ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/15758/13-к
Провадження по справі 1-кп/122/198/13
22 травня 2013 р. Залізничний районний суд м.Сімферополя в складі:
головуючого - Гнусарєва В.К.,
при секретарі - Антонової І.Л.,
за участю прокурора - Євтухова О.О.,
захисника - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі матеріали кримінального провадження № 12013130000000276 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 р. в с.Урожайне
Сімферопольського району АР Крим, гр-на України, з середньою освітою, не одруженого, не
працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, не судимого,
в учинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
23 лютого 2013 р., о 18.30 годин, обвинувачений ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ-3221 СПГ», державний номер НОМЕР_1, рухаючись в темний час доби по освітленої ділянці вул.Київської, з боку пос. Молодіжне у м. Сімферополі у напрямку площі «Московської», при проїзді регульованого світлофорними об'єктами перехрестя з вул.Ніканорова проігнорував жовте, попереджувальне світло світлофора, в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «DAF-400», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який здійснював виїзд на перехрестя з вул.Ніканорова, справа по ходу руху автомобілю «ГАЗ» на зелене світло світлофору.
В результаті ДТП ОСОБА_3 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку середнього ступеня тяжкості з очагами геморагічних забитих місць в кортикальних відділах лобних часток, субарахноїдального крововиливу, відкритого перелому спінки носа, забитої рани спінки носа, ссадин обличчя, правої кисті.
Причиною виникнення даної ДТП та її наслідків стали порушення обвинуваченим ОСОБА_2 вимог п.п.8.7.3 (г', е), 8.10, 8.11 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- п. 8.7.3. «Сигнали світлофора мають такі значення»:
г') жовтий забороняє рух і попереджає про майбутню зміну сигналів;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два миготливих червоних сигнали забороняють рух»;
- п. 8.10. «При подачі світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні і у всіх інших випадках - перед проїжджою частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;
- п.8.11. «Водіям, які при включенні жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху».
Водію ОСОБА_2 в даному випадку, не слід було перетинати перехрестя на жовтий сигнал світлофора враховуючи вимогам п.8.11 ПДР України, оскільки в даному конкретному випадку не виконувалася умова забезпечення безпеки руху.
В умовах даної ДТП технічна можливість запобігти дане зіткнення для водія ОСОБА_2, як при проїзді ним регульованого перехрестя на жовтий сигнал світлофора, так і при його русі через перехрестя на червоний сигнал світлофора, полягала в комплексному виконанні ним вимог п.8.7.3 (г', е), 8.10 ПДР України, для чого перешкод технічного характеру з технічної точки зору не вбачається.
Дії водія автомобіля «ГАЗ-3221 СПГ», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 невідповідні в умовах місця події вимогам п.8.7.3 (г', е) і 8.10 ПДР України, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та наслідків, що настали.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав вину свою в порушенні вимог зазначених пунктів Правил дорожнього руху України, пояснивши, що в зазначений час він керував технічно справним автомобілем «ГАЗель», рухався по вул.Київська в м. Сімферополі, з боку пос. Молодіжне у напрямку площі «Московської», при під'їзді до перехрестя з вул.Ніканорова він побачив, що на світлофору, який обладнаний даним перехрестям, горить миготливий жовтий сигнал світлофору. У цей час він знаходиться у безпосередньої близькості від вказаного перехрестя і не встигав зупинитися. У цей же час він побачив, що по вул.. Нвканорова, на перехресті на червоний сигнал світлофору, праворуч за ходам його руху, стоїть автомобіль. Даний автомобіль не робив спроб почати рух, тому ОСОБА_2 вирішив, що він встигне проїхати на жовтий, тим самим звільнити перехрестя, однак він не встиг цього зробити, внаслідок чого скоїв зіткнення з даним автомобілем «DAF-400».
Цивільний позов потерпілого та лікарні на компенсацію витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_3 - визнає, за винятком сплачених потерпілому 5000 грн на його лікування.
Суд, виконавши вимоги ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та визнав можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого, а також оглядом і оголошенням окремих матеріалів кримінального провадження, а саме:
- протоколами огляду місця ДТП та схемою ДТП (а.с.9-15, 16-21, т.1);
- протоколами огляду автомобіля «DAF-400» (а.с.66-67 т.1) і розпискою потерпілого ОСОБА_3 про одержання автомобіля на зберігання (а.с.69);
- протоколами огляду автомобіля «ГАЗ-3221 СПГ» (а.с.75-76 т.1) і розпискою ОСОБА_4 про одержання автомобіля на зберігання (а.с.78);
- висновком експерта № 438 від 06.03.13 р., згідно з висновками якої потерпілому ОСОБА_3 в результаті ДТП заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі забиття головного мозку середнього ступеня з очагами геморрагічних забитих місць в кортикальних відділах лобних часток, субарахноїдального крововиливу, відкритого перелому кісток носа, забитої рани спинки носа, садна обличчя, правої кисті (а.с.30-33 т.1);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.04.2012 р. за участю водія ОСОБА_2, водія ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5 (а.с.101-103 т.1);
- висновком автотехнічної експертизи № 3/222 від 22.04.13 р., згідно з висновками якої водій ОСОБА_2 повинен був в даній дорожній обстановці діяти у відповідності з вимогами п.8.7.3 (г, е), п.8.10 та п.8.11 Правил дорожнього руху України, при виконанні яких він мав технічну можливість запобігти дане зіткнення (а.с.108-112 т.1).
- висновком № 256 медичного огляду ОСОБА_2, згідно з яким він був тверезим (а.с.132 т.1).
Крім того, потерпілий ОСОБА_3 пояснив у суді, що 23.02.13 р. у темний доби час він керував технічно справним автомобілем «DAF-400», державний номер НОМЕР_2, рухався по вул.Нвканорова у м. Сімферополі, з боку Залізничної лікарні у бік перехрестя з вул.Київська. Він під'їхав до перехрестя, який обладнаний світлофором. На світлофорі горів красний сигнал, тому він зупинився. Зліва по вул.Київській у крайньому лівому ряді на розвороті стояв автомобіль. Коли загорівся зелений сигнал світлофору ОСОБА_3 почав рух прямо через перехрестя і несподівано відчув сильний удар у лівий бік автомобіля, після чого втратив свідомість.
Заявлений цивільний позов підтримує, просить стягнути з обвинуваченого на його користь суму спричиненого матеріального збитку, пов'язаного с затратами на лікування у розмірі 800 грн, суму відновлювальних ремонтних робіт «DAF-400» н.з. 06920КР у розмірі 16000 грн, суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 7000 грн. Моральну шкоду обумовлює тим, що у результаті даної ДТП він два місяці був позбавлений свого автомобіля, він був вимушений витрачати додаткові кошти, щоб орендувати транспорт у знайомих, через що він відчуває моральний дискомфорт і стрес. Крім того, його робота пов'язана з постійним пересуванням по Криму і не тільки і він не міг заробляти кошти для утримання сім'ї, поновлення свого автомобіля і продовження лікування.
Таким чином, аналіз досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, переконує суд у доведеності вини обвинуваченого і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження.
Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного обвинуваченим, його особу, те, що він раніше не судимий, злочин, вчинений ним, є необережним.
З урахуванням особи обвинуваченого та обставин справи, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, а також позбавити обвинуваченого прав керування транспортними засобами, оскільки він раніше неодноразово порушував ПДР України (а.с.135-136, т.1) і, будучи водієм, допустив грубі порушення ПДРУ, що спричинили ДТП із заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, суд бере до уваги, що заявлена сума витрат на лікування потерпілого, з урахуванням сплачених 5000 грн. на його лыкування, а також сума відновлювальних ремонтних робіт автомобіля «DAF-400» не заперечується обвинуваченим.
Крім того, у суду не виникає сумнівів у тому, що в результаті ДТП у потерпілого ОСОБА_3 погіршилося здоров'я, він сам і його сім'я у зв'язку з ДТП зазнали значних моральні страждання і переживання.
У матеріалах справи мається калькуляція про витрати на проведення автотехнічної експертизи в розмірі 1468,32 грн. Дані судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази: автомобіль «DAF-400», державний номер НОМЕР_2, слід залишити за належністю ОСОБА_6, автомобіль «ГАЗ 3221» н.з. НОМЕР_1, слід залишити за належністю ОСОБА_4
Витрати на лікування потерпілого на користь лікувальної установи - підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.349, 370 - 374, 376 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у злочині, передбаченому ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.
Строк випробування обчислювати з 22 травня 2013 р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь КРУ «КТМО «Університетська клініка» витрати на лікування потерпілого у розмірі 6398,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави за проведення експертизи 1468,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 16800 грн, в рахунок компенсації моральної шкоди - 7000 грн.
Речові докази: автомобіль «DAF-400», державний номер НОМЕР_2, залишити за належністю ОСОБА_6 (а.с.68 т.1) автомобіль «ГАЗ 3221» н.з. НОМЕР_1, залишити за належністю ОСОБА_4 (а.с.78 т.1)
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим протягом 30 днів через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя -