Судове рішення #30563169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


20 червня 2013 року Справа № 29н/5014/3207/2012(23н/5014/1055/2012)



За позовом: Луганського міського комунального підприємства

«Теплокомуненерго», м. Луганськ,


до відповідача: Луганського обласного територіального

відділення Антимонопольного комітету України,

м. Луганськ,


про визнання недійсним частково рішення

адміністративної колегії Луганського обласного

територіального відділення Антимонопольного

комітету України від 30.03.2012 № 01-24/59.



Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Іноземцевої Л.В. від 25.02.2013 у зв'язку зі складністю справи № 29н/5014/3207/2012(23н/5014/1055/2012) призначена колегія у складі суддів: Якушенко Р.Є. - головуючий у колегії, Москаленко М.О., Фонова О.С., розгляд справи розпочався заново.



Колегія суддів у складі:

головуючий у колегії - Якушенко Р.Є.,

судді - Москаленко М.О.,

суддя - Фонова О.С.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Рисістих І.А., начальник юридичного відділу,

довіреність № 4-д від 11.01.2012;


Айрапетян Д.Ю, юрисконсульт юридичного відділу,

Довіреність № 37-д від 18.04.2012;



від відповідача: Шапка В.Г., заступник голови тервідділення,

довіреність № 01-43/09 від 12.03.2012;


Задорожня О.Л., головний спеціаліст I відділу досліджень і розслідувань, довіреність № 01-43/01 від 03.01.2012;


від МКП "Жилсервіс": Манухіна С.В., начальник юридичного відділу, довіреність № 917 від 01.08.2011.


Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.


Обставини справи: 28.04.2012 Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» (далі - ЛМКП «Теплокомуненерго», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 20.04.2012 № 15/42-4-1041 до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України, відповідача у справі) з вимогою:

- визнати недійсними пункти 2, 3 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2012 № 01-24/59.


Рішенням господарського суду Луганської області від 02.07.2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012, позов задоволено повністю.


Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 рішення господарського суду Луганської області від 02.07.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 зі справи № 23н/5014/1055/2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Колегія суддів Вищого господарського суду України при скасуванні судових рішень з посиланням на норми частини 1 статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» зазначила, що

попереднім судовим інстанціям належало вичерпно з'ясувати наявність чи відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, а саме:

- встановити становище Підприємства на визначеному в Рішенні АМК ринку (пункт 1 резолютивної частини Рішення АМК);

- з'ясувати фактичні обставини надання спірних послуг мешканцям будинку № 10 кварталу Героїв Сталінграду міста Луганська (в тому числі стосовно неможливості забезпечення їх належної якості);

- дослідити та перевірити доводи Рішення АМК щодо: обізнаності Підприємства стосовно фактичної якості послуг, що надавалися в січні -квітні 2011 року мешканцям будинку № 10 кварталу Героїв Сталінграду міста Луганська; нарахування Підприємством плати, яка не відповідала дійсній якості послуг; нездійснення Підприємством необхідного перерахунку за власною ініціативою.


Проте, цього ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами здійснено не було.


Під час нового розгляду справи, Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» (далі - ЛМКП «Теплокомуненерго») позивач у справі, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та подав письмові пояснення б/н від 08.01.2013, в яких, зокрема, зазначив наступне.

У відповідності до норм діючого законодавства України ЛМКП «Теплокомуненерго» не є виконавцем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води та не має можливості гарантувати належну якість теплоносія та гарячої води в комунікаціях житлово - експлуатаційних організацій, оскільки відповідно до приписів частини 2 статті 4 Закону України № 1875 від 24.06.2004 «Про житлово - комунальні послуги» (далі - Закон № 1875) та Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства № 76 від 17.05.2005, обслуговування, експлуатація та підтримка у належному стані усіх внутрішньо будинкових комунікацій, в тому числі й систем постачання теплової енергії та гарячої води, є обов'язком балансоутримувачів житлових будинків - житлово - експлуатаційних організацій.

Відповідно до договору № 13 від 15.05.2007 про умови надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, укладеному між позивачем у справі та Міського комунального підприємства «Жилсервіс» (МКП «Жилсервіс»), позивач визначений виробником теплової енергії, а МКП «Жилсервіс» - виконавцем послуг. Даним договором визначено обов'язки та відповідальність сторін, в тому числі обов'язки виконавця утримувати в технічно справному стані внутрішньо будинкові системи гарячого водопостачання та ЦО (підпункт 4.3.1) та забезпечення якості та обсягу теплоносія, що надається виробником від точки експлуатаційної відповідальності до кожного опалювального прибору та водорозбірного крану у відповідності з вимогами актів діючого законодавства України (підпункт 4.3.2). Відповідно до підпункту 4.3.14 договору МКП «Жилсервіс» зобов'язане дотримуватись якості теплоносія в зворотному трубопроводі після водонагрійних установок гарячого водопостачання, розташованих у житлових будинках.

Позивач повідомив, що гаряча вода у січні - квітні 2011 до житлових будинків № 6 та № 10, розташованих на кв. Героїв Сталінграду, надавалася, а саме: гаряча вода надавалася повістю протягом усього місяця - у січні 2011 року (крім будинку № 6 квартир 72-137, кв. 79-140), у лютому 2011 року (крім будинку № 6 квартир 72-137, кв. 79-140), у березні 2011 року (крім будинку № 6 квартир 72-137, кв. 79-140, кв. 183-215, кв. 215-281), у квітні з 01.04.2011 по 1.04.2011 (крім будинку № 6 квартир 4-70, кв. 72-137, кв. 79-140, кв. 215-281, кв. 216-282). Температура гарячої води на виході з ЦТП складала 61-70 °С, трубопроводи (подаючий і зворотний) знаходились в робочому стані.

В грудні 2011 року при перевірці постачання гарячої води в будинки було виявлено, що температура води на виході з ЦТП складала 63 °С, а в будинках температура води була нижче 49 °С (вимір в будинках проводився в підвалі через відкритий вентиль, так як «кишені» для виміру температури відсутні). В момент перевірки розбору гарячої води практично не було, а рециркуляція не працювала через несправності зворотних трубопроводів в будинках.

ЛМКП «Теплокомуненерго» не обслуговує внутрішньо будинкові трубопроводи і не несе відповідальності за їх технічний стан.

Притягнення позивач до відповідальності здійснено з посиланням на пункт 2 статті 50 та частини 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» із чого слідує, що дії позивачем вчинена із зловживанням своїх монопольним становищем.

Позивач вважає дані висновки відповідача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відсутній зв'язок між діями позивача, за які він притягнутий до відповідальності та його монопольним становищем, і взагалі відсутня вина в цих його діях.

Так, виміри температури гарячої води у точці розбору проводяться представниками виконавця в присутності споживача, третіх осіб з урахуванням вимог ГОСТ 12.1.005 «Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» та ГОСТ 8.010-99 «ГСОЕИ. Методики выполнения измерений. Основные положения».

Для виміру температури гарячої води у точці розбору в житлових приміщеннях споживача використовуються: ртутний або рідинний термометр із шкалою 0-100 Сє та з ціною поділу 0,2 Сє.

Згідно з чинним законодавством, точка розбору - місце розташування водорозбірних кранів або змішувачів холодної та гарячої води у квартирі (у ванній кімнаті, кухні).

Крім того, термометр - засіб вимірювальної техніки, призначений для виміру температури води та повітря у житловому приміщенні, який пройшов повірку та калібрування в територіальному органі Держспоживстандарту.

В акті, наданому відповідачем, не доведено саме яким чином проводилися заміри гарячої води, яким приладом, за якою методикою, також відсутні параметри приладу та його свідоцтво про метрологічну повірку, а також, хто саме здійснював вимір і де проводилися ці заміри.


Позивач надав додаткові письмові пояснення б/н від 04.02.2013, в яких, зокрема, зазначив про необґрунтованість висновків відповідача про монопольне становище позивача на ринку з надання послуги з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії» ЛМКП «Теплокомуненерго», позивач у справі, діє на ринку транспортування теплової енергії в межах території, на якій розташовані власні теплові мережі.

Також, відповідно до статті 6 Закону України «Про природні монополії», ЛМКП «Теплокомуненерго» діє на суміжному ринку з виробництва та постачання теплової енергії в територіальних межах м. Луганська.

Дане твердження підтверджується листом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.2011.

Отже, здійснювати послуги з централізованого постачання гарячої води у місті Луганську мають право Виконавці послуг, зокрема, МКП «Жилсервіс»

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та частини 3 статті 179 ГК України, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина 1 статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договір на надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджений постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі - типовий договір), укладається між Виконавцем послуг та кінцевим Споживачем, де також передбачені умови надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води Виконавцем Споживачу.

Відповідно до загальних положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.

Відповідно до законодавства, саме в обов'язки Виконавця входить систематичні (контрольні) виміри щодо якості температури гарячої води. Договором № 13 від 15.05.2007 між Виробником і Виконавцем, не передбачено передача обов'язків Виконавця на Виробника щодо контролю за якістю температури гарячої води у точці розбору, тобто у квартирі Споживача. Тому Виробник не має права здійснювати контрольні заміри температури гарячої води у точці розбору, а отже і проводити перерахунки розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання за власною ініціативою.

Позивач звернув увагу на той факт, що мешканцями житлових будинків, які безпосередньо стосуються предмету перевірки Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, жодних заяв про недоотримання послуг та необхідність здійснення перерахунку до Виконавця послуг не подавалось, відповідно й Виконавець не надав жодного акту до Виробника щодо здійснення перерахунку.


Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України) відповідач у справі, надав відзив № 04-10/30 від 04.01.2013 на позов, в якому вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач на ринку централізованого постачання гарячої води у 2010 - 2011 роках займав монопольне (домінуюче) становище в межах власних теплових мереж у місті Луганськ з часткою 100 відсотків.

Позивач не має жодного конкурента на ринку централізованого постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води, його становище на цьому ринку є монопольним (домінуючим) у межах території, що обслуговується власними мережами у м. Луганську.

Місцевими органами самоврядування виконавцями послуг з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води у житловому фонді міста Луганськ були визначені: Комунальне підприємство «Стандарт - Луганськ», Міське комунальне підприємство «Благоустрій», Міське комунальне підприємство «Луганськжитло», Приватне підприємство «Луганьбудсервіс», Приватне підприємство «Ювілейний» та Міське комунальне підприємство «Жилсервіс».

Проте, хоча позивача й не було визначено виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води у житловому фонді міста Луганськ, але, згідно пункту 2.3 договорів позивача з означеними виконавцями послуг, за дорученням балансоутримувачів позивач здійснює облік нарахувань і оплати споживачами за надані послуги по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, заборгованості споживачів, здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості, в тому числі у судовому порядку, здійснює перерахунки розміру плати споживачам.

Гаряче водопостачання на житловому будинку № 10 кв. Героїв Сталінграду м. Луганськ з 01.12.2010 по 18.04.2011 здійснювалось по однотрубній схемі, циркуляційний трубопровід з ЦТП знаходився у неробочому стані, що й не давало можливості споживачам отримувати послугу в повному обсязі.

Позивач володів інформацією про неналежний стан внутрішньобудинкових комунікацій для отримання гарячої води в певних житлових будинках міста Луганська та порушувало питання щодо необхідності здійснення відповідних заходів для покращення якості послуг, що надає позивач, про що свідчить його лист до Луганського міського голови від 25.11.2010 № 15/42-30-2720, але власних заходів корегування (перерахунків) розміру плати адекватної якості наданої послуги, як це передбачено чинним законодавством, не робило.

Циркуляція водоводу будинку була у неробочому стані з грудня 2011 року, що підтвердило спільне обстеження будинку представниками позивача, МКП «Жилсервіс» та відповідача 20.12.2011, при якому здійснювався замір температури води.

Рішенням відповідача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції були визнані дії позивача з нарахування плати за надані у січні - квітні 2011 року неякісні послуги централізованого постачання гарячої води споживачам - мешканцям будинку № 10 кв. Героїв Сталінграду в розмірі як за якісно надані.

Проведення ж позивачем у грудні 2011 року зменшення нарахування споживам за гаряче водопостачання свідчить про розуміння та усунення посадовими особами позивача факту зазначеного порушення. Проте, зазначене зменшення було зроблено вже після встановлення цього факту фахівцями відповідача та тільки за той термін, який був зазначений в акті перевірки відповідача.


Доповнюючи свої доводи відповідач у справі надав письмові пояснення від 23.01.2013 № 04-10/220, в яких, зокрема, зазначив, що проведення замірів гарячої води в будинку № 10 на кв. Героїв Сталінграду було проведено з метою підтвердження (спростування) можливості надання належної температури гарячої води при відсутності циркуляційної системи водопостачання.

Заміри температури гарячої води проводились на відповідність вимогам, визначених у Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630 (далі - Правила № 630), в яких визначено, що фактична температура гарячої води у точці розбору не більше як 2 хв. після відкриття водорозбірного крану повинна бути понад 50°С. Виміри температури проводились представниками виконавця послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій (МКП «Жилсервіс») в присутності представників позивача та відповідача, двома термометрами для виміру температури води з метою уникнення суттєвих похибок вимірювань (один - зі шкалою 0 - 100°С з ціною поділу 0,5 °С, другий - зі шкалою 0 - 70°С з ціною поділу 0,5 °С, виготовлений згідно ГОСТу 9977-74).

Замір води, яка витікає з відкритого водозабірного крану споживача, як зазначено в Правилах № 630, нічим не відрізняється від заміру води, яка витікає з вентилю цього ж водопроводу, якщо мати на увазі спосіб заміру. Якщо ж враховувати вірогідність більш гарячої води, то вона буде більшою, ближче до точки вводу теплоносія в будинок, так як має менші втрати температури при русі по трубі, що знаходяться у холодному підвалі будинку.

Отже, з вищевикладеного можна зробити висновки:

1) заміри, зроблені у підвалі будинку № 10 на кв. Героїв Сталінграду на вводі гарячої води в будинок могли мати похибку визначення температури на користь позивача;

2) відхилення фактичної температури (23°С) від нормативної величини (50°С) складає 54% (27/50 х 100) і врахування рекомендованої похибки ГОСТом 8. 010-99 ± 1.5% ніяким чином не змінює суті (23° + 23°х0,015 = 23,3° <50°);

3) тривалість заміру була більшою (5хв), ніж передбачено нормою (2хв), що свідчить про неупереджений підхід у проведенні замірів.

Щодо основних положень методики виконання вимірювань (ГОСТ - 8.010-99) відповідач зазначив, що при проведенні виміру гарячої води було визначено: що буде вимірюватись (вода у водоводі); чим буде вимірюватись (термометрами); враховувати чи ні рекомендовану похибку (не враховувалась); умови вимірювань (не стаціонарно, тобто не у спеціально відведених місцях "кишенях"); вимоги до кваліфікації (вміння користуватись термометром); операції при підготовці та виконанні вимірювань (відкриття та закриття вентилів, введення термометра у потік води) та виконання оформлення результатів вимірювань.

Враховуючи ті обставини, що було досліджено факт надання неякісної послуги на протязі тривалого часу, відповідачем при розгляді справи № 843 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу розглядались дії позивача з нарахування плати за надані у січні-квітні 2011 року неякісні послуги централізованого постачання гарячої води, як за якісно надані і не розглядалось правомірність здійснення перерахунків в окремих випадках, так як мало місце постійного, тривалого надання неякісних послуг.


Міське комунальне підприємство «Жилсервіс», на виконання вимог суду, надало письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначило, що кожного року в міжопалювальний період МКП «Жилсервіс» здійснює підготовку житлових будинків, в даному випадку будинку № 6 і № 10 кв. Героїв Сталінграда до експлуатації в опалювальний період.

Акти готовності до опалювального періоду 2010-2011 підписані представниками ЛМКП «Теплокомуненерго» з наступними зауваженнями:

- в будинку № 6 кв. Героїв Сталінграда - поновити теплоізоляцію в технічному підпіллі д.40 мм-13м.п, д.50 мм-5 м.п

- в будинку № 10 кв. Героїв Сталінграда - поновити теплоізоляцію трубопроводів у підвальному приміщенні д. 57мм -8 м.п, д. 40мм -28 м.п.

Гаряче водопостачання в житловий будинок № 10 кв. Героїв Сталінграда надавалось з 01.12.2010 по 18.04.2011 по однотрубній схемі.

З 01.01.2011 по 01.04.2011 МКП «Жилсервіс» в житловому будинку № 10 кв. Героїв Сталінграда були виконанні роботи по ремонту і обслуговуванню системи гарячого водопостачання, а саме:

у березні 2011 здійснена заміна ділянок трубопроводу гарячого водопостачання д.76мм-3,5 м.п, д. 20мм-5 м.п.

Гаряче водопостачання у житловому будинку № 6 кв. Героїв Сталінграда здійснювалося з 01.12.2010 по 18.04.2012.

У березні 2011 року заміна ділянки трубопроводу д.76мм-8.4 м.п, д.25мм-11,5 м.п.

Гаряче водопостачання на житловий будинок № 10 кв. Героїв Сталінграда здійснюється від ЦТП № 30, від якого до зовнішнього колодязя, що розташований біля житлового будинку № 8 кв. Героїв Сталінграда та подає гаряче водопостачання на житлові будинки №№ 8,9,10 кв. Героїв Сталінграда, прокладено повітряний трубопровід, який знаходиться на балансі ЛМКП «Теплокомуненерго» та на якому частково відсутня ізоляція.

Заміри параметрів гарячої води, яка подавалась у житлові будинки № 10 здійснювалась в грудні 2011 року в присутності працівників дільниці ВДО МКП «Жилсервіс» ЛМКП «Теплокомуненерго», акт складено в 1 примірнику й в МКП «Жилсервіс» не надавався.

При дослідженні було встановлено, що температура на вводі в житловий будинок № 10 кв. Героїв Сталінграда складає 21 С.

Циркуляційний трубопровід від ЦТП № 30 знаходиться в неробочому стані, тому забезпечити нормативну температуру гарячого водопостачання на точці розбору згідно Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005, неможливо.

На даний час гаряча вода на житлові будинки №№ 6, 10 кв. Героїв Сталінграда не подається.


При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:


Розпорядженням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України) від 17.02.2012 № 01-23/36 було розпочато справу № 843 у зв'язку з наявністю ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Луганського місткого комунального підприємства «Теплокомуненерго» (далі - ЛМКП «Теплокомуненерго»), які полягали у нарахуванні плати за надані у січні - квітні 2011 року неякісні послуги централізованого постачання гарячої води споживачам - мешканцям будинку № 10 на кварталі Героїв Сталінграду у розмірі як за якісно надані, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг централізованого постачання гарячої води для населення м. Луганська, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б не можливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За наслідками розгляду справи адміністративна колегія ЛОТВ АМК України, відповідач у справі, прийнято рішення № 01-24/59 від 30.03.2012, яким:

1. Визнано, що ЛМКП «Теплокомуненерго», позивач у справі, (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24047779) відповідно до абзацу 2 частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» займало у 2010 - 2011 роках монопольне (домінуюче) становище на ринках виробництва та постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води із часткою 100 відсотків у межах території міста Луганська, де розташовані місцеві тепломережі, які перебувають у його законному користуванні.

2. Визнано, дії ЛМКП «Теплокомуненерго» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24047779), які полягали у нарахуванні плати за надані у січні-квітні 2011 року неякісні послуги централізованого постачання гарячої води споживачам-мешканцям будинку № 10 на кварталі Героїв Сталінграду у розмірі як за якісно надані, визнані порушенням конкурентного законодавства, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг централізованого постачання гарячої води для населення м. Луганська, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б не можливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункту 2 цього рішення, накласти на ЛМКП «Теплокомуненерго» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24047779) штраф у розмірі 34 000 гривень.

В ході розгляду справи встановлено наступне.

Підприємство фактично в межах діючих тепломереж надає мешканцям міста Луганська послуги з централізованого постачання теплової енергії та з централізованого постачання гарячої води, де від температури теплоносія головним чином залежить якість послуг та їх вартість для споживачів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення");

Підприємство здійснює: облік нарахувань і оплати споживачами наданих послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, заборгованості споживачів; юридичні дії зі стягнення заборгованості, в тому числі в судовому порядку; перерахунок розміру плати споживачам.

За інформацією балансоутримувача - міського комунального підприємства "Жилсервіс" - гаряче водопостачання житлового будинку № 10 кварталу Героїв Сталінграду міста Луганська з 01.12.2010 по 18.04.2011 відбувалося за однотрубною схемою; циркуляційний трубопровід з централізованого теплопостачання знаходився в неробочому стані; забезпечити належну температуру гарячої води у точці розбору неможливо, що підтверджується висновком Луганського державного інституту житлово-комунального господарства і будівництва (лист від 23.03.2012 № 101).

Підприємство, будучи обізнаним зі станом справ у житловому будинку № 10 кварталу Героїв Сталінграду міста Луганська, за участю представника ДУ-3 склало акт від 01.12.2010 включення подачі гарячої води до цього будинку.

При складанні названого акта представник Підприємства не зафіксував відсутність циркуляційного трубопроводу та не зазначив про неможливість подання споживачам гарячої води належної температури, як і про необхідність привести внутрішньобудинкові комунікації до належного стану.

Підприємством у січні-квітні 2011 року споживачам, що мешкають у будинку № 10 кварталу Героїв Сталінграду, нараховано суми до сплати за надані послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірах як за якісно надані послуги.

На момент перевірки температура води в будинку № 1 першого мікрорайону (під'їзд № 6) дорівнювала 45 °С; у будинку № 6 кварталу Героїв Сталінграду - 47 °С; у будинку № 10 кварталу Героїв Сталінграду - 23 °С.

Підприємство не вживало заходів до корегування (перерахунку) розміру плати відповідно до якості наданих послуг.

Позивач вважає вказані висновки відповідача в оскаржуваному рішенні неправомірними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, що і стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.


Відповідач у справі проти позову заперечував з підстав викладених вище.


Під час нового розгляду справи встановлено, що відповідно до пункту 4 рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 31.10.2006 № 276/1 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на послуги з опалення, централізованого постачання гарячої води та пари та про визначення виконавців вищезазначених послуг на території м. Луганська», та рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.02.2007 № 38/1 «Про уповноваження на укладення договорів», Міське комунальне підприємство «Жилсервіс» (далі - МКП «Жилсервіс») визначено виконавцем послуг з опалення, централізованого постачання гарячої води на об'єктах житлового фонду.


