ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2013 р. Справа №917/694/13

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава

до Дочірнього підприємства "Комунальник" Закритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона №64", м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 50735,59 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники сторін 13.06.2013 р. та 18.06.2013 р.:

від позивача: Гречко С.І., довіреність №248 від 19.12.2012 р.

від відповідача: Руденко І.Ю., наказ №59/1-п від 28.10.2005 р.

В судовому засіданні 13.06.2013 р. оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України для надання сторонам часу провести звірку взаємних розрахунків, про що сторони повідомлені під розписку (в матеріалах справи).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного рішення (21.06.2013 р.).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 50911,57 грн., з них: 47494,64 грн. - сума основного боргу за договором на постачання природного газу №15/11 ТКЕн від 01.10.2011 року, 551,00 грн. - 3% річних за період з 06.06.2012 р. по 04.04.2013 р. та 2865,93 грн. - пені, нарахованої відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України за прострочення оплати поставленого газу по кожному Акту приймання-передачі окремо (у редакції заяви про збільшення позовних вимог №14/3868 від 10.06.2013р., яка подана з додержанням вимог процесуального законодавства (подано докази направлення копії заяви відповідачу) та приймається судом до розгляду.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві, зокрема посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу №15/11 ТКЕн від 01.10.2011 року.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає частково, проти стягнення пені та 3% річних заперечує повністю, посилаючись на те, що ДП "Комунальник" ЗАТ "ПМК-64" є комунальною організацією по наданню послуг населенню і в тарифи не включаються річні та пеня, та не утримуються з боржників комунальних платежів, та надав копію Акту звірки №582 взаємних розрахунків за період: січень 2012 р. - травень 2013 р. (після перерви).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

01.10.2011 року між сторонами було укладено Договір № 15/11ТКЕн на постачання природного газу та 8 додатків до нього (а.с.- 17-26). 25.12.2011 року на виконання постанови НРЕК України №1580 від 22.09.2011 року «Про затвердження типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом" між ПАТ «Полтавагаз» та відповідачем була укладена додаткова угода щодо приведення у відповідність укладений договір №15/ТКЕн від 01.10.2011 року до умов типового договору (а.с. - 37-43). Згідно умов договору 15/11 ТКЕн на постачання природного газу за регульованими тарифами (для підприємств, що виробляють теплову енергію) в редакції додаткової угоди від 25.12.2011 року (далі - Договір), позивач постачає природний газ відповідачу в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1 Договору) .

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що оплата послуг з постачання газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за п'ять банківських днів до початку місяця поставки на поточний рахунок позивача. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено їх печатками (копія - арк.37-43 справи, оригінал оглянуто у засіданні).

Договір набирає чинності з дати підписання та укладається на строк до 31.12.2012 року. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін (п.10.1 договору).

Як вказує позивач, протягом травня - грудня 2012 р. він поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 201214,85 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу ( копії актів арк. справи 9-16; оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання в частині оплати газу, виконав частково, оплатив поставлений газ на суму 153720,21 грн., в зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи, за даними позивача, складає 47494,64 грн.

Пунктом 6.2.2. Договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі п.6.2.2. договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2865,93 грн. пені ( в редакції заяви про збільшення позовних вимог) та на підставі ст. 625 ЦК України 551,00 грн. річних.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 50911,57 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання, за яким в силу ст. 712 ЦК визначено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 47494,64 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (Договір 15/11 ТКЕн на постачання природного газу за регульованими тарифами (для підприємств, що виробляють теплову енергію) в редакції додаткової угоди від 25.12.2011 року; акти приймання-передачі, підписані сторонами та скріплені їх печатками; оригінали відповідних документів та документів, що підтверджують часткову оплату поставленого газу відповідачем оглянуті судом у судовому засіданні, Акт звірки взаємних рахунків №582 за період: січень 2012 - травень 2013 р., підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який містить посилання на даний договір і відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження факту відпуску природного газу позивачем та наявності у відповідача боргу в зазначеній сумі ) та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на часткову оплату суми основного боргу у розмірі 7 919,00 грн. платіжним дорученням №63 від 11.04.2013 року, яка зазначена в Акті звірки, спростовуються запереченнями позивача, згідно яких дана сума проплати на підставі п.6.3 Договору, яким передбачено, що за наявності заборгованості у відповідача за цим договором позивач має право зарахувати кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості, була зарахована в погашення заборгованості не за спірний період, та до уваги судом не приймаються.

Судом перевірено методику розрахунку пені та 3% річних з використанням калькулятора ІПС "Законодавство". За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 546,23 грн. 3% річних та 2732,11 грн. пені (пені нараховується за прострочення виконання зобов"язання по кожному акту приймання-передачі газу окремо з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України).

В частині стягнення 4,77 грн. 3% річних та 133,82 грн. пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач жодних заперечень проти позову, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав. Посилання на те, що відповідач є комунальною організацією і т.д. не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного позову. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Комунальник» Закритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №64» (36000, м. Полтава, вул.. Пушкіна, 53 п/р 26003335565 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 33804504) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36020, М. Полтава, вул.. Козака, 2-а, п/р 2600530103545 в філії - Полтавське управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 331467, код ЄДРПОУ 033519112) - 47494,64 грн. основного боргу, 2732,11 грн. пені, 546,23 грн. 3% річних та 1715,82 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013 р.

Суддя О.С. Мацко