ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

          "27" листопада 2006 р.                                                            № 01-16/22597- 14-63

          Суддя господарського суду Черкаської області Хабазня Ю.А., розглянувши матеріали за заявою

УСТАНОВИВ:

Акт заявника від 20.10.2006 №473 про відсутність боржника за його місцезнаходженням  не є достатнім доказом відсутності боржника, оскільки до заяви не додано як доказів дійсного місцезнаходження боржника, так і доказів його відсутності відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців». Крім того, у вищеназваному акті вказано адресу відміну від вказаної у поданій заяві.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.  Ч. 1 ст. 52 цього Закону передбачено, що справа про банкрутство також може бути порушена незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань за наявності у мов відсутності боржника. Тобто виключенням із загальних умов для порушення справи про банкрутство є зниження межі розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, однак не виключення умови безспірності вимог, доказів яких суду не надано (абз.8 ч.1 ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Неподання звітності управлінню Пенсійного фонду України відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є підставою визнання боржника відсутнім.

У заяві не вказано повне найменування боржника.

Таким чином, у заяві не вказано і до заяви не додано доказів обставин відсутності боржника, на яких грунтується вимога і з наявністю яких ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає можливість визнання боржника банкрутом.

Керуючись абз.3 і 6 ч.1 ст.ст.9 і 7  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд –

УХВАЛИВ:

Повернути заяву з доданими до неї документами без розгляду

Суддя                                                                                Хабазня Ю.А.