ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
26.02.08р. |
|
Справа № А36/45-08 |
За позовом Нікопольської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Нікополь
про стягнення 2603грн.00коп.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Тесля М.М.
Представники сторін:
від позивача: Казанцева В.Л., довіреність №2-10 від 08.01.2008р.
від відповідача: представник не з”явився.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача до бюджету суму заборгованості з штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2603грн.00коп.
За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався 21.01.08р., 04.02.08р. розгляд справи зупинено.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання про що свідчать телеграми відповідача у справі. Крім того, сплинув встановлений законом термін розгляду справи судом.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем було проведено перевірку відповідача, за результатами якої було складено акт перевірки № 04070247/2303 від 08.09.2006р.
На підставі вказаного акту перевірки позивачем було винесено рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій №0001992306/0/35916 від 18.09.2006р., яке було вручено відповідачу 18.09.2006р., що підтверджується корінцем вказаного рішення.
Вказаним рішенням визначені до сплати штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн. на підставі п.3 ст.17 Закону України № 1776-ІП від 01.06.2000 р. «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого фінансова санкція дорівнює двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян . За даним рішенням штрафні санкції застосовані за невиконання вимог п.2 ст.3, п.3 ст.3 Закону України №1776-111 від 01.06.2000р. «Про истосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: за проведення розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій, розрахунковий документ не виписано та не видано.
Також вказаним рішенням визначені до сплати штрафні (фінансові) санкції в сумі 2263,00 грн. на підставі ст.22 Закону України № 1776-ІП від 01.06.2000 р. «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого фінансова санкція дорівнює п'ятикратному розміру суми, на яку виявлено невідповідність. За даним рішенням штрафні санкції застосовані за невиконання вимог п.13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виписаними з початку робочого дня на суму 452,60 грн.
Таким чином, відповідно до рішення № 0001992306/0/35916 від 18.09.2006 р. загальна сума штрафних (фінансових) санкцій становить 2603,00 грн.
Сторони не надали доказів оскарження чи скасування вказаного рішення.
Сплата штрафних (фінансових) санкцій, за винятком штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, здійснюється у терміни, зазначені безпосередньо у законах України.
Пункт 4 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу” передбачено, що державні податкові інспекції в районах здійснюють у межах своїх повноважень за додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги.
Згідно ст.25 Закону України № 1776-ІП від 01.06.2000 р. «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових, санкцій.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Сторонами не надано доказів повної чи часткової сплати боргу.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1. р/рНОМЕР_2, р/рНОМЕР_3, МФО 305299 НФ КБ «Приватбанк») на користь державного бюджету (р/р31115104700029, код платежу 21080900, отримувач відділення ДКУ у м. Нікополь, банк УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012) суму фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 2603грн.00коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі 21.04.2008р.