Справа № 2- 2396/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

 27 жовтня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді  Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В.., розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить  винести рішення, яким розірвати шлюб зареєстрований між ним та ОСОБА_2 в Кременчуцькому міському відділі РАГС Полтавського обласного управління юстиції за актовим записом № 257.

Свої вимоги  мотивував тим, що 18 травня 2002 року в Кременчуцькому міському відділі РАГС Полтавського обласного управління юстиції між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між ними припинені по  причині несхожості  характерів, різних поглядів на  життя, втрати  почуття  любові  та  поваги  один  до одного. Шлюб існує лише формально та  зберегти його  вже неможливо.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив розірвати шлюб, зареєстрований  в Кременчуцькому міському відділі РАГС Полтавського обласного управління юстиції 18 травня 2002 року між ним та ОСОБА_2 

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, пояснивши, що дійсно  між нею та  позивачем шлюбно-сімейні відносини припинені, не заперечує проти розірвання шлюбу.

Суд, вислухавши  сторони по справі  та вивчивши представлені докази по справі вважає, що позовні вимоги законні та обгрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав:

Шлюб між сторонами в справі зареєстрований  18 травня 2002 року у 18 травня 2002 за актовим записом № 257 що  підтверджується свідоцтвом  про одруження НОМЕР_1.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2.

Подружжя шлюбних відносин не підтримує , спільного господарства не ведуть.

Спільне  життя  сторін не склалося у зв”язку з виникненням непорозуміння , різними поглядами на життя, відсутності спільних інтересів.

Почуття  любові і поваги між ними  втрачено. Бажання та наміру відновити нормальні сімейні стосунки у сторін відсутні.

 Сторонами в судовому засіданні досягнуто згоди про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з відповідачкою і  суд  вважає  це  правильним  і таким , що відповідає інтересам  дитини.         

Спору про розподіл спільного нажитого майна між сторонами немає   .

                Оскільки подальше спільне проживання подружжя  і збереження  шлюбу суперечить інтересам  сторін, шлюб підлягає  розірванню.

                З урахуванням обставин справи та майнового стану сторін , державне мито за отримання  свідоцтва про розірвання шлюбу суд відносить за рахунок позивача. 

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,214, 215 ЦПК України, 105 ч.3, 110, 112 ч.2 СК України, суд,-                                                         

   ВИРІШИВ :

              Позов фізичної особи  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб  зареєстрований 18 травня 2002 року у Кременчуцькому міському відділі РАГС Полтавського обласного управління юстиції за актовим записом № 257  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 судові витрати  на користь держави в розмірі 17 грн., ОСОБА_2  від сплати звільнити.

На  рішення суду  може бути  подана  апеляційна  скарга  на протязі  20  діб  з моменту  подачі в 10-денний термін заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя: