ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року справа № 823/1829/13-а

м. Черкаси

15 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), представника відповідача Обруча Ю.Д. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до управління Укртрансінспекції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Укртрансінспекції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою № 015974 від 09.04.2013 року про застосування фінансових санкцій, яка була прийнята начальником управління Укртрансінспекції у Черкаській області, до позивача було застосовано фінансові санкції в сумі 680 грн. Позивач вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позові вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків в судовому засіданні, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За результатами здійснення 15.03.2013 року державними інспекторами відділу державного контролю управління Укртрансінспекції у Черкаській області Лістровим С.П. та ОСОБА_8 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, було виявлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3, експлуатуючи транспортний засіб ПАЗ д.н. НОМЕР_1 за допомогою водія ОСОБА_6, здійснював регулярні пасажирські перевезення по маршруту № 9, при цьому не оголошувалися назви зупинок від Будинку торгівлі до залізничного вокзалу, про що було складено акт від 15.03.2013 № 006355.

09.04.2013 позивач був запрошений в управління Укртрансінспекції у Черкаській області на розгляд справи по виявленому порушенню. Запрошення на розгляд було передано кондуктору автобуса ОСОБА_7, що підтверджується її письмовими поясненнями та показами, даними нею в судовому засіданні.

За результатами розгляду порушення, допущеного позивачем, начальником управління Укртрансінспекції у Черкаській області за порушення автотранспортного законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», було винесено постанову від 09.04.2013 № 015974 про застосування фінансових санкцій у сумі 680 грн. 00 коп. Оскаржувана постанова направлена позивачу 09.04.2013 р. за вих. № 015974 та отримана особисто ОСОБА_3 29.03.2013 року, про що мається відповідний запис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344) передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (з внесеними змінами та доповненнями) затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті та її територіальні управління, в тому числі і управління Укртрансінспекції у Черкаській області.

Управління Укртрансінспекції у Черкаській області, згідно покладених завдань, здійснює в межах своїх повноважень державний (нагляд) контроль за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері автомобільного транспорту загального користування, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Судом встановлено, що перевірка була проведена відповідно до завдання на рейдову перевірку від 15.03.2013 № 003595 та згідно Порядку № 1567, яким визначається процедура здійснення державного контролю за додержанням автомобільними перевізниками, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявність відповідних ліцензій та ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпечення безпеки автомобільних перевезень.

Порядком № 1567 передбачено, що за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що працівником управління Укртрансінспекції у Черкаській області під час перевірки не було пред'явлено завдання на перевірку, оскільки Порядок № 1567 не передбачає при проведенні рейдової перевірки надавати водію завдання на її проведення.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 «рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів...».

Допитаний в судовому засіданні водій автобуса ОСОБА_6 в якості свідка суду пояснив, що 15.03.2013 р. під час здійснення регулярних пасажирських перевезень по маршруту № 9 на зупинці «Будинок торгівлі» зайшов пасажир, який оплатив проїзд і сів у автобусі, в цей час пасажири заходили і виходили, а на зупинці «Залізничний вокзал» даний пасажир підійшов, пред'явив посвідчення, представився, що він є інспектор і зробив йому зауваження в тому, що він не оголошував зупинок, чим порушив чинне законодавство. Даний інспектор склав акт, від його підпису ОСОБА_6 відмовився, наголосивши, що він зупинки оголошував, а кондуктор його дублювала.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка кондуктор ОСОБА_7 пояснила, що 15.03.2013 р. під час здійснення регулярних пасажирських перевезень по маршруту № 9 на зупинці «Будинок торгівлі» зайшов пасажир, який оплатив проїзд і сів у автобусі, в цей час пасажири до автобуса не заходили, а після зупинки «Залізничний вокзал» на розі вулиць Смілянська-Вернигори пасажир представився, що він є інспектором і зробив зауваження в тому, що водієм не оголошувалися зупинки від зупинки «Будинок торгівлі», в результаті чого вона почала йому доводити, що вона їх оголошувала, але він склав акт, від підпису якого вона відмовилася. Інспектор передав нею запрошення для директора ОСОБА_3 для прибуття на розгляд акту.

Суд не може погодитися із показами свідків водія ОСОБА_6 та кондуктора ОСОБА_7 щодо того, що водій оголошував зупинки, оскільки в матеріалах справи маються письмові пояснення, дані свідками на ім'я директора ОСОБА_3, в день виявлення порушення, в яких обидва свідка наголошували, що зупинки об'являла кондуктор а не водій, на що і наголошував представник позивача у перших судових засіданнях.

Крім того, свідки у своїх показах в судовому засіданні пояснили, що інспектор був один.

Допитаний в судовому засіданні інспектор ОСОБА_8 пояснив, що ним було здійснено 15.03.2013 року перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої було виявлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3, експлуатуючи транспортний засіб ПАЗ д.н. НОМЕР_1 за допомогою водія ОСОБА_6, здійснював регулярні пасажирські перевезення по маршруту № 9, при цьому не оголошувалися назви зупинок від зупинки «Будинок торгівлі» до зупинки «Залізничний вокзал», про що було складено акт від 15.03.2013 № 006355. Акт складав його напарник, а він лише ставив свій підпис.

Що стосується твердження позивача, що відповідно до п. 4.1 наказу Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.02.2007 № 103 (далі - Наказ № 103) працівники Головавтотрансінспекції під час виконання службових обов'язків повинні бути одягнені у формений одяг, але ними було проігноровано ці норми, що дає право вважати, що дана особа не знаходиться при виконанні службових обов'язків, то суд вважає, що вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, з огляду на наступне.

Наказом № 103 затверджено Порядок обліку, видачі та носіння форменого одягу особами інспекторського складу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, а постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 № 1591 (далі - Постанова № 1591) затверджений опис та зразки форменого одягу осіб інспекторського складу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, знаків розрізнення і норми забезпечення форменим одягом.

Наказ № 103 та Постанова № 1591 стосується форменого одягу, призначеного для працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, а не працівників управління Укртрансінспекції у Черкаській області, працівники якого проводили рейдову перевірку та складали акт, на підставі якого відповідачем було винесено постанову про застосування фінансових санкцій до позивача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що постанова від 09.04.2013 року № 015974 про застосування до позивача фінансових санкцій прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлений 21.06.2013 ркоу