БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 2/356/102/13 Справа № 356/118/13- ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.06.2013 року Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Дудар Т. В.,
при секретарі Волошин Н.А., Баланчук Ю.В., Мамей Н.І..
за участю представника позивача Мальчика Т.Ю.
представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств (далі - Облспоживспілка) до Березанської міської ради, Березанського споживчого товариства, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2011 року Облспоживспілка звернулася до суду із позовом до Березанської міської ради, Березанського споживчого товариства та ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння. Посилалась на те, що Облспоживспілка є власником магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 04.09.2002 року за № 113. Дане рішення є чинним та не скасованим, що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2003 року. У 2008 році вказана будівля в порушення вимог ст. 317 ЦК України продана ОСОБА_5, оскільки позивач не надавав згоди Березанській міській раді на оформлення за Березанським споживчим товариством права власності та продаж.
Справа розглядалась у судах неодноразово.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 06.04.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 04.07.2012 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2012 року вищезазначені судові рішення було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції
При новому розгляді в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 04.09.2002 року № 113, як правова підстава оформлення права власності на спірний об'єкт було і є чинним на даний час, що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2003 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2004 року. Також представник позивача зазначив, що Березанське споживче товариство не мало необхідного обсягу дієздатності для відчуження спірного нерухомого майна, оскільки ні Облспоживспілка, ні вищий орган управління Березанського споживчого товариства не надавав повноважень на відчуження вищезазначеного майна. Разом з тим представник позивача вказував, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, що є підставою для витребування цього майна з чужого незаконного володіння.
Представник Березанської міської ради проти задоволення позову заперечувала. Суду пояснила, що спірний об'єкт нерухомості перебував у власності Березанського споживчого товариства і був переданий Облспоживспілці тільки у користування. У зв'язку з цим Березанське споживче товариство, являючись на підставі свідоцтва про право власності від 10.02.2008 року власником магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» правомірно уклало з ОСОБА_5 договір про його відчуження.
Представник Березанського споживчого товариства проти задоволення позову заперечувала. Суду пояснила, що Березанське споживче товариство є правонаступником Березанського радгосп-робкоопу, створеного в 60-х роках минулого століття жителями м. Березань та навколишніх сіл для ведення спільної кооперативної діяльності. Також вказувала на те, що магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 був проданий після погодження і проведення зборів уповноважених, яким Статутом делеговані повноваження права продажу. Разом з тим представник відповідача наголошувала, що підприємство з назвою Березанське міське споживче товариство в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Київській області не значиться, а тому твердження позивача про те, що спірне майно згідно з актом прийому-передачі було передане Березанським міським споживчим товариством, тобто іншою юридичною особою, з іншим ідентифікаційним кодом, є безпідставним.
Представник ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував. Суду пояснив, що ОСОБА_5 є законним власником майна, яке вона набула в порядку, визначеному законом, а саме шляхом укладення договору купівлі-продажу з Березанським споживчим товариством, яке на момент укладення договору було власником спірного нерухомого майна.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 3 статті 61 ЦПК України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що 04.09.2002 року виконавчим комітетом Березанської міської ради прийнято рішення № 113 про видачу свідоцтва про право власності на основні засоби (нерухоме майно), які розташовані у м. Березань по пред'явленню необхідних документів (Т. 1 а.с. 22). Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2006 року визнано нечинним рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 20.01.2003 року № 17 у тій частині, відповідно до якої Березанському споживчому товариству оформлено право власності та видано свідоцтво про право власності від 20.11.2003 року на спірний магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 193,40 м.кв., який знаходиться по АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 9-12).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 21.12.2007 року № 200 на підставі вищевказаної постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2006 року, вирішено свідоцтво про право власності, видане Березанському споживчому товариству 20.11.2003 року на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 193,40 м.кв., який знаходиться по АДРЕСА_1 скасувати. (Т. 1 а.с. 23).
Згідно з рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради від 21.12.2007 року № 197 вирішено видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (магазин), розташоване по АДРЕСА_1, Березанському споживчому товариству (Т. 1 а.с. 20).
На підставі зазначеного рішення виконкому від 21.12.2007 року Березанське споживче товариство отримало свідоцтво від 10.02.2008 року про право власності на нежитлову будівлю, магазин, площею 193,4 м.кв., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зареєструвало право власності у Переяслав-Хмельницькому БТІ (Т. 1 а.с. 20).
В подальшому Березанське споживче товариство договором купівлі-продажу від 25.07.2008 року спірний магазин передало у власність покупцю ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 24-25).
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи і фактично не заперечуються сторонами.
За таких обставин суд вважає, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин по АДРЕСА_1, площею 193,40 м.кв., серії САА № 571298, видане виконкомом Березанськї міської ради 10.02.2008 року на підставі рішення виконкому від 21.12.2007 року № 197 - слід визнати недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Частиною 2 ст. 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
За правилами ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради від 04.09.2002 року № 113 ухвалено видати Облспоживспілці свідоцтво про право власності на основні засоби (нерухоме майно), які розташовані у м. Березань, по пред'явленню необхідних документів (Т. 1 а.с. 22).
Згідно з п. 2 Статуту Березанського споживчого товариства, затвердженого 10.10.2002 року, зареєстрованого 16.01.2003 року споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації (Т. 2 а.с. 21-22).
Рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2003 року встановлено, що 20.01.2003 року виконкомом Березанської міської ради було прийнято рішення № 17, яким право власності на ті ж об'єкти нерухомості було оформлено за Березанським споживчим товариством. Рішенням Березанської міської ради № 165-11-XXIV від 23.04.2003 року скасовано рішення виконавчого комітету Березанської міської ради № 113 від 04.09.2002 року та визнано недійсним свідоцтва про право власності, видані Облсоживспілці на об'єкти нерухомого майна, розташовані в м. Березань. За таких обставин суд прийшов до висновку, що рішення Березанської міської ради № 165-11-XXIV від 23.04.2003 року слід визнати недійсним (Т. 1 а.с. 13-15).
На час розгляду даної цивільної справи відповідачами не було подану до суду жодного документу, який би підтверджував скасування рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 04.09.2002 року № 113, за яким право власності на спірне майно визнавалось за Облспоживспілкою.
Пунктом 5.23.9 Статуту Облспоживспілки передбачено, що З'їзд як вищий орган управління спілки споживчих товариств області, приймає відносно майна Облспоживспілки будь-яке рішення, що не суперечить діючому законодавству України (Т. 1 а.с. 45).
Пунктом 46 Статуту Березанського споживчого товариства проголошено, що споживче товариство самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. (Т. 2 а.с. 31).
Жодною зі сторін під час розгляду справи в суді не було надано доказів на підтвердження того, що Облспоживспілка, як власник, самостійно чи уповноваживши третю особу відчужила ОСОБА_5 належне їй спірне майно.
Судом встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірного майна між ОСОБА_5 та Березанським споживчим товариством, останнє не мало прав розпоряджатись майном, що належить іншій юридичній особі.
Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, суд приходить до висновку, що Березанське споживче товариство не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання договору купівлі-продажу спірного майна з ОСОБА_5 Тому договір купівлі-продажу від 25.07.2008 року, укладений між Березанським споживчим товариством та ОСОБА_5 на нежитлову будівлю магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 слід визнати недійсним з моменту його укладення.
Згідно зі с. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без достатньої правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Судом встановлено що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею. Відповідач ОСОБА_5 отримала спірне нежитлове приміщення за відплатним договором в особи яка не мала права його відчужувати. Однак ОСОБА_5 є добросовісним набувачем, оскільки при укладенні договору купівлі-продажу спірного майна вона не знала і не могла знати, що продавець не має права його відчужувати. Дані обставини підтверджуються п. 6 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (магазину), що розташований по АДРЕСА_1, від 25.07.2008 року (Т. 1 а.с. 24).
Таким чином вимога позивача про витребування його майна із чужого незаконного володіння судом вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд критично оцінює доводи представників відповідачів щодо моменту виникнення права власності в Березанського споживчого товариства на спірне майно. Представник Березанського споживчого товариства стверджувала, що це товариство є правонаступником Березанського радгосп-робкоопу, створеного в 60-х роках минулого століття (Т. 2 а.с. 71). Однак згідно з п. 2 Статуту Березанського споживчого товариства, затвердженого 10.10.2002 року, зареєстрованого 16.01.2003 року споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації (Т. 2 а.с. 21-22). Документів, які б підтверджували, що Березанське споживче товариство є правонаступником Березанського радгосп-робкоопу суду надано не було. Разом з тим, суд критично оцінює доводи представників відповідачів стосовно того, що згідно з рішенням Березанської міської ради народних депутатів від 25.04.1996 року № 69-08-22 за Березанським споживчим товариством була закріплена земельна ділянка, зокрема і біля спірного магазину, в межах червоних ліній в постійне користування, а за межами червоних ліні - у тимчасове користування, без права приватизації, оскільки вищезазначеним рішенням земельні ділянки закріплювалися за Березанським міським споживчим товариством, а не за Березанським споживчим товариством (Т. 1 а.с.127-131).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При зверненні до суду позивачем були понесені судові витрати в розмірі 418 (чотириста вісімнадцять) гривень (Т. 1 а.с. 7, 8). Суд вважає, що дана сума повинна бути повернута позивачеві шляхом стягнення її з відповідачів. Враховуючи те, що до участі у справі у якості відповідачів залучено три особи, зазначену суму судових витрат, яка повинна бути сплачена позивачу, слід поділити між відповідачами порівну, а саме по 139 (сто тридцять дев'ять) гривень 33 коп.
На підставі ст. ст. 92, 203, 215, 317, 387, 388 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Київської обласної спілки споживчих товариств до Березанської міської ради, Березанського споживчого товариства, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, магазин площею 193,4 м.кв., серії САА № 571298, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, видане Березанському споживчому товариству на підставі рішення виконавчого комітету Березанської міської ради від 21.12.2007 року № 197.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1, укладений 25.07.2008 року між Березанським споживчим товариством та ОСОБА_5.
Витребувати нежиле приміщення магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 193,4 м.кв., який розташований за адресою АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_5, зобов'язавши її передати цю будівлю Київській обласній спілці споживчих товариств.
Стягнути з Березанської міської ради, Березанського споживчого товариства, ОСОБА_5 по 139 грн. 33 коп. з кожного на користь Київської обласної спілки споживчих товариств на відшкодування понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з моменту його проголошення.
Суддя Т. В. Дудар