Справа № 374/103/13-к Головуючий у І інстанції Потапенко
Провадження № 11-кп/780/239/13 Доповідач у 2 інстанції Говоруха В.І.
Категорія 18 25.06.2013
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2013 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Говорухи В.І.,
суддів - Зіміної В.Б., Черкасова В.М.,
при секретарі Шуліпі О.В., за участю прокурора Красківського В.П.. обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Ржищівського міського суду Київської області від 24 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Ржищів Київської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судиму: вироком Обухівського районного суду Київської області від 17 липня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі і яка на підставі ст.ст. 75 та 76 КК України звільнену від відбування покарання з іспитовим строком 2 /два/ роки,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 /два/ роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
Цим же вирком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_2 18 лютого 2013 року близько 12 години, перебуваючи в приміщенні терапевтичного відділення Ржищівської міської лікарні, що в м. Ржищів по вул. Шевченка, 15 Київської області де вона проходила стаціонарне лікування в сусідній палаті за № 4 вказаного відділення, двері до якої були відкриті, побачила на ліжку жіночу сумку, яка на її думку належала ОСОБА_4. При цьому вона з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що її ніхто не бачить та в даній палаті нікого не має, таємно від оточуючих із вказаної сумки викрали золоту каблучку 585 проби вагою 5,47 гр. вартістю 1 203, 40 грн.; золоту каблучку 585 проби вагою 4,61 гр. вартістю 1 014,20 грн. та золоту каблучку 585 проби вагою 1,23 гр. вартістю 270, 60 грн.
Після чого, з місця події зникла, повернувшись до своєї палати та розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми діями ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2 488, 20 грн.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачена ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просила вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження. Обґрунтовувала скаргу тим, що прийняте судом рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки, на її думку, вчинене діяння злочином не являється так як наміру викрадати каблучки потерпілої вона не мала, а хотіла лише провчити ОСОБА_4, щоб остання не залишала коштовні речі без нагляду. Мала намір в подальшому їх повернути потерпілій. Звертає увагу, що під час іспитового строку виконувала покладені на неї обов'язки, має ряд тяжких захворювань, на її утриманні знаходяться 2 неповнолітніх дітей, має хвору матір, яка доглядає за дітьми. Крім того, вказує на те, що були порушені її права при проведенні досудового розслідування, а саме, в порушення вимог закону їй не було надано копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також вона не була обізнана в питанні, яке стосується проведення експертизи, не знала, що каблучки золоті.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні вказує на те, що в порушення вимог закону суд у резолютивній частині вироку не зазначив про рішення щодо відшкодування процесуальних витрат та рішення про цивільний позов. Також, прокурор стверджує про те, що судом під час судового процесу обвинувачена була позбавлена права останньої репліки. У зв'язку з цим, прокурор просив вирок суду змінити у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та викласти резолютивну частину таким чином: «цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній. Процесуальні витрати по справі відсутні. В решті резолютивну частину вироку в частині призначеного покарання, речових доказів, заходу забезпечення кримінального провадження та роз'яснення права оскарження, порядку отримання копії вироку - залишити без змін.»
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію прокурора та відмовити в задоволенні апеляції обвинуваченої, пояснення обвинуваченої та її захисника в підтримку поданої нею скарги та які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судової справи в межах поданих апеляційних скарг, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченій, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції при постановленні вироку вимоги ст. 370 КПК України виконані у повному обсязі.
Висновок суду 1-ї інстанції про винність обвинуваченої ОСОБА_2 в скоєному відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на всебічно, повно та обєктивно досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.
В обґрунтування висновків суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, обставини вчинення якого вона під час досудового розслідування та судового слідства не заперечувала, обґрунтовано покладені показання потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6, а також дані експертного висновку про вартість викрадених речей.
При цьому, як під час досудового розслідування так і в судовому засіданні з належною повнотою перевірялись обставини та мотиви вчинення ОСОБА_2 злочину і зокрема її заява про те, що золоті каблучки вона взяла із сумки потерпілої, щоб провчити останню і мала намір на наступний день їх повернути.
Встановивши в судовому засіданні, що ОСОБА_2, не маючи доступу та будь - яких відповідних повноважень таємно викрала із сумки потерпілої належні останній золоті каблучки, під час зустрічі з потерпілої та наступної, через деякий час, телефонної розмови не повідомила останню про свої дії, зберігала викрадені речі і фактично, із її ж слів ( а.с. 16), використовувала їх як прикраси одівши на пальці і тільки на наступний день коштовності були в неї вилучені працівниками міліції суд 1-ї інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Покарання обвинуваченій ОСОБА_2 призначено з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу обвинуваченої, відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Що ж стосується доводів скарги ОСОБА_2 про порушення її прав, а саме те, що в порушення вимог закону їй не було надано копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та копії вироку суду, а також вона не була повідомлена про проведення експертизи, то дані доводи спростовуються матеріалами справи. Зокрема, на а.с. 46 міститься повідомлення про призначення судово-товарознавчої експертизи з яким обвинувачена була ознайомлена 06.03.2013 року; на а.с. 93 наявна розписка ОСОБА_2 про отримання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування. Окрім цього, обвинувачена ОСОБА_2 отримала і копію вироку суду від 24.04.2013 року, згідно розписки /а.с.133/.
Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора про неправильність викладення резолютивної частини вироку, що стосується відсутності по справі цивільного позову потерпілої та судових витрат, то колегія суддів апеляційного суду не вважає їх такими, що тягнуть за собою зміну вироку.
Так само, на думку колегії суддів, не підлягають до задоволення вимоги скарги прокурора, що стосуються питання не надання у судовому засідання обвинуваченій права на репліку.
Відповідно до ч. 7 ст. 364 КПК України після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому та його захиснику.
Виходячи зі змісту даної норми закону, це право учасників процесу, а не обов'язок, тому порушень матеріального чи процесуального права при розгляді справи та винесенні вироку, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Вирок Ржищівського міського суду Київської області від 24 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий
Судді