15.05.2007 між позивачем у справі як Виробником та МКП «Жилсервіс» як Виконавцем укладено договір № 13 про умови надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

За умовами пункту 2.2 цього договору Виконавець зобов'язався утримувати в належному технічному стані внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання, здійснюючи їх технічне обслуговування та ремонт, забезпечувати розподіл та регулювання подачі теплової енергії по даним системам від меж експлуатаційної відповідальності для надання послуги з опалення та централізованого водопостачання, наймачам, власникам квартир.

Пунктом 2.3 цього договору сторони передбачили, що Виробник, позивач у справі, веде облік нарахувань та оплати споживачами за надані послуги з опалення та централізованого гарячого водопостачання, заборгованості споживачів послуг, здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості.

Згідно пункту 3.4 договору сторони визначили, що поставка теплової енергії для гарячого водопостачання у житловий фонд здійснюється протягом року за наявності справності внутрішньобудинкового інженерного обладнання гарячого водопостачання.

Виробник, позивач у справі, зобов'язаний згідно пункту 4.1.1 договору забезпечити, цілодобову поставку теплової електроенергії необхідної якості і кількості теплоносія на вводі у кожний будинок відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.13 цього договору встановлено, що Виробник, позивач у справі, зобов'язаний здійснювати перерахунок нарахованої плати споживачам, в тому числі при несправному стані систем тепловодопостачання.


Згідно актів перевірки якості зазначеної послуги, проведеної працівниками відповідача у присутності представників позивача та житлово-експлуатаційних підприємств шляхом заміру температури води у підвальних приміщеннях житлових багатоповерхових будинків 20.12.2011, встановлено наступне: у будинку № 1 першого мікрорайону (під'їзд № 6), температура дорівнювала 45 °С, у будинку № 6 кв. Героїв Сталінграда - 47 °С, у будинку № 10 кв. Героїв Сталинграда - 23 °С. Крім того, за інформацією, отриманою від балансоутримувача - МКП «Жилсервіс» гаряче водопостачання на житловому будинку 10 кв. Героїв Сталінграда з 01.12.2010 по 18.04.2011 подавалося по однотрубній схемі. Циркуляційний трубопровід з ЦТП знаходиться - неробочому стані, тому забезпечити температуру гарячої води у точці розбору згідно вимог, встановлених у постанові Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 неможливо (лист від 26.01.2012). Це також підтверджується висновком, наданим у листі Луганського державного інститут житлово-комунального господарства і будівництва від 23.03.2012 № 101, в якому зазначено, що при відсутності циркуляційного трубопроводу теоретично забезпечити санітарні норми гарячої-води після відкриття водорозбірного крану через 2 хвилини неможливо. Не зважаючи на ці обставини представником ЛМКП «Теплокомуненерго» та представником ДУ-3 було складено 01.12.2010 акт включення подачи гарячої води на будинок № 10 на кв. Героїв Сталінграда.

3а даними оборотних відомостей по особистим рахункам ( №№ 2574307, 2577004, 2578106, 2576703, 2577709) споживачам, що мешкають у будинку № 10 кв. Героїв Сталінграда у січні - квітні 2011 року Підприємством була нарахована сума до сплати за надану послугу централізованого постачання гарячої води у розмірах як за якісно надану послугу. Наприклад, споживачу, що мешкає (одна особа) у квартирі № 26 було нараховано суми до сплати за надані у січні - березні 2011 року послуги централізованого постачання гарячої води у повному обсязі (по 57 49 грн.). Таким чином, навіть якщо враховувати найменше відхилення температури води від нормативної, споживачам зазначеного будинку доводилось щонайменш на 10 відсотків сплачувати за таку послугу більше ніж це передбачено чинними нормами.


Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України викладені у постанові від 27.11.2012, з метою повного з'ясування фактичних обставин надання спірних послуг мешканцям житлового будинку № 10 квартал Героїв Сталінграда м. Луганська (в тому числі стосовно неможливості забезпечення їх належної якості) судом ухвалою від 26.03.2013 було призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Чи можливо фактично існуючою системою організації руху води у житловому будинку № 10 на кварталі Героїв Сталінграда у місті Луганську забезпечити подачу гарячої води його мешканцями, відповідно до вимог встановлених «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та інших нормативних актів, що регулюють ці питання, з температурою у точці розбору 50 °С і більше?

2. Чи можливо споживачу комунальних послуг - мешканцям будинку № 10 на кварталі Героїв Сталінграда у місті Луганську отримувати послуги з гарячого водопостачання належної нормативно встановленої якості, та при яких технічних умовах, при використанні однотрубної системи організації руху водопостачання?

3. Чи можливо забезпечити централізовану подачу гарячої води з t° 50 °С і більше в точці розбору, відповідно до вимог встановлених «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, при відсутності циркуляційного трубопроводу?


Згідно висновків будівельно - технічної експертизи № 1339/24 від 31.05.2013 слідує:

1. Фактично існуючою (в період з 01.12.2010 по 18.04.2011) системою організації руху води у м. Луганськ (тобто фактично - однотрубною) забезпечити подачу гарячої води його мешканцям у відповідності, встановленими Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та інших нормативними актами, що регулюють ці питання з температурою у точці розбору 50 °С та вище було неможливо.

2. При використанні однотрубної системи організації водопостачання, споживачі комунальних послуг - мешканці будинку № 10 на кварталі Героїв Сталінграда м. Луганськ, не можуть отримувати послуги з гарячого водопостачання належній нормативно встановленій якості, надання таких послуг можливо тільки при застосуванні двотрубного контору трубопроводу гарячого водопостачання у належній теплоізоляції з забезпеченням постійної циркуляції гарячої води в системі, як це передбачено державними будівельними нормами.

3. Забезпечити централізовану подачу гарячої води з температурою у точці розбору 50 °С та вище, відповідно до вимог встановлених «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, при відсутності циркуляційного трубопроводу - не можливо.


Позивач не погодився з вказаними висновками експерта та подав клопотання від 20.06.2013 керуючись статтею 42 ГПК України про проведення додаткової експертизи із здійсненням виходу експерта на місце: буд. 10, кв. Героїв Сталінграда, м. Луганськ, для встановлення та дослідження фактичних обставин.


Розглянувши вказане клопотання, суд його відхилив з огляду на приписи статті 42 ГПК України, якими встановлено, що суд може призначити додаткову судову експертизу у випадках недостатньої якості чи неповноти висновку судового експерта.


Враховуючи те, що висновки судової будівельно - технічної експертизи від 31.05.2013 № 1339/24 містять відповіді на всі поставлені судом питання, відсутні підстави для призначення додаткової судової експертизи.


Судом також відхиляються клопотання позивача про продовження розгляду справи згідно статті 69 ГПК України, на 15 днів, оскільки ухвалою господарського суду Луганської області від 14.02.2013 розгляд даної справи був продовжений на 15 днів (а.с.48, т.3).


Враховуючи те, що на даний час строк розгляду справи, встановлений статтею 69 ГПК України закінчився, у суду відсутні підстави задовольнити клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою виклику у судове засідання завідуючого відділом судової будівельно - технічних досліджень Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз, експерта I класу Трошина С.В. для дачі роз'яснень наданого ним висновку.


Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.


Відносини між сторонами за позовом пов'язанні із захистом економічної конкуренції та регулюються Законом України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (із змінами та доповненнями), Законом України від 11.01.2011 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (із змінами та доповненнями), іншими актами законодавства.

Вирішуючи даний спір суд застосовує положення Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (стаття 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

На підставі статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідна третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, свою діяльність позивач здійснює згідно ліцензії Міністерства з питань житлово - комунального господарства України № 345127, виданої 16.08.2007, на ринках послуг виробництва, постачання та транспортування теплової енергії.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії» транспортування теплової енергії віднесено до сфери діяльності суб'єктів природної монополії, а ому позивач, як суб'єкт природної монополії, займає на ринку транспортування теплової енергії монопольне (домінуюче) становище в територіальних межах м. Луганська в межах власних теплових мереж із часткою 100 відсотків.

Згідно статті 6 вказаного Закону виробництво теплової енергії, централізоване постачання теплової енергії є суміжними ринками, на яких позивач займає монопольне (домінуюче) становище в територіальних межах м. Луганська в межах власних теплових мереж із часткою 100 відсотків

Враховуючи, що позивач не має жодного конкурента на ринку централізованого постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води, його становище на цьому ринку є монопольним (домінуючим) у межах території, що обслуговується власними мережами у м. Луганську.

Фактичні обставини свідчать, що позивач у справі відповідно до договору № 13 від 15.05.2007 про умови надання послуг з централізованого опалення та поставці гарячої води, укладеному з МКП «Жилсервіс» здійснює облік нарахувань і оплати споживачами наданих послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, заборгованості споживачів; юридичні дії зі стягнення заборгованості, в тому числі в судовому порядку; перерахунок розміру плати споживачам, в тому числі за наявності несправності внутрішньо будинкових систем тепловодопостачання.

