Справа № 121/5020/13-к
1-кп/121/261/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2013 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Матвєєвій О.В.,
за участю прокурора - Зайцевої М.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ялті кримінальне провадження № 120 131 304 300 012 51 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ялта Республіки Крим, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:
- 06.07.2005 року, Ялтинським міським судом АР Крим, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 2 роки;
- 13.02.2006 року, Ялтинським міським судом АР Крим, за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк в 2 роки;
- 22.01.2007 року, Вільнянським районним судом Запорізької області, за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, звільненого 20.01.2009 року по відбуттю строку покарання;
- 17.08.2010 року, Ялтинським міським судом АР Крим, за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого 23.07.2012 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, маючи судимості, у тому числі, за злочини проти власності, які в установленому законом порядку не погашені та не зняті, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 01.05.2013 року, о 03 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, разом із ОСОБА_3, прийшли за місцем проживання останнього, до квартири АДРЕСА_1.
Після того, як ОСОБА_3 заснув, приблизно о 03 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в кімнаті вищевказаної квартири, звернув увагу на ноутбук марки «Lenovo 3000 G 530» і телевізор марки «Sony Bravia». Тоді, ОСОБА_1, керуючись своїм, раптово виниклим злочинним наміром, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, викрав зазначене майно, що належить ОСОБА_3, а саме: ноутбук марки «Lenovo 3000 G 530», вартістю 12 000 гривень і телевізор марки «Sony Bravia», вартістю 10 000 гривень, після чого, з викраденим з місця вчинення злочину зник, звернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на загальну суму 22 000 гривень.
За згодою всіх учасників судового провадження, у відповідності з нормою ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, свою винність визнав повністю і по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що в обвинувальному акті все зазначено правильно і відповідає дійсності. Так, він, дійсно, у день, час, місці та, за обставин, вказаних в обвинуваченні, скориставшись тим, що ОСОБА_3 заснув, умисно викрав належне тому майно. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні та пояснив суду, що станом на час розгляду справи, він не має до обвинуваченого жодних вимог матеріального чи іншого характеру, оскільки частину викраденого майна йому повернуто, а вартість іншої частини - відшкодовано в повному обсязі. На суворому покаранні для обвинуваченого не наполягав.
Показання обвинуваченого і потерпілого відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні його власними показаннями та показаннями потерпілого.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений зареєстрований та постійно проживає на території Великої Ялти, де негативних характеристик не має, одружений, офіційно не працевлаштований, перебуває на обліку в психоневрологічному відділенні Міської лікарні № 1 м. Ялти з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів, має судимості.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України є: щире каяття та усунення заподіяної шкоди.
В обвинувальному акті вказано, що під час вчинення злочину ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Однак, будь-яких об'єктивних і достовірних даних, які б підтверджували ту обставину, що обвинувачений вчинив інкримінований йому злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в матеріалах кримінального провадження немає та прокурором в судовому засіданні не надано.
Таким чином, оскільки, факт вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння не заснований на об'єктивних доказах (наприклад, на результатах медичного огляду), суд приходить до висновку, що дану обставину не слід визнавати такою, що обтяжує покарання.
При цьому, враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження є дані про те, що ОСОБА_1 раніше судимий за умисні злочини, при цьому, судимості 2005, 2006, 2007 і 2010 років на момент вчинення підсудним нових злочинів були не погашені і не зняті, суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, визнає обставиною, яка обтяжує покарання, рецидив злочинів.
З урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин, у вигляді позбавлення волі, як достатнє для виправлення засудженого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.
При цьому, враховуючи особу винного та всі інші фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про застосування ст. 75 КК України і його звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 3 роки.
Враховуючи особу засудженого, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України,
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Встановити іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.
Згідно із ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речовий доказ:
- ноутбук марки «Lenovo 3000 G 530», в корпусі чорного кольору, серійний номер ЕВ 099 464 09, який за розпискою від 27 травня 2013 року передано ОСОБА_3 - залишити останньому як законному володільцю.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий