ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/3373а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2006 р.
9 год., м. Черкаси
За адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Уманський м’ясокомбінат”
до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Биченко І.Я. –за довіреністю від 15.05.2006р.;
від відповідача: Бодревська І.В. –за довіреністю від 27.03.2006р., Панченко А.І.- за довіреністю від 30.03.2006р., Мельник Т.П. –за довіреністю від 28.04.2006р.
Заявлено адміністративний позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 08.12.2005р. №00025723101432/25219, за яким відповідач визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 67054грн. 84коп., у тому числі 32547грн. 78коп. за основним платежем і 34507грн. 06коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі –Закон №168/97-ВР) в тій частині податкового зобов’язання з податку на додану вартість, яка була донарахована у зв’язку з виключенням відповідачем із податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ „Грегор”, ВАТ „Спецтехніка”, ТОВ „Гротекс”, ТОВ „Беркон” і ТОВ „МВМ-ІІ”, а також у зв’язку з визначенням відповідачем дати виникнення у позивача податкового зобов’язання з операції продажу нерухомого майна підприємцю –фізичній особі Поліщуку С.С.
За твердженням позивача усі складені ТОВ „Грегор”, ВАТ „Спецтехніка”, ТОВ „Гротекс”, ТОВ „Беркон” і ТОВ „МВМ-ІІ” податкові накладні оформлені належним чином. Податковий орган не наділений правом визнавати недійсними первинні документи, він вправі звернутися до суду з позовом про визнання недійсною угоди, на підставі якої такі первинні документи були складені.
Також позивач вважає, що відповідач визначаючи дату виникнення у позивача податкового зобов’язання з операції продажу нерухомого майна підприємцю – фізичній особі Поліщуку С.С. всупереч вимогам пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР виходив не з події, яка відбулася першою.
У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених вище підстав.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства, а доводи позивача не відповідають. При цьому відповідач підтвердив правильність висновків, зроблених в акті перевірки від 30.11.2005р. №1319/23-2/00444300.
У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову з викладених вище підстав.
Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
У жовтні, листопаді 2005р. відповідачем була проведена виїзна, планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.04.2004р. по 30.09.2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 30.11.2005р. №1319/23-2/00444300.
Перевіркою були встановлені такі факти порушень податкового законодавства:
в порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 і пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2004р. - 3693грн. 88коп., за травень 2004р. - 3220грн. 49коп., за липень 2004р. - 2144грн. 60коп., за вересень 2004р. –223грн. 73коп. (усього 9282грн. 70коп.) витрат по сплаті податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених суб’єктами господарської діяльності, які відсутні у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та не зареєстровані як платники податку на додану вартість, а саме ТОВ „Грегор”, ВАТ „Спецтехніка”, ТОВ „Гротекс”, ТОВ „Беркон”;
в порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 і пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР позивач включив до податкового кредиту за грудень 2004р. 3175грн. 77коп. і за січень 2005р. –3317грн. 58коп. (усього 6493грн. 35коп.) витрат на сплату податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених ТОВ „МВМ-ІІ”, установчі документи якого з моменту реєстрації ТОВ „МВМ-ІІ” як юридичної особи та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту його видачі рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2004р. у справі №2-9743/2004р. були визнані недійсними;
в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2004р. - 3900грн. і за червень 2004р. –6347грн. (усього 10247грн.) витрат на сплату податку на додану вартість не підтверджених податковими накладними;
в порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР позивач не включив до податкового зобов’язання за квітень 2005р. - 20833грн. 33коп. податку на додану вартість з операції продажу нерухомого майна підприємцю –фізичній особі Поліщуку С.С. згідно з договором купівлі-продажу від 21.04.2005р., а включив цю суму податку на додану вартість до податкового зобов’язання частково за травень 2005р. –15833грн. 33коп. і частково за червень 2005р. –5000грн. попри те, що перша подія, а саме передача майна покупцю і набуття покупцем права власності на нього, відбулася у квітні 2005р.;
в порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР позивач не відкоригував податковий кредит за квітень 2004р. на 6524грн. 73коп. податку на додану вартість, включеного в ціну придбання гречки, яка не була використана в господарській діяльності;
в порушення п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР та ст. 9 Закону України від 24.12.2004р. №2285-ІУ „Про Державний бюджет України на 2005 рік” позивач не нарахував, не включив до спеціальної податкової декларації і не перерахував на окремий рахунок 7814грн. податку на додану вартість з різниці між ціною продажу продукції власного виробництва і фактичними витратами на її виробництво.
Встановлені перевіркою факти порушень позивачем податкового законодавства стали підставою для донарахування йому відповідачем 32547грн. 78 коп. податкового зобов’язання з податку на додану вартість.
На підставі акта перевірки від 30.11.2005р. №1319/23-2/00444300 відповідачем було видане і надіслане позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 08.12.2005р. №00025723101432/25219, за яким відповідач відповідно до пп. „б” пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 67054грн. 84коп., у тому числі 32547коп. 78коп. за основним платежем і 34507грн. 06коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, із яких: 16276грн. 39коп. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих із донарахованої суми податку на додану вартість - 32547грн. 78коп., 10416грн. 67коп. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих із невключеної позивачем до податкового зобов’язання за квітень 2005р. суми податку на додану вартість - 20833грн. 33коп. з продажу нерухомого майна фізичній особі-підприємцю Поліщуку С.С. і 7814 грн. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих із невключеної позивачем до спеціальної податкової декларації і не перерахованої ним на окремий рахунок 7814грн. податку на додану вартість з різниці між ціною продажу продукції власного виробництва і фактичними витратами на її виробництво.
