Справа № 2-1737/2008 р.

 ЗАОЧНЕ       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

7 жовтня 2008 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі : головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом комунального підприємства «Теплоенерго» до фізичних  осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Позивач комунальне підприємство «Теплоенерго» звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просив суд ухвалити рішення, яким  стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП «Теплоенерго» заборгованість за надані послуги з опалення та підігріву води в сумі 2861 грн. 38 коп. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., які були сплачені позивачем при подачі позову.

             Свої вимоги  позивач мотивував тим, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 проживають в квартирі АДРЕСА_1. На підставі рішення Кременчуцької міської ради за № 879 від 16 серпня 2002 року «Про призначення виконавців послуг у комунальному фонді міста Кременчука» комунальне підприємство «Теплоенерго» надає відповідачам послуги з опалення та підігріву води, претензій за час користування вказаними послугами від відповідача не надходило. За період часу з  1 липня 2001 року по 1 червня 2008 року відповідачі не в повному обсязі здійснювали оплату наданих КП «Теплоенерго» послуг, внаслідок чого станом на 1 червня 2008 року утворилась заборгованість в сумі 2861 грн. 38 коп.

             В судовому засіданні  представник  комунального підприємства «Теплоенерго» позовні вимоги змінив та просив суд стягнути з відповідача на користь КП «Теплоенерго» заборгованість в сумі 2274 грн. 77 коп.

            Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове  засідання не з”явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча  були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

            За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін. 

Вислухавши представника позивача, вивчивши  та проаналізувавши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив  наступне:

Згідно довідки комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Крюківське» № 157 від 29 травня 2008 року, відповідачі по справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 проживають в квартирі АДРЕСА_1.

 Згідно рішення Кременчуцької міської ради № 879 від 16 серпня 2002 року «Про призначення виконавців послуг у комунальному житловому фонді міста Кременчука» комунальне підприємство «Тепленерго» призначено виконавцем який безпосередньо надає споживачеві комунальні послуги з гарячого водопостачання та теплопостачання по правобережній частині міста Кременчука, в тому числі котелень № 17 та № 16 у кварталі 620, а також котелень лівобережної частини міста кварталів 176, 142 СШ № 21, хлібної бази № 82 та управління  зрошувальних систем.

Відповідно до вимог статтей 68, 162 Житлового кодексу України наймачі та особи, яким на праві приватної власності належить будинок (квартира), зобов»язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Положеннями статті 64 Житлового кодексу України передбачено, що члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім»ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов»язаннями, що випливають з договору найму житлового приміщення.

В порушення вищезазначених вимог чинного законодавства України, відповідачі тривалий час не вносять плату за користування послугами з теплопостачання та підігрів води, внаслідок чого станом на 1 червня 2008 року в них утворилась заборгованість по сплаті за надання вказаних послуг перед КП «Теплоенерго».

При цьому відповідачі не зверталися до уповноважених органів із заявою про реструктуризацію заборгованості, будь-яких доказів про те, що вони належать до категорії громадян, зазначених в статті 69, 70 Житлового кодексу України, суду не надано.

Згідно положень статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно положень статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог частини 3 статті 267 Цивільного кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяви про застосування позовної давності відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2  до суду не подано.

Як вбачається з довідки про заборгованість споживача, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 станом на 6 жовтня 2008 року має заборгованість перед КП "Теплоенерго" за спожиту теплову енергію та підігрів води в сумі 2274 грн. 77 коп.

За таких обставин суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв"язку з чим вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 11,12, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України , ст. 256, 257, 264  ЦК України,

ВИРІШИВ :

Позов  комунального підприємства «Теплоенерго» до фізичних  осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

            Стягнути з фізичних  осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь КП «Теплоенерго» заборгованість в сумі 2274 грн. 77 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

            Стягнути з фізичних  осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

            Відповідачами може бути подано заяву про перегляд заочного рішення на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 статті 495 ЦПК України.

Суддя :