Головуючий суду 1 інстанції - Лобарчук О.О.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 1202/6697/2012

Провадження № 22ц/782/2133/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Пащенко Л.В., Медведєва А.М.

при секретарі - Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації і спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,

вс т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_3 подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив, що займає посаду заступника директора відокремленого підрозділу «Шахта «Партизанська» державного підприємства «Антрацит» з охорони праці та техніки безпеки з 15.03.2010 року по теперішній час відповідно до наказу №16 кн від 12.03.2010 року. 13.08.2012 року до ДП «Антрацит» надійшла копія листа голови ППО НПГУ «Шахта «Партизанська» ОСОБА_2 від 13.08.2012 року №57, адресованого генеральному директору ДП «Антрацит» ОСОБА_4. Крім ДП «Антрацит» цей лист головою ППО НПГУ «Шахта «Партизанська» ОСОБА_2 був надісланий до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та до Державної служби гірничого нагляду та промислової політики України. Зазначений лист має наступний зміст: «Заместитель руководителя предприятия по ОТ и ТБ ОСОБА_3 при смертельном случае на ОП ш.»Партизанская» до приезда комиссии по расследованию был пьяный, и решение комиссии отстранить его от работы не выполнилось, пока откапывали труп, он был на своей должности, опять блат, папа его в каком-то обьединении какой-то руководитель». Викладене в листі є домислами відповідача, не підкріпленими жодним доказом, порочить його ділову репутацію. Своїми неправомірними діями відповідач завдав йому моральну шкоду. Просив зобов'язати відповідача спростувати відомості, що містяться у листі до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державної служби гірничого нагляду та промислової політики України та генерального директора ДП «Антрацит», які не відповідають дійсності і порочать його ділову репутацію, у той же спосіб, у якій вона була поширена, стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 25 000,00 гривень та судові витрати.

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 квітня 2013 року позов задоволено частково, внаслідок чого визнано дії ОСОБА_2які виразилися в поширені щодо ОСОБА_3 негативної і недостовірної інформації в заяві від 13.08.2012 року незаконними та такими, що ображають честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3,зобов'язано ОСОБА_2 повідомити в письмовій формі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державну службу гірничого нагляду та промислової політики України та генерального директора ДП «Антрацит» ОСОБА_4 про те, що заявлена ним в заяві від 13.08.2012 року інформація про ОСОБА_3 була недостовірною та негативною, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати пор сплаті судового збору в сумі 250,00 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач вважає рішення необґрунтованим та ставить питання про його скасування.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що він, як громадянин, не писав листи з негативною інформацією щодо ОСОБА_3, а як голова первинної профспілкової організації надав інформацію, яку потрібно було генеральному директору державного підприємства «Антрацит» перевірити відповідно до Закону України « Про звернення громадян». Якщо на державному підприємстві «Антрацит»було б утворено комісію за його листом, всі факти були би підтверджені, однак підприємство цього не зробило і подало позов.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала та пояснила, що рішення суду є законним і обґрунтованим, саме відповідач є автором листа, ним не надано доказів на підтвердження тих обставин, що він діяв від імені первинної профспілкової спілки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідача та представника позивача,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів дійшла наступного висновку.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що головою первинної профспілки гірників шахти «Партизанська» - відповідачем ОСОБА_2 на адресу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Державної служби гірничого нагляду та промислової політики України та генерального директора ДП «Антрацит»було направлено листа, відповідно до якого щодо позивача ОСОБА_3 було викладено наступне: «Заместитель руководителя предприятия по ОТ и ТБ ОСОБА_3 при смертельном случае на ОП ш.»Партизанская» до приезда комиссии по расследованию был пьяный, и решение комиссии отстранить его от работы не выполнилось, пока откапывали труп, он был на своей должности, опять блат, папа его в каком-то обьединении какой-то руководитель». / цитата зазначена мовою оригіналу/ / а.с.11/.

Дані, викладені у листі щодо позивача ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідачем не надано документального підтвердження цим фактам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 має диплом про закінчення Донбаського гірничо-металургійного інституту за спеціальністю : підземна розробка родовищ корисних копалин / а.с.5/, згідно наказу №16 кн від 12.03.2010 року призначений заступником директора з охорони праці ВП «Шахта «Партизанська» / а.с.6/, він пройшов навчання і виявив потрібні знання з охорони праці та безпечної технології спеціальних робіт у вугільних шахтах , пройшов навчання та показав необхідні знання з правил безпеки у вугільних шахтах, про перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, що підтверджується відповідними посвідченнями / а.с.7,8,9/.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.270,275,277,297,299 ЦК України, ст.47 Закону України « Про інформацію», при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.1,10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що доведено факт поширення відповідачем завідомо негативної і недостовірної інформації про позивача у листі від 13.08.2012 року на адресу генерального директора ДП «Антрацит», Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, що завдало позивачу шкоди його честі, гідності та ділової репутації, чим порушено його права, у зв'язку з чим позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Статтею 270 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на повагу до гідності та честі, які є її особистим немайновим правом.

Відповідно до ч. 1 ст. 277, ст. 280 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Як встановлено судом першої інстанції, головою первинної профспілки гірників шахти «Партизанська» - відповідачем ОСОБА_2 у листі від 13.08.2012 року на адресу генерального директора ДП «Антрацит», Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України поширена завідомо негативна і недостовірна інформація про позивача.

З наведених обставин ё колегія суддів вважає, що позов заявлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто відповідач не є правозобов'язаною особою, суб'єктом матеріальних правовідносин, виходячи з наступного.

Як вбачається з листа голови первинної профспілки гірників шахти «Партизанська» - ОСОБА_2 від 13.08.2012 року на адресу генерального директора ДП «Антрацит», Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України / а.с. 11/ на ньому зазначено його вихідний номер та дата складання, підпис голови первинної профспілки засвідчено печатною останньої. Із тексту цього листа вбачається, що його складено від імені первинної професійної спілки робітників шахти «Партизанська» Державного підприємства «Антрацит»про порушення правил охорони праці на шахті.

Згідно до ст.243 КЗпП України, яка передбачає право громадян на об'єднання у професійні спілки,відповідно до Конституції України та Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.

Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси .

Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статутом професійної спілки. / ст.246 КЗпП України/.

Відповідно до ст.248 КЗпП України, яка передбачає гарантії діяльності профспілок,для реалізації повноважень профспілок, передбачених Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", члени виборних органів профспілкових організацій підприємств, установ і організацій, вищестоящих профспілкових органів, а також повноважні представники цих органів, крім іншого, мають право: безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють члени профспілок; вимагати і одержувати від власника або уповноваженого ним органу, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників; безпосередньо звертатися в усній або письмовій формі до власника або уповноваженого ним органу, посадових осіб з профспілкових питань.

Згідно ст.45 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року № 1045-Х1У, який діяв на час виниклих правовідносин між сторонами у справі,роботодавці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, яка є в їх розпорядженні, з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод.

При викладених обставинах і правових норм колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у справі - голова первинної профспілки звернувся з відповідним листом від імені первинної профспілки працівників підприємства, тому позов повинен був подано до первинної профспілки.

Відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 квітня 2013 року - скасувати і у справі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації і спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді