ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
02.08.07р. |
|
Справа № А36/390-07 |
За позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
про звернення стягнення 339грн.23коп.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Тесля М.М.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 довіреність №138/9/10-012 від 23.01.07р.
Від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1від 22.01.01р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить звернути стягнення на активи відповідача на користь держави на суму 339грн.23коп. податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має узгоджені податкові зобов'язання не сплачені у встановлений законом термін.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на безпідставність прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень, яким визначено суми податкових зобов'язань, у зв'язку з несплатою якого виник податковий борг, що розглядається у дані справі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх учасників процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Суб”єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований Красно гвардійським райвиконкомом м,Дніпропетровська 16.03.2004р.
Податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою у встановлені законом терміни суми податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0010741720/0/10997 від 20.07.2005р. та №0007601720/0 від 20.03.06р. , які було вручено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.п. 5.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закону України №2181) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Сторонами не надано доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, податкові зобов'язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями вважаються узгодженими у момент їх отримання.
Сторонами не надано доказів сплати у встановлені терміни зазначеного узгодженого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 5.4.1 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, на момент розгляду справи податковий борг відповідача складає 339грн.23коп.
Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 8 норми Конституції є нормами прямої дії.
Статтями 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок їх сплачувати у встановлені законами терміни.
Згідно п.3.1.1 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафна санкції (п.1.1 Закону).
Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не плачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо твердження відповідача, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті позивачем із порушенням діючого законодавства слід заначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Предметом спору по даній справі є примусове стягнення з відповідача податкового боргу, що виник у зв'язку несплатою у встановлені строки відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях, що не скасовані у встановленому порядку.
Скасування вказаних рішень є предметом іншого позову, що не співпадає з предметом позову, що розглядається.
Отже, обставини, що стосуються правомірності прийняття позивачем вказаних рішень, не стосуються предмету доказування.
Керуючись Законом України „Про державну податкову службу”, Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Звернути стягнення на активи суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1ідентифікаційний
номер № АДРЕСА_1 р/р26066301235,
р/р26000301235 МФО 307145 ФАКБ "Золоті Ворота" м. Дніпропетровськ вул.Фучика, 18)
на користь держави (Красногвардійське відділення державного казначейства, код
ЄДРПОУ 24244847, банк одержувач - УДКУ в Дніпропетровській області, р/р
31117029600008, код платежу 11010100, МФО 805012) в рахунок погашення його податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 339, 23 грн.(триста тридцять дев'ять гривень 23 коп.).
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Кожан