Гаряче водопостачання житлового будинку № 10 кв. Героїв Сталінграда, м. Луганськ, у період з 01.12.2010 по 18.04.2011відбувалося за однотрубною схемою, циркуляційний трубопровід з централізованого теплопостачання знаходиться в неробочому стані.

Згідно висновків судової експертизи № 1339/24 від 31.05.2013 слідує:

1. Фактично існуючою (в період з 01.12.2010 по 18.04.2011) системою організації руху води у м. Луганськ (тобто фактично - однотрубною) забезпечити подачу гарячої води його мешканцям у відповідності, встановленими Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та інших нормативними актами, що регулюють ці питання з температурою у точці розбору 50 °С та вище було неможливо.

2. При використанні однотрубної системи організації водопостачання, споживачі комунальних послуг - мешканці будинку № 10 на кварталі Героїв Сталінграда м. Луганськ, не можуть отримувати послуги з гарячого водопостачання належній нормативно встановленій якості, надання таких послуг можливо тільки при застосуванні двотрубного контору трубопроводу гарячого водопостачання у належній теплоізоляції з забезпеченням постійної циркуляції гарячої води в системі, як це передбачено державними будівельними нормами.

Крім того, експертом зазначено, що в даному випадку також необхідно враховувати, що при порушенні циркуляції гарячої води у внутрішньобудинковій системі гарячого водопостачання відбувається також порушення циркуляції і на ділянці зовнішніх мереж (до вводу в будинок), що може перешкоджати нормальній циркуляції всієї системи зовнішніх мереж гарячої води від центрального теплопункту або котельної до житлових будинків.

Для запобігання порушення роботи всієї системи може бути встановлена перемичка між подающим та зворотним трубопроводом у найближчому колодці перед вводом у будинок.

Позивач володів інформацією про неналежний стан внутрішньобудинкових комунікацій для отримання гарячої води в певних житлових будинках міста Луганська та порушував питання щодо необхідності здійснення відповідних заходів для покращення якості послуг з гарячого водопостачання, про що свідчить його лист до Луганського міського голови від 25.11.2010 № 15/42-30-2720, але власних заходів коригування (перерахунків) розміру плати адекватної якості наданої послуги, як це передбачено чинним законодавством, не робив.

Більш того, позивач, будучи обізнаним зі станом справ у житловому будинку № 10 кварталу Героїв Сталінграду міста Луганська, за участю представника ДУ-3 склало акт від 01.12.2010 включення подачі гарячої води до цього будинку.

При складанні названого акта представник позивача не зафіксував відсутність циркуляційного трубопроводу та не зазначив про неможливість подання споживачам гарячої води належної температури, як і про необхідність привести внутрішньобудинкові комунікації до належного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2011 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що температура гарячої води у точці розбору повинна бути не менше 50 °С та не більше 75 °С. При температурі гарячої води понад 50 °С плата справляється згідно з установленим тарифом; 45 - 49 °С - плата зменшується на 10 відсотків за весь строк відхилення; 40- 44 °С - плата зменшується на 30 відсотків за весь строк відхилення; нижче 40 °С - плата не справляється.

Пунктом 23 Правил № 630 передбачено, що у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець здійснює перерахунок розміру плати за фактично надані послуги згідно з додатком до цих Правил.

Враховуючи фактичні обставини, суд вважає, що дії позивача, які полягали у нарахуванні плати за надані у січні - квітні 2011 року неякісні послуги централізованого постачання гарячої води споживачам - мешканцям будинку № 10 на кварталі Героїв Сталінграда у розмірі як за якісно надані, правомірно були визнані порушенням конкурентного законодавства, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг централізованого постачання гарячої води для населення м. Луганська, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б не можливими за умови існування значної конкуренції на ринку.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.



Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 073 грн. 00 коп. слід покласти на нього.



Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -



В И Р І Ш И В:


1. У задоволені позову відмовити.


2. Судові витрати покласти на позивача.


Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.


Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.


Дата підписання рішення - 21.06.2013.



Головуючий суддя Р.Є. Якушенко



Суддя М.О. Москаленко



Суддя О.С. Фонова


вих. №

3

25.06.2013



Надруковано 4 примірника:

1- до справи;

2- 3 позивачу (вул. Куракіна, буд.23-а, м. Луганськ, 91055 та вул. Карла Маркса, буд.54, м. Луганськ, 91055);

4- відповідачу (пл. Героїв ВВВ, буд.9, м. Луганськ, 91000).

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація