№ справа:1-19/12Головуючий суду першої інстанції:Прищепа Олег Іванович

№ провадження:11/190/744/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Скляров В. М.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Склярова В.М.

Суддів -Петюшевої Н.М., Кордика С.В.,

за участю прокурора - Іващенко Д.Р.,

засуджених адвоката адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8, ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 і ОСОБА_7 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року , яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судиму: 19.05.2011 року Ялтинським міським судом АРК за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за вироком Ялтинського міського суду АРК від 19.05.2011 року, остаточно призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

1. 19.05.2011 року Ялтинським міським судом АРК за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі;

2. 26.03.2012 року Ялтинським міським судом АРК за ч.2 ст.146, ч.1 ст.122, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за вироком Ялтинського міського суду АРК від 26.03.2012 року, остаточно призначено покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку місцевого суду ОСОБА_6 і ОСОБА_7 15 вересня 2010 року в денний час, знаходячись у своєї кімнаті по місцю проживання, за адресою АДРЕСА_1, де спільно вживали наркотичний засіб - марихуану, яку останній придбав раніше, при невстановлених слідством обставинах. Знаходячись в стані наркотичного сп'янінні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в цей же день, перед тим, як лягти спати, біля 22:00 год., спробували вкласти спати малолітнього ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, вклавши його в краватку, яка стояла в їх кімнаті і вимикнули світло.

Малолітній ОСОБА_12 був невпокійливий, капризував, плакав і спати не хотів.

ОСОБА_7 який знаходився у ліжку, яке розташовувалося на відстані 40 см від дитячої краватки і, бажаючи заснути, потребував у дитини в грубій формі, щоб він замовчав, заспокоївся і заснув, однак дитина не реагувала на його вимоги.

Обурені поведінкою малолітньої дитини, яка не підкорялася їх вимогам, голосно плакала, капризувала і не давала їм розслабитися і відпочити, у ОСОБА_7 і його, на той момент неповнолітньої дружини ОСОБА_6 виник умисел на спричинення малолітньому ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у наркотичному сп'янінні, неповнолітня ОСОБА_6 і ОСОБА_7, на ґрунті раптово виниклої агресії, в період часу з 24:00 годин 15 вересня 2010 року до 06:00 годин ранку 16 вересня 2010 року, тобто впродовж 6 годин, по черзі з особливою жорстокістю наносили малолітній дитині удари руками по обличчю, голові, вухам, губам, тулубу, животу і іншим ділянкам тіла, не контролюючи свою силу вдару, розуміючи, що своїми діями вони спричиняють малолітній дитині сильну фізичну біль і страждання.

В подальшому 16 вересня 2010 року біля 18:00 год. ОСОБА_7 разом з неповнолітньою ОСОБА_6, на вимогу родичів малолітнього ОСОБА_14, який знаходився в стані криничної смерті, доставили до приймального відділення Ялтинської міської лікарні.

Проте зробленими реанімаційними заходами лікарям Ялтинської міської лікарні врятувати життя малолітнього ОСОБА_12 не вдалось.

В апеляції захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить вирок місцевого суду відносно ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, закрити. Вимоги апеляції мотивовані тим, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, засновано виключно на припущеннях, крім того відсутні будь-які допустимі докази і об'єктивні данні, які свідчили б про причетність ОСОБА_6 до спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень.

В апеляції ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що обвинувачення ґрунтується на неправдивих показаннях деяких свідків. Будь-яких доказів її вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ані орган досудового слідства, ані державний обвинувач суду не надали.

В апеляції ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду відносно нього. Вимоги апелянт мотивує тим, що судове слідство проведено неповно, виводи суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає про те, що ОСОБА_6 , знаходячись у ВВС Ялтинського управління міліції 18 вересня 2010 року власноруч написала заяву, в якій зізналась, що особисто 15 вересня 2010 року близько 16:00 годин нанесла удар сину ОСОБА_12 у живіт; надалі вона відмовилась від своїх показів і говорила про те, що давала покази під впливом працівників міліції і не пам'ятає, що відбувалось з 16:00 год. по 16:30 год. 15 вересня 2010 року. Однак, судом не були допитані працівники міліції, які приймали заяву від неї 18 вересня 2013 року. Обставини щодо виникнення умислу на спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень і обставини нанесення йому ударів не були встановлені ані в ході досудового слідства, ані в ході судового слідства. Ніхто із свідків, допитаних в суді, не дали показів, що саме він вчинив злочин. Також апелянт наголошує на тому, що він як в ході досудового слідства, так і при судовому розгляді справи, заперечував свою причетність до вчинення злочину, оскільки в період часу, в який, як зазначено в висновках експертизи, могли бути спричинені дитині тілесні ушкодження від яких наступила її смерть, його не було дома.

В апеляції захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 просить скасувати вирок суду відносно ОСОБА_7, закрити провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_7 Мотивування апеляції аналогічні апеляції ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_6, її захисника - адвоката ОСОБА_8, ОСОБА_7, його захисника - адвоката ОСОБА_9, які підтримали вимоги своїх апеляцій, думку прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без змін, обсудивши доводи апеляцій та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ствердження засуджених та їх захисників про те, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 засуджені незаконно є безпідставними, оскільки висновок суду першої інстанції про їх винуватість в інкримінованому їм злочині відповідає, в супереч ствердженням засуджених і їх захисників, фактичним обставинам справи і ґрунтується на достатньо повно та об'єктивно досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.

Судом першої інстанції дана належна оцінка всім доказам в їх сукупності.

Суд правомірно дійшов висновку про те, що саме ОСОБА_6 і ОСОБА_7 а не хтось інший, при обставинах, викладених у вироку, спільно, умисно спричинили тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які спричинили смерть малолітнього ОСОБА_12

Доводи засуджених та їх захисників про те, що суд при розгляді справи не дав правильної оцінки зібраним по справі доказам і необгрунтовано визнав винуватими саме ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні поставлених їм в провину дій, безпідставні і спростовуються всією сукупністю даних, які фактично свідчать про правильність висновків суду:

- вироком Ялтинського міського суду від 19 травня 2011 року, який в частині засудження ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України, набрав чинності - даний факт підтверджує, що в ніч з 15 на 16 вересня 2010 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 знаходились у стані наркотичного сп'яніння;

- даними акту судово-медичного дослідження №513 (а.с.93-96), висновків судово-медичної експертизи №76 від 12.11.2010 року (а.с.102-108) про характер і локалізацію ушкоджень та тілі дитини, відповідно яким смерть дитини наступила в результаті двох травматичних розривів брижейки тонкого кишечника, які визвали явище перитоніту з послідуючою інтоксикацією організму;

- поясненнями свідка ОСОБА_15, яка підтвердила той факт, що її дочка ОСОБА_6 після знайомства з ОСОБА_7 змінилась у гіршу сторону;

- поясненнями свідка ОСОБА_16, який зазначив про те, що, коли малолітній ОСОБА_12 капризував, ОСОБА_7 поводився з ним неадекватно;

- поясненнями свідка ОСОБА_17, котра зазначила, що ОСОБА_6 розповіла їй про те, що вона була у стані наркотичного сп'яніння побила свого сина, нанесла удар;

- із показів свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 вбачається, що до вчиненого злочину, інколи бачили сінці на тілі малолітнього ОСОБА_14, сусіди ОСОБА_23 і ОСОБА_19 неодноразово чули з квартири ОСОБА_14 нецензурну лайку і плач дитини; свідок - сусідка ОСОБА_19 підтвердила, що в ніч з 15 на 16 вересня 2010 року вона чула плач дитини.

Аналіз вказаних доказів, який зробив суд, спростовує доводи засуджених про їх невинуватість.

Щодо доводів ОСОБА_7 про те, що його не було вдома в період часу, в який дитині були нанесені тілесні ушкодження, які привели до смерті, то вони спростовуються вироком Ялтинського міського суду від 19 травня 2011 року, який набрав чинності, відповідно до якого 15-16 вересня 2010 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 знаходячись у своєї кімнаті по місцю проживання, за адресою: АДРЕСА_1, спільно вживали наркотичний засіб - марихуану, а також виводами вищезазначеної експертизи, відповідно яким тілесні ушкодження, від яких наступила смерть дитини, були спричинені їй в період 24 годин до смерті, а саме: з 20:00 години 15 вересня 2010 року по 08:00 годину 16 вересня 2010 року. У зв'язку з чим, доводи апелянта в цій частині колегія суддів, також, як і суд першої інстанції, розцінює, як спосіб захисту ОСОБА_7 від обвинувачення.

Будь-яких даних про те, що докази, які викривають засуджених, отримані органами досудового розслідування і судом з істотним порушенням Кримінально - процесуального законодавства, в справі відсутні.

Дослідивши наявні по справі докази, у тому числі і ті, які ставляться під сумнів засудженими та їх захисниками, а також ті, які вони наводять у своє виправдання, суд першої інстанції давши заявам засуджених про їх невинуватість у вчиненні вищезазначеного злочину відповідну оцінку, прийшов до вірного висновку про вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_7, поставлених їм в провину протиправних дій та вірно кваліфікував їх за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене способом, що має характер особливого мучення, групою осіб, яке спричинило смерть потерпілого.

Що ж до доводів засуджених та їх захисників щодо недоведеності вини у вчиненому, то вони були предметом дослідження в судовому засіданні і знайшли своє відображення у вироку суду першої інстанції у вигляді відповідної оцінки, з якою колегія суддів вважає за необхідне погодитись.

Торкаючись призначеного ОСОБА_24 і ОСОБА_7 покарання, то воно призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ними злочину відносно малолітньої дитини та даним про їх особи і, на думку апеляційного суду, є необхідним для їх виправлення та запобігання новим злочинам. А тому підстав вважати покарання, як надмірно суворим, так і м'яким немає.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового слідства, під час попереднього розгляду справи та при розгляді справи по суті не допущено таких порушень КПК України, які були б підставою для скасування вироку.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.п.11,15 Розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Апеляцію захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Апеляцію ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляцію захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року залишити без зміни.

- 4 -

Судді

Скляров В.М. Петюшева Н.М. Кордик С.В.

- 4 -