Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/3153/13р. Головуючий у 1 інстанції: Холод Р.С.

Суддя-доповідач: Кухар С.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 червня 2013 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді:Онищенко Е.А

суддів:Ломейко В.О.

Кухаря С.В.

при секретаріКамінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: орган опіки та піклування в особі представника районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі батька у вихованні дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що сторони у справі у період з 20.10.2007 року по 02.12.2011 року перебували у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька - ОСОБА_7. На цей час дитина проживає з відповідачем. Враховуючи, що з березня 2010 року він з відповідачем мешкали окремо, то до кінця грудня 2010 року ОСОБА_6 надавала йому можливість зустрічатися з дитиною. У подальшому, відповідач заборонила побачення з донькою і створює йому для цього перепони.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди у спілкуванні з донькою та визначити такий спосіб його участі у вихованні ОСОБА_7: систематичні побачення щотижня з 9-00 до 20-00 у суботу та з 09-00 до 20-00 у неділю, а також надати йому можливість спільного з дитиною відпочинку для оздоровлення доньки кожного року взимку у період з 02.01. по 10.01. та влітку у період з 01.07. по 01.08.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_5 з дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено наступний порядок участі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вихованні дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1:

- надано ОСОБА_5 можливість брати участь у вихованні його дитини ОСОБА_7 та спілкуватися з нею: щоп'ятниці з 14-00 години до 18-00 години та щосуботи з 11-00 до 17-00 години шляхом перебування дитини, у тому числі за місцем проживання батька, або в будь-який інший час за домовленістю батьків з правом відвідування в зазначені часи культурно-масові, спортивні, розважальні, оздоровчі заклади. Вказані побачення до 01.01.2014 року проводити у присутності матері.

Встановлено можливість спільного відпочинку ОСОБА_5 з його неповнолітньою дитиною ОСОБА_7 протягом літнього періоду з можливістю виїзду до оздоровчо-санаторних закладів України тривалістю не більше, ніж на 7 діб, за умови узгодження з матір'ю дитини періоду виїзду на оздоровчий відпочинок та місця відпочинку, з урахуванням стану здоров'я дитини та інших обставини, які можуть бути перешкодою для такого відпочинку та при умові створення комфортних умов для відпочинку дитини.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції вірно посилався на положення статей 157, 159 СК України, якими врегульовано вирішення батьками питань щодо виховання дитини та вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Зокрема, судом враховано приписи частини 2 статті 159 СК України, якою визначено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції взято до уваги висновок органу опіки та піклування від 23.04.2013 року, в якому зазначено, що районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування вирішили встановити ОСОБА_5 можливість побачення з його донькою ОСОБА_7 щоп'ятниці з 14-00 години до 18-00 години та щосуботи з 11-00 до 17-00 години (в перший місяць в присутності матері), в період канікул та на час відпустки за домовленістю між батьками (а.с. 67).

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції встановив вказані побачення до 01.01.2014 року проводити у присутності матері. Також суд надав можливість виїзду до оздоровчо-санаторних закладів України лише тривалістю 7 діб. Апелянт вважає, що визначений судом спосіб спілкування з дитиною порушує як його права, так і інтереси дитини.

Проте, такі доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки з матеріалів справи видно, що при вирішенні спору судом були правильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Позиція апелянта зводиться лише до встановлення того графіка побачень який він вважає за потрібне без врахування інтересів інших осіб і в першу чергу дитини.

Зміст судового рішення відповідає, окрім зазначених вище положень статей 157, 159 СК України, і вимогам статей 151, 153 СК України, відповідно до яких батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини; мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

З урахуванням висновку органу опіки та піклування, судова колегія вважає, що права дитини за наявності даного судового рішення не порушуються.

Висновок суду першої інстанції узгоджується з приписами Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, в якій принциповим положенням є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно статті 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Інші доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а відображують позицію позивача, висловлену в ході розгляду справи і полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права.

За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: