Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1110/1508/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2013р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Ревякіної О.В., при секретарі Боковій А.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та встановлення сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та встановлення сервітуту, який мотивувала тим, що відповідно до державного акту являється власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 та на підставі свідоцтва про право власності являється власником житлового будинку, що розташований на вказаній земельній ділянці. Відповідач ОСОБА_2 є власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2 з яким постійно виникали сварки з проводу встановлення порядку користування земельною ділянкою. Межа земельної ділянки проходить по частині сінника літ. «Н», який рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2010 р. зобов'язано прибрати шляхом демонтажу, а саме частину сінника, який розташований на присадибній земельній ділянці ОСОБА_4 Вважає, що вказаним рішенням суду встановлена межа між земельними ділянками, однак відповідач не дає можливості обслуговувати задню частину сінника, в зв'язку з чим просить встановити земельний сервітут на право проходу по земельній ділянці відповідача для обслуговування сінника шириною 1 м. Крім цього зазначає, що на земельній ділянці відповідача на відстані 3 м. до гаражу літ. «К» та 1 м. від сінника знаходиться літня кухня, яка побудована з порушенням протипожежних норм, в зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача знести літню кухню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що судовим рішенням межа між земельними ділянками не встановлювалась, рішення суду, яким зобов'язано демонтувати частину сінника до теперішнього часу не виконано, ніяких перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачу він не чинить, просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договорів дарування земельної ділянки від 14.02.2013 року ОСОБА_3 передала безоплатно у власність обдарованому ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1

області площею 0,2500 га в межах згідно з планом передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0176 га в межах згідно з планом передану для ведення особистого селянського господарства.

Згідно договору дарування житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 28.01.2013 року ОСОБА_3 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1

Таким чином власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1

З наведеного, суд приходить до висновку, що після укладених договорів дарування ОСОБА_3 не може бути належним позивачем по справі, оскільки на час винесення рішення по справі не є суб'єктом спірних правовідносин.

Позивач - це особа, на захист порушених, оспорюваних, невизнаних суб'єктивних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 не є власником спірної земельної ділянки та не є землекористувачем, оскільки зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1

Чинним ЦПК України, зокрема статтею 33 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Щодо позивача, суд не може проводити заміну неналежного позивача, оскільки в такому випадку буде порушено принцип диспозитивності, тому суд може розглянути вимогу неналежного позивача по суті та винести рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки неналежний позивач не має права вимоги.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного суспільства.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, яка звертається до суду, сама повинна визначитися зі способом захисту її порушеного права: чи потрібно їй звертатися саме до суду або до іншого юрисдикційного органу, чи ця особа може утриматися від пред'явлення позову.

Така позиція кореспондується і з положеннями п.8 постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до якої чинний цивільно-процесуальний кодекс не передбачає можливості заміни позивача за ініціативою суду.

Тобто суд, не вправі проводити заміну неналежного позивача на належного.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів того, що на час ухвалення судового рішення його право чи інтерес були порушені відповідачем, оскільки суд може дати відповідь про остаточні права та обов'язки сторін, зокрема позивача, тільки після розгляду справи по суті, тобто у судовому рішенні. Позивачем не доведено суду які саме перешкоди чинились відповідачем, чи взагалі вони чинились відповідачем та які суб'єктивні права позивача були порушені.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про необхідність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та встановлення сервітуту - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21.06.2013 року.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області О.В. Ревякіна