УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/2-3034/11 Головуючий у 1-й інст. Потапова Т.М.

Категорія 27 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Федоренка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2013 року, -

встановила:

У грудні 2011 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі- Банк) звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору, обґрунтовуючи його тим, що 04.08.2008 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та відповідачем був укладений кредитний договір №28-643/08-ДД, згідно якого останній отримав кредит у сумі 12 000 грн. зі строком погашення до 03.06.2010 року.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.09.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість станом на 18.06.2010 року в сумі 13470,54 грн.

Вказуючи на те, що зобов'язальні правовідносини між сторонами за кредитним договором не припинились, Банк, з урахуванням заяв про уточнення та зменшення позовних вимог (а.с.46,96,111), просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 18.06.2010 року по 01.02.2013 року в сумі 49958,54 грн., з яких: 6582,02 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 10096,69 грн. - нараховані відсотки по простроченій (несанкціонованій) заборгованості, 33279,83 грн. - загальна сума пені.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в сумі 6582,02 грн., в решті позову відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит», посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначив, що суд не врахував ту обставину, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору, допустив виникнення несанкціонованого овердрафту в сумі 6582,02 грн., а тому мав нести відповідальність визначену договором за користування несанкціонованим овердрафтом.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.08.2008 року між сторонами укладений договір № 28-643/08-ДД про відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.4-5), відповідно до п.2.1 якого Банк надав ОСОБА_1 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з розміром ліміту 12000 грн. Позичальник зобов'язувався повністю повернути отримані в рамках відновлювальної кредитної лінії кредитні ресурси в строк до 03.06.2010 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, порядку та в строки, обумовлені договором.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору станом на 18.06.2010 року в сумі 13460,54 грн., в тому числі по тілу кредиту - 11200 грн., процентам за користування кредитними коштами - 2260,54 грн. Рішенням Бердичівського міськрайсуду від 27.09.2010 року позов був задоволений в повному обсязі.(а.с.8-9).

Згідно з постановою державного виконавця від 15.06.2011 року з ОСОБА_1 на користь Банку стягнуто по виконавчому листу № 2-1879 від 27.09.2010 року в примусовому порядку 13715,15 грн. (а.с.31).

Після отримання зазначеної суми Банк розподілив кошти відповідно до п.7.1 договору, а саме: в першу чергу погасив прострочені відсотки, в другу чергу - нараховані відсотки, в третю - тіло кредиту, в четверту - пеню та штрафи.(а.с.37,47-48).

Таким чином, Банк за рахунок перерахованих виконавчою службою коштів погасив заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами за період до 15.06.2011 року, після чого залишилося непогашеним тіло кредиту в сумі 6582,02 грн. З цієї суми Банк з 18.06.2011 року нараховував проценти та пеню, як за несанкціонований овердрафт. Згідно з наданим розрахунком банком нараховані відсотки за період з 18.06.2011 року по 01.02.2013 року на суму 10096,69 грн. за відсотковою ставкою 40% та 60% річних. Пеня розрахована з 18.06.2011 року до 30.06.2012 року в сумі 33299,83 грн. (а.с. 11-113).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності вимоги Банку про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами та неустойки у зв'язку з припиненням користування кредитними коштами, яке пов'язав з виконанням рішення суду, та стягнув з відповідача на користь банку залишок по тілу кредиту в сумі 6582 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.7 договору про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки №006-Р,011584 від 04.08.2008 року, несанкціонованим овердрафтом є перевищення суми операції, здійсненої за допомогою платіжної картки, встановленого видаткового ліміту (56-59).

Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на те, що розподіливши отримані від виконавчої служби кошти у відповідності до п. 7.1. договору, Банк змінив порядок зарахування боргу за рішенням суду, відповідно до якого мав погасити тіло кредиту - 11200 грн., проценти за користування кредитними коштами - 2260,54 грн., тобто заборгованість по кредитному договору станом на 18.06.2010 року за рішенням суду від 27.09.2010 року.

Розподілення коштів Банком у відповідності до п. 7.1. договору є безпідставним, оскільки вказаний пункт визначає черговість направлення коштів у разі внесення позичальником грошових коштів на погашення поточної заборгованості, а не черговість направлення коштів при виконанні судового рішення.

Внаслідок таких дій Банку залишилось непогашеним тіло кредиту в сумі 6582 грн. Зазначена сума не може вважатися несанкціонованим овердрафтом, оскільки відповідач після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості станом на 18.06.2010 року не користувався кредитною карткою та не перевищував суму операції понад встановленого видаткового ліміту, що визнав представник позивача в судовому засіданні. Таким чином, відповідач не має нести відповідальність визначену договором за користування несанкціонованим овердрафтом, а позовні вимоги банку та доводи апеляційної скарги є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2013 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: