21.06.2013 103/2543/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Скісова О.Є.,

при секретарі Куліковій Г.А.,

за участю прокурора Буланіхіної Л.П.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красногвардійськ, Булунгурського району, Самаркандської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 на підставі рішення Центрального районного суду м.Сімферополь від 01.07.2010 року зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 400 грн. щомісяця, до повноліття дитини, починаючи з 20.04.2010 року.

З січня 2012 року по наступний час ОСОБА_2 без поважних причин добровільно рішення суду щодо сплати коштів на утримання дитини не виконав, чим злісно ухиляється від сплати аліментів. На неодноразові попередження державних виконавців Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2 не реагує. Починаючи з січня 2012 року по квітень 2013 року грошових коштів на утримання неповнолітньої дитини не виплачував, у зв'язку з чим йому були відправлені попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, які він отримав 01.11.2012 року, 04.02.2013 року та 09.03.2013 року, але ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробив та продовжує ухилятися від сплати аліментів. За даними ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим загальна сума заборгованості по аліментах станом на 12.04.2013 року складає 10001 гривню 50 копійок, яку ОСОБА_2 до теперішнього часу не виплатив.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується вина ОСОБА_2 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

14.05.2013 року під час досудового розслідування, між потерпілою ОСОБА_1, та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України, відповідно до якої сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164 КК України покарання у вигляді одного року обмеження волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, а також ОСОБА_2 зобов'язується протягом трьох років сплатити на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з виплати аліментів у розмірі 10001 гривню 50 копійок.

ОСОБА_2 при укладанні угоди роз'яснені правила ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження №12013130250000765, суд, приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Так, укладена сторонами угода у повній мірі відповідає положенням ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, за викладених обставин.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції ОСОБА_2 не встановлено. Суд, переконаний, що укладення угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні. Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою.

Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_2 що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України. Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в затвердженні угоди, судом не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу ОСОБА_2 суд, враховує, що він офіційно не працевлаштований, на обліку у центрі зайнятості не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд не вбачає.

Згідно зі ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

З урахуванням вищевикладеного, суд, приходить до висновку про затвердження угоди між потерпілою та обвинуваченим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 14 травня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 про примирення.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: (підпис) О.Скісов

З оригіналом згідно.

Суддя: О.Скісов

Секретар: Г.Кулікова