Справа № 435/2077/13-ц
РІШЕННЯ
і м е н е м У К Р А Ї Н И
20 червня 2013 року Жовтневий районний суд м.. Луганська
у складі: судді - Васильєвої Н.М.,
при секретарі - Носовій Л.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УЖКГ Луганської міської ради, МКП «Центржилком» про визнання права на проживання у гуртожитку, третя особа - Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідачів УЖКГ Луганської міської ради, МКП «Луганськ-житло», який у подальшому уточнив, в обґрунтування якого вказав, що у вересні 2005 року він вселився в кімнату АДРЕСА_1 на підставі розпорядження керівництва ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд», якому належав на той час даний гуртожиток, де він мешкає на сьогоднішній день. На час вселення у гуртожиток його власником було ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд», яке в подальшому бажало продати приміщення гуртожитку, тому питання реєстрації мешканців у гуртожитку не вирішувалось. З часу заселення у гуртожиток він сумлінно сплачує за проживання комунальні послуги, боргів не має, за власні кошти відремонтував кімнату, приймає участь в ремонтуванні місць загального користування гуртожитку: коридору, кухні, системи водопостачання, даху, підвалу, тощо, повністю дотримуються порядку користування житловою площею у гуртожитку згідно з вимогами ст. 130 ЖК України. 02.11.2009 року на підставі рішення Господарського суду Луганської області визнано недійсним договір купівлі-продажу державного майна в частині продажу будівлі гуртожитку АДРЕСА_1, зобов»язано ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» повернути будівлю гуртожитку у державну власність. На даний час гуртожиток за вищевказаною адресою передано у комунальну власність, балансоутримувачем якого з 26 березня 2013 року є МКП «Центржилком». Попередній балансоутримувач МКП «Луганськ-житло» змінив нумерацію кімнат у гуртожитку. В добровільному порядку відповідачі відмовляються визнати його право на проживання у АДРЕСА_1 з вересня 2005 року, тобто з моменту вселення, через що він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд визнати за ним право на проживання та постійне користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 з вересня 2005 року, з моменту його вселення, зобов»язати Управління Державної міграційної служби України в Луганській області зареєструвати його за місцем фактичного проживання у вказаному приміщенні.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилася, до його початку надала заяву, в якій підтримала уточнені позовні вимоги, просила їх задовольнити та справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідачів УЖКГ Луганської міської ради, МКП «Центржилком» у судове засідання не з»явились, до його початку надали заяву, в якій справу просили розглянути за їхньої відсутності та прийняти законне і обґрунтоване рішення згідно з діючим законодавством.
Представник третьої особи - Управління Державної міграційної служби України в Луганській області просив розглянути справу за його відсутності на розсуд суду.
Суд, дослідивши письмові докази у справі приходить до наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Житлового кодексу України.
Відповідно до ст. 52 ЖК України жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Ст. 127-129 ЖК України передбачено, що для проживання робітників у період роботи можуть використовуватися гуртожитки Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної в місті Ради народних депутатів.
Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визначено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 вселився у вересні 2005 року у гуртожиток АДРЕСА_1 на підставі розпорядження керівництва ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд». Вказані обставини підтверджуються списком осіб, що проживають у гуртожитку АДРЕСА_1, виданим та затвердженим в.о. начальника ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд, а також списком, затвердженим «МКП «Луганськ-житло», з яких вбачається, що позивач займає спірну кімнату, що не заперечується представником відповідача.
З часу заселення у гуртожиток позивач сплачує за проживання у гуртожитку комунальні послуги, за власні кошти відремонтував кімнату, повністю дотримується порядку користування житловою площею у гуртожитку (а.с.10-34).
На час вселення позивача у гуртожиток його власником було ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд», яке в подальшому бажало продати приміщення гуртожитку, тому питання реєстрації мешканців у гуртожитку не вирішувалось. На письмові звернення позивача про реєстрацію його у спірній кімнаті гуртожитку рішення не приймалося.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.2009 року позов прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду держмайна України в Луганській області було задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу держмайна від 24.12.1993р. із змінами, внесеними угодою від 19.05.1998р., який укладено між регіональним відділенням Фонду держмайна України в Луганській області та організацією орендарів орендного підприємства «Луганськпромбуд» в частині продажу будівлі гуртожитку АДРЕСА_1. Зобов»язано ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» повернути будівлю гуртожитку державі в особі регіонального відділення Фонду держмайна України в Луганській області. Рішення набуло чинності.
На підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 14.03.2012р. №58/5 гуртожиток АДРЕСА_1 передано на баланс МКП «Луганськжитло» /а.с.6/. Але при передачі гуртожитку на баланс підприємства не були надані списки мешканців із вказівкою номеру кімнат та займаної ними площі на момент заселення. З боку позивача ОСОБА_1, зі слів представника відповідача, порушень при заселенні у вересні 2005 року у гуртожиток не виявлено, але він не має реєстрації у гуртожитку.
Таким чином, із з'ясованих у судовому засіданні обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 вселився у АДРЕСА_1, на підставі розпорядження у вересні 2005 року, користується спірним жилим приміщенням, несе витрати з його утримання /а.с.11-29/.
Представники відповідачів визнали позовні вимоги. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення у суді, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 47 Конституції України, ст.ст. 64, 65, 52, 58, 122, 127-129 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 209,212, 214-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на проживання та постійне користування кімнатою АДРЕСА_1 з моменту його вселення, тобто з вересня 2005 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Васильєва Н.М.