РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/2612/13-ц
Провадження № 2/116/1442/13
30.05.2013 року м.Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Буйлової С.Л.,
при секретарі Аджиєвій А.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів, використаних при будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
29.05.2013 року на адресу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим надійшла письмова заява позивача ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, відповідно до якої остаточно позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів вартістю 279 200 грн., використаних при будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 10.07.2010 року було укладено договір про сумісне будівництво житлового будинку за спільні кошти, яке здійснювалось на земельній ділянці площею 0,1 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та яка належить відповідачу. Згідно п.9.1.2 Договору після закінчення будівництва позивач є власником 1/2 частки житлового будинку. Крім того, відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався у строк до 10.08.2012 року здати в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Проте до теперішнього часу відповідач будинок до експлуатації не здав, зобов'язання за договором не виконав. На теперішній час, спірний житловий будинок закінчений будівництвом. У зв'язку з тим, що відповідач не надав позивачу документи, котрі підтверджують проведені будівельні роботи, він не має можливості зареєструвати право власності на нерухоме майно, у встановленому законному порядку. На підставі викладеного, позивач просить взнати за ним право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів вартістю 279 200 грн., використаних при будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, в письмовій заяві до суду підтримав позовні вимоги в повному обсязі по тих же підставах, просив позов задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, в письмовій заяві до суду заперечував проти задоволення позовних вимог та просив розглянути справу в його відсутність. В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що не оспорює факт укладення 10.07.2010 року договору про сумісне будівництво спірного житлового будинку, а також те, що половину грошей на його будівництво надав позивач ОСОБА_1 На даний час, в зазначеному будинку проживає відповідач разом зі своє родиною, які не мають іншого житла. Між тим, у позивача є квартира в м. Сімферополі, в якій він може проживати. Спірний житловий будинок збудований без проекту та не зданий до експлуатації. Щодо вартості будівельних матеріалів, то відповідач визнає зазначену позивачем суму, але зважаючи на те, що будинок не зданий до експлуатації, права позивача на будинок і будівельні матеріали вважає незаконними.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
По справі встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно довідки №26/22, виданої головою СТ «Мраморне» від 19.06.2011 року, ОСОБА_2 є членом садівничого товариства «Мраморне» та користується ділянкою №26/22 площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та була надана йому в 2010 році, що також підтверджується членською книжкою на ім'я ОСОБА_2, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.15, 13).
10.07.2010 року між ОСОБА_2 (далі - сторона -1) та ОСОБА_1.(далі - сторона -2) укладено договір про сумісне будівництво, відповідно до якого, сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети будівництва та введення до експлуатації житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.11)
Відповідно до п.3.1 Договору сторона-1 зобов'язується надати земельну ділянку для будівництва будинку, за необхідністю приймати участь спільно зі стороною-2 в отриманні дозволів необхідних для здійснення будівництва, ввести будинок до експлуатації до 10.08.2012 року, у відповідності до вимог діючого законодавства.
Відповідно до п.4.1 Договору сторона-2 зобов'язується в порядку та строки, передбачені договором здійснювати фінансування будівництва, прийняти заходи з укладання підрядних договорів з будівельними організаціями, що мають відповідні ліцензії, або здійснювати будівництво шляхом найму відповідного персоналу для виконання робіт за Договором, надавати щомісячно (до 20 числа кожного місяця) стороні-1 інформацію про хід виконання плану робіт; надавати стороні-1 щомісячно (до 20 числа кожного місяця) фінансові звіти про порядок використання засобів стороною-2, закінчити будівництво у строк до 10.07.2012 року.
Згідно п.9 Договору після введення будинку до експлуатації право власності на об'єкт розподіляється таким чином: сторона - 1 є власником 50% споруди; сторона -2 є власником 50% споруди.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу, при цьому одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно ч.3 ст.375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
З інформації, наданої ТОВ «БТІ» від 16.05.2013 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, володільцем ОСОБА_2 самовільно збудовано триповерховий житловий будинок літ «А», площею забудови 60 кв.м, прибудова літ «А1», площею забудови 28,2 кв.м., прибудова літ. «А2», площею забудови 7,4 кв.м Загальна площа житлового будинку літ «А» - 174,5 кв.м., жила площа - 67,9 кв.м. Навіс літ «а», площа забудови 18,4 кв.м. Навіс літ «а1», площа забудови 13,2 кв.м. Навіс літ «Б», площа забудови 29,8 кв.м. Навіс літ «В», площа забудови 9,4 кв.м. Сарай літ «Г», площа забудови 23 кв.м. Навіс літ. «Д», площа забудови 56,4 кв.м. Навіс літ «Ж», площа забудови 28,7 кв.м. Баня літ. «З», площа забудови 14,6 кв.м.
На підтвердження вищезазначеного ТОВ «БТІ» складено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1.
Згідно висновку приватного підприємства «Від-Експерт-Сервіс» за 2013 рік про незалежну оцінку вартості житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оціночна вартість жилого будинку (літ «А») з прибудовами (літ. «А1», літ.А2), загальною площею 174,5 кв.м, з навісами (літ. «а», літ «а1»), та надвірними побудовами: навіс «Б», навіс «В», сарай «Г», навіс «Д», навіс «Ж», баня «З», будівлі, станом на дату оцінки складає - 558400грн, без НДС; оціночна вартість 1/2 частки жилого будинку з прибудовами та надвірними спорудами та будівлями складає 279200 грн, без НДС. Дата оцінки - 10.04.2013 року. Дата завершення складання звіту -11.04.2013 року. Строк дії даного висновку - 6 (шість) місяців від дати оцінки.
Зазначений висновок відповідачем не спростований, загальна вартість спірного будинку ним визнана.
Відповідач зобов'язання за договором про сумісне будівництво від 10.07.2010 року належним чином не виконав. Житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, до експлуатації не зданий.
Відповідно до ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст.876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
У відповідності зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Посилання відповідача на те, що на даний час, в спірному житловому будинку проживає відповідач разом зі своє родиною, які не мають іншого житла. Між тим, у позивача є квартира в м. Сімферополі, в якій він може проживати не заслуговують увагу суду, оскільки дані обставини не мають значення для вирішення спору по суті.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст.ст.16, 316, 317, 328, 331, 375, 392, 875, 876 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 197, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м.Сімферополя, право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів вартістю 279 200 грн., використаних при будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.Л. Буйлова