ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/9940/13 13.06.13
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 910/9940/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімікат»;
про стягнення 96988,01 грн.
Представники сторін:
від позивача: Грищенко О.М., довіреність б/н від 01.04.2013р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімікат» (надалі - відповідач) про стягнення 96988,01 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Угоди № 07/05-13 від 07.05.2013р. позивач набув право вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в останнього через невиконання свого зобов'язання з оплати виконаних фізичною особою-підприємцем Грищенко О.М. робіт за Договором № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг від 03.09.2012р., тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 512-519, 525, 526 ЦК України, просить стягнути вказану заборгованість у сумі 87700,00 грн. в судовому порядку, а також суму нарахованої пені за прострочку платежу в розмірі 9288,01 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/9940/13 та призначено її розгляд на 13.06.2013р.
Присутнім у судовому засіданні 13.06.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та надано витребувані судом докази.
Представник відповідача в судове засідання 13.06.2013р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, витребувані ухвалою про порушення провадження у справі від 28.05.2013р. документи не подав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 28.05.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.
Відповідачем 06.06.2013р. отримано ухвалу ухвалу про порушення провадження у справі від 28.05.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
03.09.2012р. між відповідачем (за договором - замовник) та фізичною особою-підприємцем Грищенко Олександром Миколайовичем (за договором - виконавець) було укладено Договір № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується за замовленням замовника надавати останньому абонентські правові послуги, передбачені договором, а змовник зобов'язується приймати правові послуги та оплачувати дані послуги виконавця, а також виконувати інші дії, передбачені договором. У п. 1.2. договору наведений перелік послуг, які виконавець зобов'язується надати замовнику.
Умовами розділу 3 Договору № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг від 03.09.2012р. встановлено, що вартість передбачених договором комплекс абонентських правових послуг визначається в актах здачі-приймання виконаних правових послуг.
Сторони погодили та визначили, що вартість 1 (однієї) години роботи виконавця щодо наданої (виконаної) послуги замовнику у відповідності до договору становить 300 (триста) гривень 00 копійок без ПДВ. Замовник зобов'язується вартість наданих послуг сплачувати не пізніше наступного дня із моменту укладення та підписання акту здачі-приймання виконаних правових послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Факт надання послуг, які передбачені договором, оформлюється актом здачі-приймання виконаних правових послуг.
Згідно п. 6.1. договору, останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 03 вересня 2014 року, а в частині проведення взаєморозрахунків - до їх повного виконання.
Крім того, 08.11.2012р. між відповідачем та фізичною особою-підприємцем Грищенко Олександром Миколайовичем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг від 03.09.2012р., якою внесно зміни до п. 3.2. договору та визначено за згодою сторін вартість 1 (однієї) години роботи виконавця щодо наданої (виконаної) послуги замовнику у відповідності до договору в розмірі 500,00 грн.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець Грищенко Олександр Миколайович виконав взяті на себе за договором зобов'язання та у період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року надав відповідачу послуг на загальну суму 345 500,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи двосторонньо підписаними та посвідченими печатками сторін актами здачі-приймання виконаних правових послуг.
Відповідач на виконання умов договору оплатив надані фізичною особою-підприємцем Грищенко Олександром Миколайовичем послуги частково в сумі 257800,00 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи копії платіжних доручень.
Таким чином, заборгованість відповідача за надані фізичною особою-підприємцем Грищенко Олександром Миколайовичем послуги становить 87700 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на вищенаведене та підписання відповідачем актів здачі-приймання виконаних правових послуг без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості наданих послуг, свідчить про прийняття останнім цих послуг та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені договором.
Однак, 07.05.2013р. між фізичною особою-підприємцем Грищенко Олександром Миколайовичем (за договором - первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (за договором - новий кредитор) було укладено Угоду № 07/05-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (далі - угода), згідно з п. 1.1. якої первісний кредитор відступає новому кредиту право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімікат» (за договором - боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості, пені, 30% річних, інфляційних втрат, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг від 03.09.2012р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг від 03.09.2012р.
Пунктом 1.2. угоди встановлено, що новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. угоди.
Так, згідно п. 2.1. угоди, вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить 254632,64 грн.
Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги (п. 3.1 угоди). Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують право вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється Актом приймання-передачі (п. 4.1. угоди). Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги (п. 4.3. угоди). Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за нею (п. 6.1 угоди).
Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
На виконання вимог статті 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передав новому кредитору документи на підтвердження зобов'язань відповідача за основним договором, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія Акту прийому-передачі документів від 07.05.2013 р.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі, виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення у цінний лист від 22.05.2013р. та фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 22.05.2013р. № 1597, первісний кредитор належним чином направив боржнику - відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та докази прав нового кредитора (копію угоди про заміну кредитора від 07.05.2013р. та копію акту прийому-передачі документів) цінним листом з описом вкладення.
За таких обставин, судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора на нового кредитора, яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням усіх необхідних умов, Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 07.05.2013р. № 07/05-13, про яку боржник - відповідач належно повідомлений, в результаті чого, новий кредитор отримав право вимагати виконання основного зобов'язання, визначеного умовами Договору № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг від 03.09.2012р., від боржника - відповідача в тій самій мірі, що і первісний кредитор, якщо боржник не виконав основне зобов'язання первісному кредитору.
Отже, судом встановлено, що на день розгляду справи у відповідача існує перед позивачем заборгованість у сумі 87700,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг за представленими актами здачі-приймання виконаних правових послуг та не надано доказів оплати цих послуг у повному обсязі, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 87700,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочку платежів в сумі 9288,01 грн., яка нарахована виникла за кожним актом здачі-приймання виконаних правових послуг.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.2. Договору № 03-ТДА-09/12 про надання абонентських правових послуг від 03.09.2012р. передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання замовник (відповідач) зобов'язаний сплатити на користь виконавця штраф у розмірі 40% від загальної вартості наданих послуг та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг за кожен день прострочення, що діяла в період прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 9288,01 грн., згідно з розрахунком, позивача, наведеним у позовній заяві, який відповідачем не оспорений.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімікат» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 38; код ЄДРПОУ 38003338) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Заболотного, 38, оф. 23; код ЄДРПОУ 38039872) 87700,00 грн. - боргу, 9288 грн. 01 коп. - пені, 1939 грн. 76 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 20.06.2013р. Суддя А.І.Привалов А.І. Привалов