Про відсутність ТОВ „Грегор” у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та у реєстрі платників податку на додану вартість за вказаними у виписаній цим товариством для позивача податковій накладній від 13.07.2004р. №78 ідентифікаційному коді, індивідуальному податковому номері та номері свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість, свідчить лист Головного міжрегіонального управління статистики від 09.11.2005р.№12-7/1332, листи державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 16.11.2005р. №5962/7/23-3 та державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 01.12.2005р. №7195/7/23-102.
Про відсутність ВАТ „Спецтехніка” у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та у реєстрі платників податку на додану вартість за вказаними у виписаній цим товариством для позивача податковій накладній від 12.05.2004р. №69 ідентифікаційному коді, індивідуальному податковому номері та номері свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість, свідчить лист Головного міжрегіонального управління статистики від 09.11.2005р.№12-7/1332 та лист державної податкової інспекції у м. Херсоні від 05.10.2006р. №12131/7/23-710.
Про відсутність ТОВ „Беркон” у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України і відповідно у реєстрі платників податку на додану вартість за вказаним на печатці цього товариства ідентифікаційним кодом, відтиск якої міститься на виписаній для позивача податковій накладній від 07.09.2004р. №91, свідчить лист Головного міжрегіонального управління статистики від 09.11.2005р.№12-7/1332.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.03.2003р. у справі №41/170, яке набрало законної сили, була скасована державна реєстрація ТОВ „Гротекс” (ідентифікаційний код 31202373) у зв’язку з неподанням ним до податкових органів звітів про фінансово-господарську діяльність з моменту реєстрації як юридичної особи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2004р. у справі №2-9743/2004р., яке набрало законної сили, були визнані недійсними статут та установчий договір ТОВ „МВМ ІІ” (ідентифікаційний код 32558789) з моменту державної реєстрації цього товариства у зв’язку з тим, що воно було створено фіктивно без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність.
Позивач не спростував названі вище факти що стосуються ТОВ „Грегор”, ВАТ „Спецтехніка”, ТОВ „Беркон”, ТОВ „Гротекс” та ТОВ „МВМ ІІ.
21 квітня 2005р. позивач уклав з фізичною особою-підприємцем Поліщуком С.С. договір-купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою м. Умань, вул. Вокзальна, 3.
Згідно з п. 4.5 названого вище договору купівлі-продажу право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд у покупця фізичної особи-підприємця Поліщука С.С. виникає з моменту повного розрахунку і державної реєстрації договору.
Оплату придбаного за цим договором майна покупець фізична особа-підприємець Поліщук С.С. здійснив протягом березня-червня 2005р. і у зв’язку з цим позивач виписав податкові накладні від 22.03.2005р. №46 на суму 10000грн., у т.ч. 1666грн. 67коп. податку на додану вартість, від 29.03.2005р. №50 на суму 10000грн., у т.ч. 1666грн. 67коп. податку на додану вартість, від 30.03.2005р. №56 на суму 8000грн., у т.ч. 1333грн. 33коп. податку на додану вартість, від 29.04.2005р. №90 на суму 122500грн., у т.ч. 24500грн. податку на додану вартість, від 31.05.2005р. №108 на суму 79166грн. 67коп., у т.ч. 15833грн. 33коп. податку на додану вартість і від 30.06.2005р. №118 на суму 25000грн., у т.ч. 5000грн. податку на додану вартість.
У тих звітних місяцях, у яких фізичною особою-підприємцем Поліщуком С.С. була здійснена оплата за придбане майно, позивач включив отримані ним у складі сплачених сум суми податку на додану вартість до податкового зобов’язання з цього податку.
1 липня 2005р. позивач фізична особа-підприємець Поліщук С.С. склали акт приймання передачі у власність комплексу нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою м. Умань, вул. Вокзальна, 3.
29 липня 2005р. Уманським виробничим підрозділом Черкаського обласного об’єднання бюро технічної інвентаризації була здійснена реєстрація права власності Поліщука С.С. на комплексу нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою м. Умань, вул. Вокзальна, 3.
Отже висновок відповідача про те, що передача позивачем майна фізичній особі-підприємцю Поліщук С.С. і набуття останнім права власності на придбане майно, відбулася у квітні 2005р. не відповідає фактичним обставинам.
Щодо решти встановлених перевіркою фактів правопорушень позивач ніяких доводів на їх спростування ні у адміністративному позові ні у засіданні суду не привів.
Згідно з п. 7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.
Підпункт 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У відповідності з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної; затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платник а податку –продавця.
Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ІІІ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що виписані ТОВ „Грегор”, ВАТ „Спецтехніка”, ТОВ „Беркон”, ТОВ „Гротекс” та ТОВ „МВМ ІІ для позивача податкові накладні не є належним підтвердженням сплачених (нарахованих) позивачем сум податку на додану вартість для включення їх до податкового кредиту, а відтак відповідач правомірно виключив із податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість, підтверджені такими податковими накладними.
Відповідач неправильно визначив дату першої події, з настанням якої у позивача виникло податкове зобов’язання з продажу комплексу нежитлових будівель і споруд фізичній особі-підприємцю Поліщуку С.С., тому застосування відповідачем до позивача за спірним податковим повідомленням-рішенням 10416грн. 67коп. штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню лише в частині визначення відповідачем позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10416грн. 67коп.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 53коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення Уманської об’єднаної державної податкової інспекції від 08.12.2005р. №00025723101432/25219 в частині визначення відкритому акціонерному товариству „Уманський м’ясокомбінат” податкового зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10416грн. 67коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Уманський м’ясокомбінат” (провулок Леваневського, буд. 4, м. Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 00444300, поточний рахунок №26007301885041 в Уманській філії АППБ „Аваль”, МФО 354228) –53коп. витрат на сплату судового збору.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.