КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 391/474/13-ц
У Х В А ЛА
21.06.2013 р. селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Ревякіної О.В., при секретарі - Боковій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції в Кіровоградській області про заміну сторони виконавчого провадження,
В С Т А Н О В И В :
20.05.2013 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції в якій просять визнати протиправною та скасувати вищевказану постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 14.05.2013 р. по виконанню виконавчого листа № 2-4/2010 від 16.10.2012 р.
В скарзі зазначають, що ОСОБА_2 не є правонаступником майна після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., оскільки відмовився від спадщини, та набув право власності на житловий будинок та земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди - договору дарування від 28.01.2013 р., не був стороною по справі, тому на нього не поширюється обов'язок відшкодування шкоди, яка була завдана спадкодавцем. Вважають, що на спадкоємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не поширюється обов'язок виконати судове рішення в натурі, а саме повернути земельну ділянку чи прибрати частину сінника.
В судове засідання скаржники ОСОБА_2, ОСОБА_1 та стягувач ОСОБА_4 не з'явилися, скаржник ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Державний виконавець Кас'ян В.Ю. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та заперечення проти скарги, просила в задоволенні скарги відмовити за безпідставністю, оскільки дії державного виконавця відповідають вимогам діючого законодавства.
Суд, перевіривши матеріали скарги, вважає скаргу необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2010 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод в її користуванні та стягнення судових витрат і моральної шкоди.
На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист № 2-4/2010 від 16.10.2012 року, який знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції Кіровоградської області - виконавче провадження № 37228893 по виконанню виконавчого листа № 2-4/2010 від 16.10.2012 р. про зобов'язання ОСОБА_2 прибрати шляхом демонтажу частину сінника, який розташований на присадибній земельній ділянці ОСОБА_4
В зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_3 ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09.08.2011 р. замінено боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання зазначеного рішення з ОСОБА_3 на ОСОБА_1.
Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 23.04.2013 р. замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого документа № 2-4/2010 від 16.10.2012 р. із боржника ОСОБА_1 на ОСОБА_2.
На підставі вказаної ухвали суду державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції Кас’ян В.Ю. 14.05.2013 р. винесено постанову про заміну боржника у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа Компаніївського районного суду № 2-4/2010 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 (а.с.11).
Згідно договору дарування земельної ділянки від 14.02.2013 р. ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, площею 0,2500 га в межах згідно з планом, передану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.14). Згідно договору дарування житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 28.01.2013 р. ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України « Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду».
На підставі ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна сторони у виконавчому провадженні являє собою заміну сторони в судовій справі, оскільки згідно ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу. З моменту вступу до процесу правонаступник набуває всі процесуальні права і обов'язки свого правопопередника. А згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
На сьогоднішній день ст. 37 ЦПК України не містить вичерпного переліку підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні, заміна сторони відбувається в «інших випадках зміни особи у відносинах, на підставі яких виник спір».
Підставою правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво у матеріальному праві з переходом матеріальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Винятками при цьому є ті випадки, коли правовідносини нерозривно пов'язані з особою стягувача або боржника.
Згідно ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, в тому числі права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою, тобто припинення зобов'язання смертю боржника стосується зобов'язань особистого характеру. У зобов'язаннях не пов'язаних з особою боржника, смерть не призводить до припинення зобов'язання.
В даному випадку зобов'язання не є таким, що нерозривно пов'язано з боржником ОСОБА_3 та спірні правовідносини допускають правонаступництво, а посилання скаржника на положення ст.1231 ЦК України, яка регулює питання спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем, є безпідставним, оскільки не стосується питання повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкод в її користуванні.
Таким чином, посилання скаржників що на спадкоємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не поширюється обов'язок повернення земельної ділянки та демонтажу частини сінника, який розташований на присадибній земельній ділянці ОСОБА_4 є необґрунтованим та розцінюється судом як навмисне ухилення від виконання судового рішення, внаслідок чого законні права ОСОБА_4 з 2010 року не відновлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності з вищевикладеним державний виконавець був зобов'язаний вжити виконавчі дії щодо заміни сторони її правонаступником, в зв'язку з переходом матеріальних прав від боржника ОСОБА_1 до ОСОБА_2
Скаржниками не наведено конкретних порушень державним виконавцем вимог закону при прийнятті оскаржуваної постанови та не надано жодних доказів про таке.
Згідно ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до викладеного суд вважає, що дії державного виконавця були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, які нічим не порушили права чи свободи скаржника, тому у задоволенні скарги необхідно відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Крім цього, слід відмітити, що згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Скасування постанови державного виконавця є виключною компетенцією державного виконавця, і скасування його постанов виходить за межі повноважень суду, оскільки суд, встановивши порушення закону при винесенні постанови, повинен зобов'язати державного виконавця усунути ці порушення, та зазначити, яким шляхом вони повинні бути усунуті.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 383-388 ЦПК України, ст.ст. 5, 11, 25, 31, 49, 57, 60 Закону України "Про виконавче провадження", суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Компаніївського районного управління юстиції в Кіровоградській області від 14.05.2013 року про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її проголошення або отримання копії ухвали.
Суддя Компаніївського районного суду
Кіровоградської області О.В. Ревякіна