ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.12.2006 Справа № 1/382-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Херсонський завод гумотехнічних виробів", м.Херсон
до Управління Пенсійного Фонду України в Дніпровському районі м.Херсона,м.Херсон
про визнання нечинними актів індивідуальної дії, а саме повідомлень УПФУ
за участю представників сторін:
від позивача - Буцев А.В., дов. від 14.03.2006р., директор, Іпатов В.В., дов. від 14.03.2006р., представник
від відповідача - Довгошея Л.М., дов. №5753/07 від 05.12.2006р., зав. юр. сектором
АТЗТ "Херсонський завод гумотехнічних виробів" (далі- завод) звернулося до суду з позовом про визнання нечинними актів індивідуальної дії, а саме: повідомлень УПФУ у Дніпровському районі м.Херсона (далі - УПФУ) від 05.12.2005р., від 05 січня, 10 лютого, 09 березня, 10 квітня, 30 травня та 30 червня 2006р., якими позивачу визначені зобов'язання по заборгованості за сплати пільгових пенсій та їх доставку в сумах, зазначених в цих повідомленнях.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що УПФУ при прийнятті цих повідомлень порушено ст.6 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі ЗУ №2181), так як витрати Пенсійного фонду по виплаті пільгових пенсій та їх доставці не відносяться до загальнообов'язкових платежів, а повідомлення контролюючих органів приймаються у разі визначення податкових зобов'язань. У самих повідомленнях УПФУ визначило, що зазначені в них суми є доплатою до пільгових пенсій, що також підтверджено і розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" і "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Управління ПФУ проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не приймає заходів щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду по виплаті та доставці пільгових пенсій, визначених УПФУ у вказаних вище розрахунках, тому йому і були надіслані спірні повідомлення. Право на прийняття цих повідомлень було визначено п.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Інструкція №21-1 від 19.12.2003р.) Цей пункт скасований постановою ПФУ від 15.05.2006р.
Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,
в с т а н о в и в:
Протягом грудня 2005р. та січня-червня 2006р. УПФУ у Дніпровському районі на адресу АТЗТ "Херсонський завод гумотехнічних виробів" щомісячно надсилалися розрахунки про суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."б" і "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є додатком №10 до Інструкції №21-1 від 19.12.2003р.
Разом з цими розрахунками позивачу були надіслані повідомлення УПФУ як контролюючого органу, в яких зазначено, що згідно з підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 4.22 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" АТЗТ "Херсонський завод гумотехнічних виробів" визначено зобов'язання по витратах зі сплати та доставки пільгових пенсій за грудень 2005р., січень-червень 2006р. в сумах, зазначених у спірних повідомленнях:від 05.12.2005р. № 211 на суму 1688,84грн.; від 05.01.2006р. № 3 на суму 2158,63грн.; від 10.02.2006р. № 18 на суму 2896,42грн.; від 09.03.2006р. № 31 на суму 2131,97грн.; від 10.04.2006р. № 42 на суму 5420,98грн.; від 30.05.2006р. № 68 на суму 3341,70грн.; від 30.06.2006р. № 82 на суму 3341,70грн.
Суд вважає, що ці повідомлення не відповідають чинному законодавству і тому підлягають визнанню нечинними з наступних обставин.
Відповідно до ст.1 "Визначення термінів" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ЗУ №1058-IV) страхові внески це кошти відрахування на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Цим Законом до страхових внесків не включено витрати ПФУ по виплатах та доставці пільгових пенсій.
А пунктом 4 ст.18 цього Закону визначено, що страхові внески не включаються до складу податків і інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. А тому до податкових зобов'язань не можуть бути взагалі визначені витрати УПФУ з виплати та доставки пенсій. Це фактично збитки Пенсійного фонду, який проводить виплату пільгових пенсій та їх доставку.
З викладеного, слід прийти до висновку, що посилання УПФУ у спірних повідомленнях на Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є безпідставним, так як на страхові внески до ПФУ податкове законодавство не поширюється, у тому числі і по встановленню граничних строків сплати вказаних вище витрат ПФУ.
Визначення зобов'язання про сплату обов'язкових платежів , а також граничних строків їх погашення встанавлюються виключно законами України. А тому посилання УПФУ у спірних повідомленнях на Інструкцію №21-1 від 19.12.2003р. суперечить чинному законодавству. Слід відмітити, що посилання на цю Інструкцію здійснено УПФУ у пунктах повідомлень, в яких визначено обов'язок органу, який прийняв ці повідомлення, визначити нормативний акт, яким установлений граничний строк сплати податкового зобов'язання. Вказана Інструкція не є нормативним актом.
Не зважаючи на те, що Законом №1058-IV встановлено, що на страхові внески до ПФУ не поширюється податкове законодавство, відповідач це не врахував і при прийнятті спірних повідомлень визначив, що вони прийняті з підстав, визначених в п/пунктах "а", "б", "в" і "г" п/п.4.2.2 ст.4 Закону №2181. Тому слід прийти до висновку, що відповідач у справі самостійно визначив суму податкового зобов'язання позивача з підстав: п."а" - платник податку не надав у строк податкову декларацію, п."б" - дані документальної перевірки свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, п."в" - виявлення контролюючим органом арифметичної або методологічної помилки у наданій податковій декларації, а п./п. "г" - взагалі зазначає, хто є відповідальним за нарахування окремого податку або збору.
Застосовуючи Закон №2181 УПФУ прийняло спірні повідомлення. Саме цим Законом встановлено право контролюючого органу у разі проведення ним розрахунку податкового зобов'язання відповідно до ст. 4 Закону №2181 надсилати платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається підстава такого нарахування з посиланням на норму податкового закону, у відповідності з якою було здійснено перерахунок податкового зобов'язання.
Але з викладеного випливає, що жодний підпункт пункту 4.2.2 ст.4 Закону №2181 не може бути застосований до правовідносин, що виникли між сторонами по справі, так як у спірних повідомленнях УПФУ визначено зобов'язання позивача не по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій.
Прийняті УПФУ спірні повідомлення слід вважати податковими повідомленнями, так як вони прийняті з посиланням, у тому числі на Закону України №2181, а саме у частині визначення підстав його прийняття.
Витрати (збитки) УПФУ по виплаті та доставці пільгових пенсій, як визначено вище, не є ні податковим зобов'язанням позивача, і не віднесені чинним пенсійним законодавством до страхових внесків до ПФУ.
Посилання відповідача на Інструкцію №21-1 від 19.12.2003р., а саме на п./п.6.8 Інструкції, який передбачає можливість прийняття повідомлень безпідставно, так як вже визначено судом УПФУ прийняті фактично податкові повідомлення, оскільки у них зазначено, що позивачу визначено зобов'язання на підставі визначених вище підпунктів пункту 4.2.2 ст.4 Закону України №2181, який віднесений до податкового законодавства.
З врахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги АТЗТ "Херсонський завод гумотехнічних виробів" та визнає спірні повідомлення УПФУ в Дніпровському районі м.Херсона нечинними.
Позивачу повертається з Державного бюджету сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст.94, 160-163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинними акти індивідуальної дії, а саме повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Херсона про визначення Акціонерному товариству закритого типу "Херсонський завод гумотехнічних виробів", м.Херсон, зобов'язань по сплаті пільгових пенсій:
- від 05.12.2005р. № 211 на суму 1688,84грн.;
- від 05.01.2006р. № 3 на суму 2158,63грн.;
- від 10.02.2006р. № 18 на суму 2896,42грн.;
- від 09.03.2006р. № 31 на суму 2131,97грн.;
- від 10.04.2006р. № 42 на суму 5420,98грн.;
- від 30.05.2006р. № 68 на суму 3341,70грн.;
- від 30.06.2006р. № 82 на суму 3341,70грн.
3. Повернути з державного бюджету України ( уповноважений територіальний орган –управління Державного казначейства у Херсонської області, м. Херсон, вул. Комсомольска, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Херсонський завод гумотехнічних виробів", м.Херсон вул.Перекопська, б.178-А, код ЄДРПОУ 05516932 на р.рахунок №260097855 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 352093 сплачений судовий збір в сумі 23 (двадцять три)грн. 80коп.
4. Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.
Суддя І.В. Губіна
повний текст постанови
складений ____________