Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 червня 2013 року місто Севастополь 11 год. 01 хв. Справа №827/908/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Авчиян К.Е.,
за участю:
позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 25 липня 1997 року;
представника відповідача - Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправною відмови у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополі, наданої Радою з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території м. Севастополя та Управлінням містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21 березня 2013 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 письмовим повідомленням від 22 березня 2013 року №№ П-426(84), П-427(83), П-428(82), П-429(81), П-430(80), П-431(79), П-432(78), П-433(77), П-434(76), П-435(75), П-436(74), П-437(73), П-438(72), П-439(71), П-440(70), П-441(69), П-442(68); зобов'язання відповідача встановити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пріоритет на розміщення зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополі відповідно до поданих заяв №№ 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73 ,74, 75, 76, 77 від 06 березня 2013 року; зобов'язання відповідача видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. дозволи на розміщення зовнішньої реклами по вул.. Портова, 31 у м. Севастополі відповідно до поданих заяв №№ 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73 ,74, 75, 76, 77 від 06 березня 2013 року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05 квітня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/908/13-а, справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про рекламу» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», що призвело до безпідставної відмови у наданні дозволу на розміщення реклами.
Позивач у ході судового розгляду справи підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив.
Суд, заслухавши позивача, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Ради з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території м. Севастополя Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21 березня 2013 року Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розміщення об'єкту зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополі.
Вказане рішення відповідача мотивовано недоцільністю розміщення рекламних плоскостей на фасаді павільйону та огороджень з естетичних міркувань та перенасичування об'єктами реклами на зазначеної території.
Преамбулою Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон) встановлено, що відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до положень статті 1 Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Статтею 3 Закону закріплені принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, відповідно до яких вони діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.
Частинами першою та другою статті 6 Закону передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Засади рекламної діяльності в Україні визначені та відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, регулюються Законом України «Про рекламу».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно зі статтею 16 зазначено Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.
Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів, визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Такі порядки мають передбачати, зокрема, вичерпний перелік документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Статтею 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа подає державному адміністратору, який здійснює прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та за погодженням з дозвільними органами.
До заяви додаються документи, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, передбачені законодавством, яким регулюються відносини щодо одержання такого документа.
Документами, необхідними для видачі документа дозвільного характеру, можуть визначатися документи, що безпосередньо пов'язані з підтвердженням можливості суб'єкта господарювання провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності.
Заява та документи, що додаються до неї, подаються в одному примірнику особисто суб'єктом господарювання (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою.
Забороняється вимагати від заявника для одержання документа дозвільного характеру документи, не передбачені законодавством.
Державний адміністратор після надходження заяви та документів, що додаються до неї, формує дозвільну справу, у якій зберігаються копія заяви на отримання відповідного документа дозвільного характеру, опис документів, що додаються до неї (у тому числі копія документа, що підтверджує внесення плати за видачу документа дозвільного характеру, якщо така плата передбачена законом), а також копії документів дозвільного характеру або копії повідомлень регіональних або місцевих дозвільних органів про відмову у видачі документів дозвільного характеру, копії рішень дозвільних органів з відповідних питань.
Регіональні та місцеві дозвільні органи протягом не більше ніж десять робочих днів з дня одержання від державного адміністратора заяви та документів, що додаються до неї, якщо інше не передбачено законом, оформлюють відповідний документ дозвільного характеру або письмове повідомлення суб'єкту господарювання про відмову у видачі документа дозвільного характеру та передають протягом одного робочого дня відповідні документи (письмове повідомлення) державному адміністратору.
У письмовому повідомленні про відмову у видачі документа дозвільного характеру зазначаються передбачені законом підстави для такої відмови.
Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі Правила).
Відповідно до пункту 3 Правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється.
Згідно з пунктом 4 Правил на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.
Пунктом 5 Правил встановлено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
Пунктами 9, 10 Правил передбачено, що для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням; копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
За наявності документів, передбачених пунктом 9 цих Правил, заява протягом трьох днів з дати її надходження реєструється робочим органом в журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться за формою згідно з додатком 2. Журнал повинен бути прошитий, а його сторінки пронумеровані. На останній сторінці журналу робиться запис про кількість сторінок, який засвідчується підписом керівника робочого органу, скріпленим печаткою.
Робочий орган протягом п'яти днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу.
Після перевірки місця керівник робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету. У разі прийняття рішення про встановлення пріоритету робочий орган видає заявнику для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з додатком 3 та визначає заінтересовані органи (особи), з якими необхідно їх погодити.
У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету робочий орган протягом трьох днів надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням дати встановлення пріоритету іншого заявника на заявлене місце розташування рекламного засобу або дати і номера рішення виконавчого органу ради про надання дозволу на заявлене місце іншій особі та повертає всі подані заявником документи.
Відповідно до пункту 14 Правил під час подання заяви або оформлених примірників дозволу представник робочого органу в присутності заявника перевіряє комплектність документів, додержання вимог до їх оформлення та видає заявнику довідку з описом поданих документів за формою згідно з додатком 4.
Перелік документів для надання дозволу є вичерпним.
Пунктом 22 Правил встановлено, що у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості.
Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.
Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в порядку, встановленому законодавством.
Рішенням Севастопольської міської Ради від 31 січня 2011 року № 294 затверджено Порядок размещения наружной рекламы в городе, який відповідно до пункту 8.1 розділу 8 цього Порядку, розроблений на підставі Законів України: «Про рекламу», «Про планування та забудову території», «Про інформацію», «Про захист прав споживачів», «про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», та інших актів діючого законодавства, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами та інформації.
Відповідно до підпунктів 8.4.1.2, 8.4.1.4, 8.4.1.7 пункту 8.4 розділу 8 зазначеного Порядку у місцях великого згущення спеціальних рекламних конструкцій їх розміщення здійснюється у відповідно до Схеми розміщення об'єктів зовнішньої реклами. Розміщення спеціальних рекламних конструкцій на фасах будників та споруд повинно здійснюватися зі дотримання структурного побудування фасадів, без пошкодження архітектурних деталей, зі дотриманням зімаштабності, композиційної узгодженості рекламних засобів з об'єктами архітектури, на яких вони розміщуються.
Забороняється розміщувати спеціальні рекламі конструкції: у межах границь перехідних шляхів та алей, з метою забезпечення їх пропускної здатності; у населених пунктах на висоті менш 5 метрів від дорожнього покриття, якщо їх рекламне покриття виступає за межі краю проїзної частини.
Перелік обмежень та заборон відносно розміщення спеціальних конструкцій, встановлений цим пунктом, є вичерпним.
З аналізу наведених норм вбачається, що у наданні дозволу на розміщення реклами може бути відмовлено лише з підстав, передбачених законодавством, яким встановлений вичерпний їх перелік. При цьому, такої підстави для відмови у наданні дозволу, як недоцільність розміщення реклами, нормами закону не передбачено.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Фізичною собою-підприємцем ОСОБА_1 до відповідача 06 березня 2013 року за вх. №№ 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84 для отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами було надано заяву встановленої форми, копію витягу з Єдиного державного реєстру, фотокартку місця розташування конструкції, ескіз та конструктивне рішення рекламного засобу, копію витягу про державну реєстрацію прав від 13 липня 2012 року, копію витягу про державну реєстрацію прав від 05 жовтня 2012 року та копію договору від 04 березня 2013 року № 99/31 на тимчасове користування місцями під розміщення зовнішньої реклами, що підтверджується описами документів, прийнятих державним адміністратором Відділу державних адміністраторів Севастопольської міської державної адміністрації.
Отже, позивачем до відповідача наданий повний пакет документів, що вимагається Законом України «Про рекламу» та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами. Надані документи відповідають встановленим вимогам та в них не містяться завідомо неправдиві відомості.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 розділу 2 договору на право тимчасового користування місцями під розміщення зовнішньої реклами від 04 березня 2013 року № 99/31 Приватне підприємство «Вейс-Трейд», як власник об'єктів нерухомого майна - павільйону літ. «А» площею 59,7 кв.м. та павільйону лит. «А1» площею 64,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, надає Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у тимчасове платне користування місця, що перебуваються у його власності, для розміщення зовнішньої реклами за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 31 (зупиночний комплекс «залізничний вокзал» з об'єктами нерухомості, торговими та іншими об'єктами) без обмеження кількості, розмірів та видів рекламних носіїв, та термін 5 років з дня видачі Дозволів та відповідно до виданих Дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Севастополя, згідно з вимогами діючого законодавства щодо розміщення зовнішньої реклами, чинними на час видачі Дозволів.
Право власності Приватного підприємства «Вейс-Трейд» на зазначені об'єкти, що розташовані по вул. Портова, буд. 31 у м. Севастополі, підтверджується технічним паспортом та витягами про державну реєстрацію прав від 13 липня 2012 року та 05 жовтня 2012 року.
Зазначене свідчить, що розміщення реклами позивачем на об'єктах здійснюється зі згоди власника цих об'єктів нерухомості, який має на це пріоритетне право.
Посилання відповідача на пункт 8.4.1.2 Порядку розміщення реклами в місті Севастополі, затвердженого Рішенням Севастопольської міської Ради від 31 січня 2011 року № 294, судом до уваги не приймається, оскільки положення цього пункту Порядку суперечить вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про рекламу» та Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, які мають вищу юридичну силу.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідач не надав суду доказів того, що відмовляючи Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами, він діяв у порядку, спосіб та у межах повноважень, що передбачені нормами діючого законодавства щодо розміщення реклами.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача встановити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пріоритет на розміщення зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополі, суд зазначає, що прийняття рішення про встановлення пріоритету є одним з етапів у процедурі для видачі дозволу на розміщення реклами, а тому достатнім засобом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним та скасування рішення Ради з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території м. Севастополя Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21 березня 2013 року у частині відмови Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополі, та зобов'язання відповідача прийняти рішення та видати позивачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополя на підставі заяв №№ 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ради з питань регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території м. Севастополя Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21 березня 2013 року у частині відмови Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополі.
Зобов'язати Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації прийняти рішення та видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозволи на розміщення зовнішньої реклами по вул. Портова, 31 у м. Севастополя на підставі заяв від 06 березня 2013 року згідно з описами документів за вхідними №№ 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84.
У решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 17 червня 2013 року.
Суддя (підпис) С.А. Водяхін
З оригіналом згідно
Суддя С.А. Водяхін