Справа № 1008/3316/12 Головуючий у І інстанції Жук М.В.
Провадження № 22-ц/780/2663/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
Категорія 40 21.06.2013
УХВАЛА
Іменем України
19 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Приходька К.П.
суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.
при секретарі - Власенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2013 року у справі за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Міністерство оборони України, військова частина А 1789, про виселення без надання іншого житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання права користування квартирою ,-
в с т а н о в и л а:
У травні 2012 року Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (далі - Київський КЕУ МО України) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В позові посилався на те, що підставою для поселення колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 та його родини у зазначену квартиру був лише оглядовий ордер, виданий начальником Васильківського гарнізону та наказ начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року № 126 «Щодо закріплення службового житла за окремим військовослужбовцем військової частини А 1789», що суперечить положенням ст. 118, 119 та 121 ЖК УРСР, Положенню про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 4 лютого 1988 року, в частині надання у користування службового житла лише на підставі спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення у службове жиле приміщення.
Оскільки рішення уповноваженого органу щодо включення спірного жилого приміщення до числа службових не приймалось, спеціальний ордер на вселення відповідачів до спірної квартири не видавався, на час надходження квартири на розподіл майор ОСОБА_2 вже був звільнений в запас, наказ начальника Васильківського гарнізону на підставі якого спірна квартира закріплена за відповідачем скасований, Київське КЕУ МО України керуючись положеннями ст.ст. 118-125 ЖК УРСР просило суд виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із цієї квартири без надання іншого житла.
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, із зустрічним позовом до КЕУ МО України про визнання права користування спірною квартирою, в обґрунтування якого зазначали, що згідно рішення Міністра оборони України від 26 січня 2012 року № 234 за начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки військової частини А 1789 майором ОСОБА_2 відповідно до усного доручення Президента України, а також на підставі наказу начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року № 126 була закріплена квартира АДРЕСА_1 та надано дозвіл на проживання на зазначеній житловій площі.
З грудня 2009 року вони на підставі оглядового ордеру вселилися і проживають у цій квартирі.
Оскільки родина ОСОБА_2 вселилася до спірного жилого приміщення не самовільно, а з дозволу уповноваженої особи та у відповідності до законодавства, постійно проживає у спірній квартирі сплачуючи комунальні послуги за користування жилим приміщенням, іншого житла не має, позивачі за зустрічним позовом просять суд визнати право користування квартирою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Ухвалами суду від 18 грудня 2012 року та від 12 березня 2013 року до участі у справі у якості третіх осіб на боці позивача за первісним позовом залучено військову частину А 1789 та МО України.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2013 року у задоволенні позовів відмовлено.
Позивач оскаржив рішення суду в апеляційному порядку з підстав ухвалення його судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати у хвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта та інших учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_2 перебував на військовій службі з 1990 року, а з липня 2005 року проходив службу у військовій частині А 1789, м. Васильків (а.с. 24).
Відповідно до довідки Лиманської селищної ради ОСОБА_2 здано передану йому за попереднім місцем служби за ордером серії № 203 квартиру (а.с. 32), про зазначене свідчить також довідка Білгород-Дністровської квартирної експлуатаційної комісії (а.с. 39).
Рішенням житлової комісії військової частини А 1789 від 28 липня 2006 року № 6 майора ОСОБА_2 зараховано до списку осіб які мають право першочергового одержання житлових приміщень в зв'язку з прибуттям до частини, склад сім'ї дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4. (а.с. 11).
Наказом начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року закріплено службове житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 за начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки військової частини А 1789, майором ОСОБА_2 зі складом сім'ї три особи (він, дружина та донька 2001 року народження) (а.с. 41-42).
Згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А 1789 від 11 грудня 2009 року № 1 постановлено згідно наказу начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року № 126 - закріпити службове житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 за начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки військової частини А 1789, майором ОСОБА_2 зі складом сім'ї три особи (він, дружина та донька 2001 року народження) (а.с. 10).
Як вбачається з листа Київського КЕУ МО України - позивача за первісним позовом, від 11 грудня 2009 року на ім'я голови Васильківської районної адміністрації Київської області, під час проведення урочистих заходів по врученню бойового прапору 40 бригаді тактичної авіації, яка розташована у м. Василькові, з нагоди дня Збройних Сил України Президент України Віктор Ющенко прийняв рішення щодо забезпечення житлом сім'ї ОСОБА_2 На цей час пропонована квартира терміново оформляється для передачі Департаменту будівництва МО України для подальшого надання вищевказаному військовослужбовцю. З метою своєчасного виконання рішення Президента України Київське КЕУ МО України просить, як виняток надати оглядовий ордер на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 148).
На підставі зазначеного листа Васильківською районною державною адміністрацією Київської області видано оглядовий ордер на службове жиле приміщення № 1 серії 2009/12/14 на ім'я ОСОБА_2 зі сім'єю з двох чоловік (дружина та дочка) на право зайняття службового житлового приміщення жилою площею 35,2 м. кв, яке складається з двох кімнат у ізольованій квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 40).
ОСОБА_2 разом з родиною у складі дружини ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4 вселилися до спірного жилого приміщення та проживають в ньому про що свідчать відтворені в судовому засіданні відеозаписи, а також укладений з Васильківським РП ЗАТ «Київобленерго», квитанції про оплату за електропостачання, розрахункова книжка по оплаті за природний газ та інші послуги газового господарства, типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, квитанціями за оплату квартплати та комунальних послу КЖЕП Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, а також випискою з особового рахунку ОСОБА_2 цього комунального підприємства (а.с. 69-97).
Наказом Командувача Повітряних сил Збройних сил України від 14 жовтня 2010 року № 543 майора ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас (а.с. 14).
Згідно витягу про державну реєстрацію прав Васильківського МБТІ квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності МО України на підставі договору іпотеки № 379 від 21 лютого 2011 року (а.с. 26).
Актом від 23 травня 2011 року згадана квартира передана Київському КЕУ МО України (а.с. 25).
Рішення виконавчого комітету смт. Глевахи Васильківського району Київської області по включення квартири АДРЕСА_1 до числа службових не приймалось.
Згідно картки обліку на цю квартиру в ній проживає майор ОСОБА_2 (а.с. 123).
Як вбачається з витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А 1789 від 27 липня 2011 року № 23 прийнято рішення за яким при надходженні квартири АДРЕСА_1, розподілити зазначену квартиру відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577, згідно існуючий черги осіб, що потребують поліпшення житлових умов (а.с. 8-9).
З витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А 1789 від 8 вересня 2011 року № 25 вбачається про прийняте рішення за яким зважаючи на заселення в спірну квартиру здійснювалось у 2009 році під час служби майора ОСОБА_2 у Збройних силах України та закріплено за ним згідно з протоколом засідання житлової комісії від 11 грудня 2009 року № 1, житлова комісія військової частини клопоче у винятковому порядку про надання вищезазначеної квартири майору запасу ОСОБА_2 (а.с. 138).
Відмовляючи у задоволенні позову Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України суд першої інстанції виходив з того, що під час судового засідання судом установлено, що в установленому законом порядку спірній квартирі статус службового житла не надавався, суд дійшов висновку про те, що положення ст. 124 ЖК УРСР, на яку позивач за первісним позовом посилається, як на підставу для виселення родини ОСОБА_2 із займаного жилого приміщення до спірних правовідносин не застосовується.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Змінити підставу позову позивач має право шляхом подання письмової заяви до початку судом розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 31 ЦПК України).
Оскільки зазначеним процесуальним правом позивач не скористався, а положення ст. 124 ЖК УРСР до спірних правовідносин не застосовуються, то суд не має правових підстав для задоволення первісного позову Київського КЕУ МО України.
Судова колегія погоджується із таким висновком суду виходячи із наступного.
Житловим кодексом УРСР передбачені умови, за яких громадянин може бути виселений разом із членами його сім»ї із жилого приміщення з наданням іншого постійного жилого приміщення і без надання такого.
Відповідно до ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Статтею 116,117 ЖК УРСР передбачені випадки виселення без надання іншого жилого приміщеня, а саме систематичне руйнування жилого приміщення, використання його не за призначенням, систематичне порушення правил співжиття, а також у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, самоправного зайняття жилого приміщення.
Жодної із наведених в ЖК УРСР підстави для виселення відповідачів із займаного ними жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, позивач суду не вказав.
Разом із тим, обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначав про те, що виселення мало бути проведено на підставі статті 124 ЖК УРСР, тобто виселення із службового жилого приміщення.
Згідно із ст. 124 ЖК УРСР робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Частиною 1 ст. 118 ЖК УРСР установлено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Як роз'яснено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про виселення зі службових жилих приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення до службових. При цьому слід виходити з того, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради про включення їх до числа службових, а в будинках колгоспів - з часу затвердження виконавчим комітетом відповідної Ради рішення загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив, що статус службової спірній квартирі у встановленому законом порядку не надавався, тому відсутні правові підстави для задоволення позову про виселення позивачів із службового житла.
Такі висновки суду апелянтом не спростовані, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді