висновки щодо здійснення позивачем безприбуткових господарських операцій, які не пов'язанні з його господарською діяльністю.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що здійснені господарські операції безприбуткові, а також не стосуються господарської діяльності позивача, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно до відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:
ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;
інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;
перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Судом встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська.
Відповідно до наказу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 19.03.2013 року №329, повідомлення від 19.03.2013 року №21, посадовими особами Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Дана-АС» з питань дотримання вимог податкового законодавства здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 02.04.2013 року № 1348/22-5/2364504 (а.с.176-183).
Перевірка проведена з 20.03.2013 року по 26.03.2013 року з відома та у присутності директора ТОВ «Дана-АС» Суботи О.В.
Щодо правомірності проведеної перевірки слід зазначити наступне.
Згідно із п.75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Перевірку проведено згідно із вимогами ст.79, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
У зв'язку із наданням позивачем податковому органу витребуваних документів, останнім правомірно проведено невиїзну позапланову документальну перевірку.
У періоді, що перевірявся, ТОВ «Дана-АС» було платником податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб, акцизного податку, плати за оренду землі.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дана-АС» п.п.14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.188.1 ст.188, п.198.3, ст.198, п.200.1 с.200 ПК України з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, в результаті чого в серпні 2012 року занижено податок на додану вартість у розмірі 54 676,41 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000842250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 54 676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 669,00 грн. (а.с.12).
Відповідно до п.п.14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу (податок на додану вартість) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Як передбачено п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 ПК України).
Формування податкового кредиту ТОВ «Дана-АС» відбулось за наслідками операцій із придбання вугільної продукції (вугільна фракція дрібнодисперсна 0-3 мм) у ТОВ «ПІК Енерго Інвест» на підставі договору поставки від 01.08.2012 року №0108, яка у подальшому реалізована на експорт «ML Trade LLP» (United Kingdom) згідно договору поставки від 12.06.2012 року №3412.
Позивач, придбаваючи вугільну продукцію у ТОВ «ПІК Енерго Інвест» на підставі договору від 01.08.2012 року №0108 на загальну суму 328 058,46 грн. (у тому числі ПДВ 54 676,41 грн.), поніс витрати, пов'язанні з перевезенням товару на підставі договору із ФОП Біленко А.В. на суму 44 37,82 грн. (у тому числі ПДВ 7 384,64 грн.), заробітної плати, нарахованої по підприємству за серпень 2012 року в сумі 20 385,24 грн., реалізував зазначений товар на експорт «ML Trade LLP» (United Kingdom) згідно договору від 12.06.2012 року №3412.
Таким чином, при порівнянні фактурної вартості реалізованого товару із сукупної сумою ціни (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України та понесених витрат, пов'язаних із реалізацією продукції, ТОВ «Дана-АС» понесено збитки у сумі 2 776,73 грн.
Суд вважає правомірними висновки податкового органу, що зазначені господарські операції не пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки реалізація товару відбувалась без мети отримання доходу від цих операцій.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п.п.14.1.231 п.14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 року №87, визначено, що дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.
Поряд з цим, власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань, а активи - ресурси контрольовані підприємством, в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.
Аналіз наведених норм надає підстав стверджувати, що господарська діяльність - це сукупність взаємопов'язаних та періодично повторених господарських операцій, що направлена на збільшення економічних вигод у вигляді або надходження ресурсів контрольованих підприємством, або зменшення зобов'язань, що в свою чергу приводить до зростання частини в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.
Господарська операція документується первинними документами та знаходить відображення в повному обсязі в бухгалтерському обліку. Поряд з цим, тільки операції, що спрямовані на збільшення власного капіталу, отримання економічних вигод і використання результатів діяльності з метою отримання прибутку в межах господарської діяльності, є обов'язковими складовими для відображення у податковому обліку.
Валові витрати на придбання товару не можуть перевищувати валові доходи від його реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою. Зазначена правова позиція відображена у практиці Верховного Суду України (постанова від 25.03.2008 року у справі № 21-620во07, постанова від 03.06.2008 року у справі № 21-1261во06).
Суд вважає правомірними висновки податкового органу, що зазначені господарські операції не пов'язані і господарською діяльністю позивача, оскільки придбання та реалізація товару не відноситься до видів економічної діяльності позивача.
За класифікатором видів економічної діяльності основним видом економічної діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (код 46.9), яка передбачає спеціалізовану оптову торгівлю, не віднесену до попередніх групувань та оптову торгівлю широким асортиментом товарів без будь-якої визначеної спеціалізації.
У періоді, що перевірявся, позивач здійснював діяльність з придбання та реалізації вугільної продукції, що відноситься до видів економічної діяльності згідно Класифікатору видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, «46.12» - діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, або «46.71» - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, - неспеціалізована оптова торгівля, що має код «46.90». Проте, такі види економічної діяльності не зазначені у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Суд критично ставиться до відомостей, зазначених у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який надано представником позивача під час розгляду справи, оскільки такі відомості суперечать відомостям, вказаним на момент виникнення спірних правовідносин та зазначеним у Довідці з ЄДРПОУ (а.с.43, 206).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000842250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 54 676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 669,00 грн. прийнято на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законом, та з урахуванням встановлених під час проведення перевірки обставин, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана-АС» - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 25 червня 2013 року
Головуючий суддя Л.Є. Букіна