ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2013 р. м. Київ К/9991/45624/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді - доповідача Бим М.Є.

суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.

при секретарі: Тімановській О.М.

за участю представників:

Софіївсько-Борщагівської сільської ради - Братчука В.П., Рязанцевої О.А.

Прокуратури України - прокурора Відділу Зарудяної Н.О.

ДП "НДВА "Пуща -Водиця" - Биченкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі №2а-32/12 за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» про визнання недійсними та скасування рішень 39-ї сесії 5-ого скликання Софіївського-Борщагнівської сільської ради №№274,275,276,277,278,279,280,295,297,298 від 04.08.2010, якими надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в селі Софіївська-Борщагівка у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене судове рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

У запереченнях на касаційну скаргу ДП "НДВА "Пуща-Водиця" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду, як законну та обґрунтовану, залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Так, предметом розгляду даної справи є колегіальні рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради, як органа місцевого самоврядування, щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться в межах територіальної громади.

У зв'язку з цим слід зазначити, що не є предметом оскарження у даній справі рішення 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 7 липня 2010 року №2 та 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04 серпня 2010 року №4, якими припинено право користування та, відповідно, затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельну ділянку площею 61,85 га (ріллі), із них: ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,3 га передано до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка.

З матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що оскаржуваними у даній справі рішеннями 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради №№274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 295, 297, 298 від 04.08.2010 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в селі Софіївська-Борщагівка для ведення особистого селянського господарства, а саме:

ОСОБА_4 площею 0,0800 га по АДРЕСА_1;

ОСОБА_5 площею 0,0800га по АДРЕСА_2;

ОСОБА_6 площею 0,0800 га по АДРЕСА_3;

ОСОБА_7, площею 0,0800 га по АДРЕСА_4;

ОСОБА_8, площею 0,0800 га по АДРЕСА_3;

ОСОБА_7, площею 0,0800 га по АДРЕСА_5;

ОСОБА_9, площею 0,0800 га по АДРЕСА_6;

ОСОБА_10, площею 0,0800 га по АДРЕСА_7;

ОСОБА_11, площею 0,0800га по в АДРЕСА_8;

ОСОБА_12, площею 0,3300 га;

ОСОБА_13, площею 0,0800 га по АДРЕСА_9.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд касаційної інстанції перевіряє відповідність оскаржуваних рішень зазначеним вище вимогам.

Згідно пунктів «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття спірних рішень) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За приписами ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Частинами 1,2 статті 116 цього Кодексу встановлено,що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключною компетенцією пленарних засідань сільської, селищної, міської ради є питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, у межах своїх повноважень ухвалила колегіальні рішення стосовно розпорядження земельними ділянками.

Слід також зазначити, що посилання прокурора на те, що згода Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 61,85 га в південно-західній частині села Софіївська-Борщагівка та введення її до земель запасу села, викладена у листі №502 від 14.06.2010, не може бути підставою для припинення такого користування, не є обґрунтованими з огляду на нижченаведене.

За приписами ст.140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку, зокрема, є добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

Статтею 142 цього Кодексу встановлено, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Так, Статутом ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща Водиця», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики та продовольства України №59 від 06.06.2006 (в редакції, яка була чинна на момент надання згоди на припинення права користування земельними ділянками - 14.06.2010), була передбачена заборона на безоплатну передачу належного підприємству майна іншим юридичним особам чи громадянам без згоди Органу управління майном.

Зміни ж до Статуту ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща Водиця» Міністерством аграрної політики України були прийняті 22.06.2010 (про що видано наказ №341), і саме з цього часу Підприємство не мало змоги без попереднього погодження з Уповноваженим органом управління приймати рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою.

Окрім того, вказана вище згода також не є предметом оскарження у даній справі.

Не можна залишити поза увагою і те, що за приписами ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк.

Прокурор же звернувся до суду з даним позовом у вересні 2011 року, тобто більше ніж через рік після прийняття 04.08.2010 рішень сільською радою про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в селі Софіївська-Борщагівка для ведення особистого селянського господарства, які в свою чергу, розпочали їх виконання.

У зв'язку з цим слід зазначити, що у Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Конституційний суд дійшов висновку, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Рішення сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також про затвердження проекту землеустрою за своєю правовою природою є індивідуальними актами застосування норм права (правозастосовчими актами індивідуальної дії), які за юридичними наслідками відносяться до правоконстатуючих актів (констатують факт надання згоди, затвердження), та є виконаними в силу самого факту їх прийняття, а тому є такими, що вичерпали свою дію одночасно з їх прийняттям.

Адміністративний акт, який вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений, а захист прав особи може здійснюватись лише в напрямку подолання негативних наслідків, що виникли внаслідок прийняття такого адміністративного акта. В спірному випадку, рішення про надання ділянок певній частині громадян - виконано та їм надані державні акти на право власності на земельні ділянки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 6 червня 2011 року № 21-50а11, прийнятій за наслідками перегляду судових рішень у подібних правовідносинах.

У зв'язку з цим слід зазначити, що за приписами статті 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення прийнято Софіївсько-Борщагівською сільською радою в межах її повноважень та з урахуванням вимог чинного законодавства.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування оскарженої в касаційному порядку постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року - скасувати.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 лютого 2011 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: